Колтун О.В.
Методичні матеріали до практичних робіт з курсу «Антропогенна геоморфологія»

Типізації та класифікації антропогенного рельєфу

Практична робота №2. Типізації та класифікації антропогенного рельєфу

Впорядкування (систематизація) інформації – невід’ємна частина будь-якого наукового дослідження. Знову звернімося до визначень.
СИСТЕМАТИЗУВАТИ Приводити в систему (у 1, 2 знач.).
СИСТЕМА 1. Порядок, зумовлений правильним, планомірним розташуванням і взаємним зв'язком частин чого-небудь. // Продуманий план. // Заведений, прийнятий порядок. 2. бот., зоол. Класифікація. 3. Форма організації, будова чого-небудь (державних, політичних, господарських одиниць, установ і т. ін.). 4. Сукупність яких-небудь елементів, одиниць, частин, об'єднуваних за спільною ознакою, призначенням. ** Гетерогенна система – неоднорідна система, яка складається з компонентів, що перебувають у різних фізичних станах. Гомогенна система – однорідна система, в якій усі компоненти перебувають в одній фазі. 5. Сукупність принципів, які є основою певного вчення. // Сукупність способів, методів, прийомів здійснення чого-небудь. Система управління. 6. Будова, структура, що становить єдність закономірно розташованих та функціонуючих частин. 7. геол. Сукупність шарів гірських порід, що характеризується певними викопними фауною і флорою.
ОЗНАКА 1. Риса, властивість, особливість кого-, чого-небудь. // Те, що вказує на що-небудь, свідчить про щось; показник, свідчення.
КРИТЕРІЙ Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило. ** Критерій безпеки – встановлені значення параметрів та характеристик наслідків аварії, відповідно до яких обґрунтовується безпечність потенційно небезпечного об'єкта. Критерій істини, філос. – мірило істинності, вірогідності людських знань, їх відповідності об'єктивній дійсності. Критерій критичного стану – ознака чи сукупність ознак критичного стану об'єкта, встановлених нормативною та конструкторською документацією.
ПОКАЗНИК 1. Свідчення, доказ, ознака чого-небудь. 2. перев. мн. Наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; дані про досягнення в чому-небудь. // Дані, які свідчать про кількість чого-небудь. Показник токсичності води. 3. Явище або подія, на підставі яких можна робити висновки про перебіг якого-небудь процесу. 4. Кількісна характеристика властивостей виробу (процесу). ** Показник надійності – показник, що характеризує одну або декілька властивостей з тих, які в сукупності складають надійність об'єкта.
У географії головними видами систематизації є класифікація, типізація, районування і зонування.
КЛАС 1. Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. // Одна з великих природних груп у систематиці рослин і тварин. // лог. Сукупність однорідних предметів чи явищ із спільними істотними ознаками. 2. Розряд, підрозділ як одиниця класифікації в різних науках, галузях діяльності і т. ін.
КЛАСИФІКАЦІЯ 1. Дія за знач. класифікувати. 2. Система розподілу предметів, явищ або понять на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями.
КЛАСИФІКУВАТИ Розподіляти предмети, явища або поняття на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями; групувати.
ТИП 1. Зразок, модель, форма, властивість, яким відповідає певна група предметів, понять, явищ. // Певна множина об'ктів. 2. спец. Найвища категорія в систематиці тварин і рослин, що об'єднує споріднені класи. Тип квіткових рослин. Тип молюсків. 3. Характерна будова тіла, зовнішність людини, пов'язані з її належністю до певної етнічної категорії. // Характерні риси обличчя, пов'язані з етнічною належністю.
ТИПІЗАЦІЯ 1. Втілення засобами мистецтва, літератури загального, типового в частковому, індивідуальному, у конкретних художніх образах, формах. 2. спец. Зведення великої кількості зразків машин, деталей, будівель, технологічних процесів і т. ін. до обмеженої кількості вибраних типів; уніфікація. Типізація споруд і будов. 3. Віднесення до певного класифікаційного типу. Типізація озер.
ТИПІЗУВАТИ, -ую, -уєш, недок. і док., перех. Здійснювати типізацію.
РАЙОНУВАННЯ Дія за знач. районувати.
РАЙОНУВАТИ 1. Робити поділ певної території на райони (адміністративні, економічні й т. ін.). 2. спец. Виводити або впроваджувати, розподіляти по районах нові сорти рослин, найбільш пристосовані до умов певних фізико-географічних районів.
РАЙОН 1. Адміністративно-територіальна одиниця в Україні, яка є складовою частиною областей та великих міст. // розм. Адміністративний центр такої одиниці та керівні установи в ньому. 2. Частина території, що становить єдине ціле як економічна, промислова, географічна і т. ін. одиниця. // Частина території, що має характерні для неї ознаки. // чого. Місце, простір, у межах якого що-небудь відбувається. Район воєнних дій. 3. чого. Місцевість, що прилягає до чого-небудь або розташована поблизу чи навколо чогось.
ЗОНУВАННЯ Розподіл чого-небудь на ділянки, зони, що характеризуються якою-небудь загальною ознакою.
ЗОНА 1. Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками. Заповідна зона – частина національного природного парка, призначена для збереження та відновлення найбільш цінних природних комплексів, генофонду рослинного й тваринного світу. Зона екологічної катастрофи – територія, де внаслідок діяльності людини чи руйнівного впливу стихійних сил природи виникли стійкі або необоротні негативні зміни в навколишньому природному середовищі. Зона комфорту – найсприятливіше для тепловідчуття людини поєднання температури, вологості, руху повітря і променистого тепла в оточуючому просторі. Зона лиха – частина зони надзвичайної ситуації, яка потребує надання додаткової або негайної допомоги. Зона надзвичайної ситуації – територія, акваторія чи повітряний простір, де виникла надзвичайна ситуація. Зона підвищеної екологічної небезпеки – територія, де в природному довкіллі виникли зміни, що ставлять під загрозу здоров'я людини.
ТАКСОН, -а, ч. Класифікаційна одиниця в систематиці рослинних і тваринних організмів.
Нижче наведено кілька відомих геоморфологічних класифікацій і типізацій.

1. Класифікація антропогенного рельєфу (Спиридонов, 1985)

1. Рельєф, створений у процесі виробництва.
1.1. Пов’язаний з переробною та гірничо-видобувною промисловістю.
1.1.1. Вироблений: кар’єри, шахти, штольні, колодязі, ями.
1.1.2. Насипний: відвали, терикони.
1.2. Пов’язаний з сільським господарством і меліорацією.
1.2.1. Вироблений: тераси, борозни, канави, канали.
1.2.2. Насипний: тераси, вали, дамби.

2. Рельєф, створений у процесі будівництва.
2.1. Пов’язаний з промисловим і житловим будівництвом.
2.1.1. Вироблений: площадки, тераси, котловани, виїмки.
2.1.2. Насипний: площадки, тераси, відвали, насипи.
2.2. Пов’язаний з гідроенергетичним будівництвом.
2.2.1. Вироблений: площадки, уступи, котловани, канали.
2.2.2. Насипний: греблі, дамби.
2.3. Пов’язаний з дорожнім будівництвом.
2.3.1. Вироблений: площадки, тераси, уступи, виїмки, тунелі.
2.3.2. Насипний: площадки, тераси, насипи, дамби.
2.4. Пов’язаний з портовим будівництвом.
2.4.1. Вироблений: підхідні канали, штучні гавані.
2.4.2. Насипний: дамби, пірси, моли, хвилерізи.

3. Рельєф, створений у результаті інших видів діяльності населення.
3.1. Пов’язаний з побутовою діяльністю.
3.1.1. Вироблений: ями, канави.
3.1.2. Насипний: горби, купи, кургани.
3.2. Пов’язаний з військовою діяльністю.
3.1.1. Вироблений: канави, траншеї, окопи, ескарпи, бліндажі, воронки.
3.1.2. Насипний: відвали, вали, кургани.

2. Типізація техногенних форм рельєфу за характером виконуваних ними функцій у природно-техногенних системах (Савчик, 1996) Таблиця (доступно при скачуванні повної версії книжки)

3. Класифікація антропогенних відкладів (Котлов, 1962) Таблиця (доступно при скачуванні повної версії книжки)

4. Класифікація антропогенних форм рельєфу (Мильков, 1974) Таблиця (доступно при скачуванні повної версії книжки)

5. Антропогенні рельєфотвірні процеси у зв’язку з певними видами господарської діяльності людини (Молодкін, 1981) Таблиця (доступно при скачуванні повної версії книжки)

6. Класифікація антропогенного рельєфу степових рівнин (Молодкін, 1981) Таблиця (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Мета роботи – з’ясувати особливості різних видів систематизації в антропогенній геоморфології та навчитися впорядковувати дані для своєї магістерської роботи.
Матеріали: систематизації різних авторів антропогенних форм рельєфу, рельєфотвірних відкладів і процесів.

Хід роботи:
1. Ознайомитися з методичними засадами систематизації (її види, ознаки, критерії).
2. Визначити головні ознаки типізацій і класифікацій
3. Проаналізувати поширені типізації антропогенних форм рельєфу, рельєфотвірних відкладів і процесів. Заповнити таблицю:

Особливості типізацій і класифікацій антропогенного рельєфу (доступно при скачуванні повної версії книжки)

4. Визначення переваг і недоліків наведених типізацій та класифікацій, домінуючих ознак та критеріїв.
5. Систематизація антропогенного рельєфу території досліджень студента.

Оформлення роботи згідно стандартних вимог на окремих аркушах формату А4.

Практична робота №3. Антропогенна трансформація рельєфу території досліджень студента

Антропогенна трансформація рельєфу – це процес зміни природного рельєфу, виникнення і розвитку антропогенного внаслідок прямої чи опосередкованої людської діяльності. Специфіка антропогенної трансформації рельєфу у тому, що існує тісний зв’язок між нею та соціально-економічними умовами на різних часових відрізках.
На практичній роботі визначається коефіцієнт площинної антропогенної трансформації рельєфу (АТР), який показує відношення площ, зайнятих антропогенними і природно-антропогенними формами рельєфу (Sа), до загальної площі обраної ділянки (S):

Таблиця (доступно при скачуванні повної версії книжки)

До трансформованих ділянок відносяться забудовані, зі штучним покриттям, зайняті ставами, кар’єрами, насипами та іншими формами антропогенного походження. Якщо значення коефіцієнта 0-0,25, то площинна АТР невелика; 0,26-0,50 середня; більше 0,50 – значна.
При виконанні роботи досліджувану територію або ділять на рівновеликі квадрати, або обирають кілька ключових ділянок (залежно від величини території), для яких підраховують значення коефіцієнтів.

Мета роботи – охарактеризувати форми рельєфу та геоморфологічні процеси антропогенного походження на території ваших досліджень, визначити ступінь антропогенної площинної, вертикальної та загальної трансформації рельєфу.
Матеріали: топографічні карти, геоморфологічні карти, статистична інформація, класифікації (з практичної роботи №2), палетка.

Хід роботи:
1. Характеристика селитебного навантаження та викликаного ним перетворення рельєфу.
2. Характеристика антропогенного навантаження на водні ресурси та викликаного ним перетворення рельєфу.
3. Сучасна морфодинаміка території та вплив людської діяльності на виникнення і перебіг процесів.
4. Оцінити ступінь антропогенної площинної, вертикальної та загальної трансформації рельєфу.

Оформлення роботи згідно стандартних вимог на окремих аркушах формату А4. Обсяг – не менше 3 сторінок.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом