Колтун О.В.
Методичні матеріали до навчальних екскурсій з «Геоморфології міст»

Белігеративний рельєф

Навчальна екскурсія №1. Белігеративний рельєф

Оборонні споруди люди будували вже довкола перших поселень, наприклад, біля Чатал-Г’ююка та Єрихона у 9 тис. до н.е., проте найбільшого розмаху таке будівництво набрало у Середньовіччі й Новому часі. Львів – унікальне місто з огляду на кількість та різновіковість оборонних споруд: низка городищ Х-ХІV ст., залишки Високого і Низького Замку (ХІІІ-ХV ст.), укріплення і мури Старого княжого (ХІІІ-ХІV ст.) і Нового міста (ХІV-ХVІ ст.); лінія Ф. Гетканта та бастіонного поясу Я. Беренса ХVІІ ст, австрійські фортифікації середини ХІХ ст. на Цитаделі.
Мета екскурсії – ознайомитися з особливостями різночасових оборонних споруд Львова та викликаних ними перетворень природного рельєфу.
Маршрут екскурсії: площа Старий Ринок – Музей найдавніших пам’яток Львова – вул. Ужгородська – вул. Сходова – вул. Замкова – гора Будельниця – вул. Замкова – вул. І. Гонти – вул. Підвальна – вул. Валова – площа А. Міцкевича – вул. М. Коперніка – вул. академіка Ф. Колесси – гора Цитадель (у минулому – Познанська, Вроновських, Шембека).

Гори на території Львова виявилися ідеальним місцем для оборонних споруд. Першу потужну фортецю тут побудував засновник міста – князь Данило Галицький. Уявлення про вигляд міста князівських часів дає реконструкція І. Базарника та макет у Музеї найдавніших пам’яток Львова. У 1340 р. військо Казимира Великого зруйнувало княжий замок і місто. До цих пір точаться дискусії, де саме був замок – на теперішньому Високому замку чи, як вважав І. Крип’якевич, на Княжій горі.
З «Історичних проходів по Львову» І. Крип’якевича: «Верх Княжої Гори знаходиться на плантаціях, між домиком огородника й штучною печерою. В давні часи на місці де домик огородника і реставрація, ішов глибокий стрімкий яр, так, що Княжа Гора була цілком відділена від другої гори, на якій тепер стоїть могила Люблінської Унії... [з кінця ХІХ ст.] Княжа Гора... на давніх малюнках має вид стіжка. Верх гори тепер значно обнижений. До засипання його (яру) ужито землі з Княжої Гори... На верху гори стояли головні укріплення княжого города, або т.зв. дитинець... До наших часів з цього замку не залишилося нічого… В 1838 році вибудовану штучну печеру... У 1845 році на терасі, насипаній на місці давнього яру, побудовано реставрацію, пізніше і домик огородника».
З княжих часів залишилися фрагменти оборонних споруд тодішнього міста (площа Старий ринок і довколишні вулиці).
Набагато більше залишилося від укріплень, мурованих за класичними середньовічними канонами. Польський замок почали споруджувати 1362 р. Його назвали Високим через розташування і щоб відрізнити від другого замку в місті, що звався Низьким (на його місці побудовано театр імені М. Заньковецької). Замок оточували мури з шістьма вежами і рів, він був видовженим у плані, найбільша його частина за другою брамою мала розміри 120 на 23 м.
Замок багато чого переніс за свою історію, та вже на початку ХVІІІ ст. сильно занепав. Поступово міщани розбирали його і використовували каміння для спорудження своїх будинків. Остаточно зруйнували пам’ятку під час спорудження копця на честь Люблінської унії у другій половині ХІХ ст.
Нове місто заклав князь Лев Данилович (за Зиморовичем, це сталося 1270 р.), перші стіни довкола спорудили у другій половині ХІV ст., тоді ж за всіма законами середньовічного планування починають будувати і житлові квартали всередині мурів. Довжина мурів була приблизно 1,7 км. Коли масово почали використовувати вогнепальну зброю, довкола міста спорудили другий ряд укріплень – Низький мур з бастеями (1418 р.), за ним – рів і вал. У ХVІ-ХVІІ ст. додалася ще й третя лінія оборонних споруд.
Проте такі укріплення заважали розростанню міста і у 1772 р. австрійська влада вирішує знести стіни, засипати рови, на розрівняних валах закласти парки. Тому до нас дійшли тільки частини мурів, кілька веж.
Розвиток артилерії у ХІХ ст. вимагав нових фортифікацій, і у Львові 1852-1859 рр. (за іншими даними – у 1854-1856 рр. ) спорудили укріпленя Цитаделі: триповерхова будівля казарм, зламана на два крила з вежами, і 4 форти з вежами маскиміліанового типу в центрі. Розміри усього комплексу становили 150 на 110 м. Форти оточені ровами з контрескарпами. Південніше від Цитаделі 1 км насипано ще 3 форти – шанці системи полковника Ф. Голля. У 1888 р. збудовано 9 фортів (шанців) на відстані 4 км від Цитаделі, а у 1912-1914 рр. у радіусі 8 км – ще 11 фортів. Це єдиний фортифікаційний об’єкт Львова, який зараз ми можемо оглядати у майже неушкодженому стані.
Не можна не згадати того факту, що у 1975 р. найдавніша частина Львова була визнана історико-архітектурним заповідником, а з 1998 – це пам’ятка у переліку світового культурного надбання UNESCO.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом