Облік кількості земель в Україні

Розділ 12. Облік кількості та якості земель

У минулому державний земельний кадастр України, який був призначений для вирішення аграрних завдань, мав усі риси земельної інформаційної системи, де переважала інформація про кількість і якість земель, технічні та екологічні характеристики землекористування тощо.
З прийняттям у 2001 р. Земельного кодексу України державний земельний кадастр набуває нового змісту і призначення. Йому відводиться важлива роль у реформуванні земельних відносин. Однією з його складових частин є облік кількості та якості земель. Інформація про площі земельних ділянок, склад земельних ґрунтів та їх якісний стан є найбільш вживаною споживачами.
Облік земель слід розглядати, як державний захід щодо накопичення, систематизації й аналізу всебічних відомостей про кількість, розміщення, господарське використання земельних ресурсів та їх природний стан [19].
Земля є загальною умовою процесу будь-якого виробництва, забезпечує умови проживання людей і виступає територіальним базисом розміщення природних ресурсів, тому обліку підлягають усі землі в межах території України. Облік ведеться з необхідною повнотою і детальністю залежно від певних груп ознак земель.

Основне завдання обліку кількості земель полягає в тому, щоб дати характеристику кожній земельній ділянці, землеволодінню і землекористуванню щодо їх розмірів, складу угідь, їх підвидів відповідно до прийнятої класифікації.

Земельно-обліковою одиницею є земельна ділянка – частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правилами, яка має ідентифікаційний (кадастровий) номер.
Порядок ведення обліку земель визначається Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженим Урядом України.
Облік земель ведеться за окремими земельними ділянками, власниками землі і землекористувачами, у тому числі орендарями. При обліку земель виділяють землі населених пунктів, які є просторовим операційним базисом для житлового, адміністративного, культурно-побутового та виробничого будівництва в містах, селищах міського типу і сільських населених пунктах з густою забудовою дрібними ділянками, та землі поза ними. Це переважно землі сільськогосподарського призначення, лісового фонду, які виступають головним засобом виробництва відповідно в сільському й лісовому господарстві та інші.
Кожна земельна ділянка характеризується відповідною сукупністю земельних угідь за категоріями земель, в основі яких лежить її цільове призначення. При цьому слід мати на увазі, що цільове призначення земельної ділянки може уточнюватися або змінюватися обмеженнями прав на неї, внаслідок чого може змінюватися склад земельних угідь.
Обліком передбачена кількісна характеристика земель, що перебувають у власності, зокрема в державній, приватній і комунальній, а також земель, які перебувають в оренді. Виділяється також інформація про землі, що оподатковуються і не оподатковуються.
Особлива увага надається обліку зрошуваних і осушуваних земель. Він ведеться за загальноприйнятою класифікацією угідь, за фактичним станом і використанням меліоративних земель. Однак цей облік ведеться не тільки за угіддями та їх підвидами, але й за ступенем зрошуваності й осушуваності, способами зрошення й осушення, станом зрошувальної й осушувальної мережі.
Дані обліку кількості земель відображають фактичний стан їх використання і щорічно доводяться до відома всіх загальногосподарських і державних органів управління земельними ресурсами.
Облік кількості земель забезпечується проведенням кадастрових зйомок. Основним чинником, що визначає всі параметри кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення земельно-облікових одиниць, які зумовлені зростанням ролі землі в ринковій економіці, особливо при оподаткуванні її власників і землекористувачів та при купівлі-продажу землі. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю і максимальними можливостями відображення на плані земельно-облікових одиниць та інформації.
Щоб забезпечити необхідну точність обчислення площ земельних ділянок в умовах переходу до дрібних за розмірами землеволодінь і землекористувань, необхідний якісний великомасштабний картографічний матеріал.
Рекомендуються такі масштаби земельно-кадастрових планів (карт): для ділянок за межами населених пунктів – не дрібніше 1:5000; в містах республіканського і обласного підпорядкування – не дрібніше 1:5000; у містах районного підпорядкування і селищах – не дрібніше 1:1000; у селах – 1:2000.
В усіх випадках здійснюється обов'язкове координування меж облікових одиниць для подальшого аналітичного вирахування площ.

З обліку кількості земель проводиться статистична звітність в рамках програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики, затвердженої в 1993 р. Вона включає форми №№:
- 6-зем-звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності;
- 6а-зем-звіт про наявність зрошуваних земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями;
- 6б-зем-звіт про наявність осушених земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями.

Форму цієї звітності приведено у відповідність із Стандартною статистичною класифікацією землекористування Європейської економічної комісії та з класифікацією видів економічної діяльності, затвердженою Держстандартом України. Це дозволяє застосовувати її у міжнародній практиці.

Схема

У межах кожної з цих категорій форма № 6-зем визначає конкретних власників і користувачів, перелік яких наводиться нижче.
І. Категорія сільськогосподарських підприємств включає:
1. Недержавні сільськогосподарські підприємства, у тому числі:
- колективні сільськогосподарські підприємства;
- сільськогосподарські кооперативи;
- сільськогосподарські товариства;
- підсобні сільські господарства недержавних підприємств;
- установ та організацій;
- інші недержавні сільськогосподарські підприємства.
2. Державні сільськогосподарські підприємства, у тому числі:
- радгоспи всіх систем,
- сільськогосподарські науково-дослідні установи і навчальні заклади,
- підсобні сільські господарства державних підприємств, установ, організацій,
- інші державні сільськогосподарські підприємства.
3. Міжгосподарські підприємства.

II. За категорією громадян, яким надані землі у власність і користування, ураховуються:
1. Фермерські господарства;
2. Ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі на земельних частках (паях);
3. Особисті господарства;
4. Ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибні ділянки);
5. Ділянки для садівництва, у тому числі:
- колективне садівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне садівництво;
6. Ділянки для дачного будівництва, в тому числі:
- кооперативне дачне будівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне дачне будівництво;
7. Ділянки для гаражного будівництва, у тому числі:
- кооперативне гаражне будівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне гаражне будівництво:
8. Ділянки для городництва, у тому числі:
- кооперативне городництво, з них: землі загального користування, індивідуальне городництво:
9. Ділянки для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності;
10. Ділянки для сінокосіння та випасання худоби.

III. До категорії "Заклади, установи, організації" віднесені:
1. Органи державної влади та місцевого самоврядування;
2. Громадські організації;
3. Заклади науки;
4. Заклади освіти;
5. Заклади культурно-просвітницького обслуговування;
6. Релігійні організації;
7. Заклади фізичної культури та спорту;
8. Заклади охорони здоров'я;
9. Заклади соціального забезпечення;
10. Кредитно-фінансові заклади;
11. Заклади торгівлі;
12. Заклади громадського харчування;
13. Заклади побутового обслуговування;
14. Заклади комунального обслуговування;
15. Екстериторіальні організації та органи;
16. Житлово-експлуатаційні організації;
17. Інші заклади: установи, організації.

IV. Категорію "Промислові та інші підприємства" представляють:
1. Підприємства добувної промисловості;
2. Металургійні підприємства з обробки металу;
3. Підприємства з виробництва та розподілу електроенергії;
4. Підприємства з виробництва будівельних матеріалів;
5. Підприємства харчової промисловості та з переробки сільськогосподарської продукції;
6. Підприємства інших галузей промисловості.

V. Групи підприємств і організацій транспорту і зв'язку складають підприємства:
1. Залізничного транспорту;
2. Автомобільного транспорту;
3. Трубопровідного транспорту;
4. Морського транспорту;
5. Внутрішнього водного транспорту;
6. Повітряного транспорту;
7. Іншого транспорту;
8. Зв'язку.

VI. До категорії "Частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони" відносять:
1. Міністерство оборони;
2. Міністерство внутрішніх справ;
3. Національну гвардію;
4. Державний комітет у справах охорони державного кордону;
5. Товариство сприяння обороні України;
6. Іноземні військові формування;
7. Інші військові формування.

VII. Категорія організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення окремо ураховує зайнятість земель за чотирма вищенаведеними складовими ознаками внутрішньої структури даної категорії.

Наступні VIII і IX категорії власників землі і землекористувачів у формі № 6-зем – це лісогосподарські і водогосподарські підприємства.
До X категорії віднесені: спільні підприємства, міжнародні об'єднання і організації з участю українських, іноземних юридичних та фізичних осіб.
XI категорія, ураховуючи підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, надає державі через звіт важливу можливість контролювати поширення закордонного впливу на окремі регіони національної території.
В останніх горизонтальних рядках форми № 6-зем (І розділ) ураховуються землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування), а також ураховуються землі за межами адміністративно-територіальних одиниць і обчислюються узагальнюючі підсумки.
Облік земель у другому розділі форми № 6-зем включає землі населених пунктів і суттєво не відрізняється від наведеного вище, крім додаткового урахування земель міст, селищ і сільських населених пунктів.

Облік кількості земель, як і державний земельний кадастр в цілому, ведеться за системою, яка складається з трьох рівнів: базовий, регіональний і національний.
На базовому рівні, який є вихідним, розробляється і впроваджується текстова земельно-кадастрова документація. Одержані тут земельно-облікові дані узагальнюються на наступних рівнях і ведуться в автоматизованому режимі. Значним кроком у процесі автоматизації обліку кількості земель стала розробка програмного комплексу "Земля".