Колтун О.В.
Методичні матеріали до навчальних екскурсій з «Геоморфології міст»

Методичні матеріали до навчальних екскурсій з «Геоморфології міст» - Вступ

Вступ

Навчальні екскурсії – невід’ємна складова прикладних дисциплін, до яких належить курс «Геоморфологія міст». До уваги студентів пропонуються екскурсії двох типів: перший охоплює окремі різновиди антропогенного перетворення рельєфу міст (белігеративний, флювіальний, гравітаційний рельєф тощо); другий дозволяє дослідити (хоч і оглядово) місто повністю. У екскурсії другого типу перевага надана малому місту з огляду на його розміри, які дозволяють не тільки скоротити затрати часу, але й оцінити зв’язок між природними і соціально-економічними чинниками розвитку міста.
Міське середовище – складна багаторівнева природно-антропогенна система, яка складається з тісно пов’язаних і взаємопроникних підсистем: географічного середовища, ландшафтно-архітертурного середовища, міського населення, соціально-економічного середовища.
Місто – найвища форма організації житла людини – розглядають як екосистему, а рельєф – як одну з екологічних умов, оскільки він суттєво впливає на розселення і територіальну організацію господарства, вибір місця для будівництва міста, його просторову структуру, стає каркасом міської системи, визначає своєрідність і привабливість міського ландшафту.
Органічний композиційний зв’язок планування і забудови з природним середовищем має величезне значення для формування естетично виразного, індивідуального вигляду міста і входить до пріоритетних завдань під час містобудівельного проектування.
Наскільки вписуються у рельєф височин і низовин наші міста, можна буде визначити під час екскурсій. Так само, як і спостерігати за недоліками вже згаданого планування, які проявляються насамперед у розвиткові несприятливих геоморфологічних процесів. Проте в першу чергу ми помічаємо антропогенні форми рельєфу. До таких типових форм належать будинки, будівельні майданчики, ділянки, сплановані терасуванням схилів чи суцільним підсипанням території або засипанням від’ємних форм природного рельєфу, котловани (результат житлового і промислового будівництва); насипи, виїмки, підземні переходи, поверхні зі штучним покриттям (результат дорожнього будівництва); греблі, дамби, канали, спрямлені та заглиблені русла рік, чаші ставів, криниці, підземні резервуари (результат гідротехнічного будівництва і меліорації); вали, рови, оборонні мури і споруди, шанці (результат військово-оборонної діяльності); кар’єри, відвали (результат видобування корисних копалин) тощо.
При розгляді питання рельєфу міст неможливо залишити осторонь антропогенні відклади, якими складені антропогенні форми рельєфу, і які, зрештою, поширені на більшій частині території будь-якого міста.
Результати антропогенного морфогенезу класифікують за матеріалом і місцем, де вони утворились чи знаходяться. Зокрема, Л.Л.Розанов називає техногенно перевідкладені ґрунти технолітами і відносить до них відклади териконів, відвалів, валів, дамб, насипів доріг, намивних і насипних терас, засипаних від’ємних форм. Технолітіти – це техногенно змінені ґрунти, перетворені механізмами, спорудами, хімічними речовинами, штучними фізичними полями без зміни загального характеру напластування на місці свого залягання. Технолітоїди – техногенно утворені ґрунти, з яких складаються рельєфоїди (різноманітні будівлі); сюди належать бетони, залізо- і склобетони, керамічні, полімерні і композитні матеріали, скло.
Прекрасні приклади розрізів антропогенних відкладів дають у місті ремонтні роботи дорожнього полотна, насамперед у центральній частині, а також початкові стадії будівництва, коли у котлованах теж добре видно особливості залягання порід.
Проблема, яка потребує вирішення у всіх без винятку містах, – оптимізація розвитку сучасних геоморфологічних процесів, яких фахівці інших галузей називають геологічними (інженерно-геологічними), фізико-географічними. Існує чимало класифікацій цих процесів. Так, Е.Т. Палієнко поділяє всі процеси залежно від впливу господарської діяльності людини на природні, антропогенні і природно-антропогенні. Природн геоморфологічні процеси проходять переважно під дією ендогенного і екзогенного факторів, але їхня швидкість може бути змінена діями людини (вивітрювання, ерозія, абразія тощо). Антропогенні процеси і явища виникають лише під впливом господарської діяльності і пов’язані з такими змінами рельєфу і порід, які не можуть виникнути без впливу людини. Це переважно гірничопромислові і інженерно-будівельні процеси (зсуви, обвали на схилах кар’єрів, суфозія, просадки у лесових ґрунтах). Природно-антропогенні процеси викликає в основному сільськогосподарська діяльність, але їх перебіг такий, як у екзогенних, а людина є лише поштовхом до прояву. Сюди належать пришвидшена ерозія й акумуляція, суфозійно-просадкові явища, заболочення, зсуви при підрізанні природних схилів. З більшістю наслідків цих процесів знайомить у першу чергу екскурсія № 2, решта екскурсій зорієнтовані в першу чергу на перетворення людиною природних та створення антропогенних форм рельєфу.
У методичних матеріалах наведені головно історичні довідки про об’єкти екскурсій, оскільки характеристика форм рельєфу і рельєфотвірних процесів – одне з завдань, яке студенти виконують самостійно під час і після екскурсій.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом