Заставний Ф.Д.
Економічна і соціальна географія України

Україна від 1917 р. до сьогодення

§5. Україна від 1917 р. до сьогодення

У буремні воєнні роки другого десятиріччя XX ст. під час розпаду великих імперій — Росії та Австро-Угорщини — українці всіх поневолених земель зі зброєю в руках здобули короткочасну незалежність.
Розпочала боротьбу підросійська Україна. Переворот у царській Росії (1917 р.) призвів до загострення національно-політичної ситуації на її окраїнах, зокрема в Україні. 4 березня 1917 р. було створено Центральну Раду, головою якої став М. С. Грушевський. 7 листопада 1917 р. Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку (УНР). До її складу увійшла значна західна і північно-західна українська територія — Холмщина, Підляшшя і Берестейщина, на півночі — чотири райони, розташовані тепер на північ від Чернігівської області, південно-західна частина Донщини (землі пониззя Дону), а також Крим.
25 жовтня 1918 р. українські політичні представники, які зібралися в Чернівцях, сформували парламент буковинського краю — Український Крайовий Комітет, а 3 листопада 1918 р. широке представництво (близько 10 тис. учасників Великого збору в Чернівцях) висунуло вимогу про возз'єднання (злуку) Буковини з Україною.
Важливою історичною віхою в житті українського народу стало 1 листопада 1918 p., коли після розпаду Австро-Угорщини у Львові було створено державу, яка дістала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУHP).
На Всенародному Конгресі українців Угорщини (Хуст, 21 січня 1919 р.) було обрано підкарпатську (закарпатську) Центральну Українську Народну Раду. Більша частина створених на українських землях рад висловилася за приєднання до України.
22 січня 1919 р. уряд ЗУНР підписав акт з Українською Народною Республікою про возз'єднання (злуку), яка була урочисто проголошена на Софійському майдані у Києві.
У липні 1919 р. польські війська захопили Галичину. Втратила незалежність і східна частина України, в якій на багато десятиліть було встановлено радянську владу.
На початку 30-х років більшовики провели насильницьку колективізацію в Україні. Щоб придушити відчайдушний опір селян, близько 200 тис. селянських господарств було визнано куркульськими, 1 млн селян вислано, переважно до Сибіру.
У 1932-1933 pp. режим організував небувалий за масштабами штучний голод, у результаті якого помер кожен третій селянин або кожен четвертий житель підрадянської України (понад 7 млн чоловік).
За важких матеріальних умов і жорстоких репресій люди змушені були важко працювати, зміцнюючи обороноздатність колишнього СРСР. Розпочалася індустріалізація, прискорена розбудова військової промисловості. У довоєнний час в Україні були створені нові галузі індустріального виробництва, зокрема машинобудування, приладобудування, верстатобудування.
Після окупації західноукраїнських земель Польщею економіка цього регіону майже не розвивалася. Відповідно до договору Польщі з країнами Антанти українцям забезпечувалися рівні громадянські права, вільний розвиток національно-культурного життя. Однак цей та інші подібні договори не виконувалися.
Після Першої світової війни Північну Буковину і частину української Бессарабії окупувала Румунія, яка встановила на цих землях військовий терор. Довоєнну національно-культурну автономію українців на Буковині ліквідовано. Українську мову в школах, Чернівецькому університеті, православних церквах було заборонено.
Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини, де мало кращі можливості для господарського і національно-культурного розвитку, ніж інші регіони України. В умовах складної міжнародної ситуації тут було схвалено закон (23 вересня 1938 р.) про утворення Чехословацької Федеративної Республіки з автономним краєм Карпатська Україна (центр у м. Хусті). У виборах до сейму краю населення Закарпаття одностайно проголосувало за державну незалежність, яку й проголосили 14 березня 1939 р. Однак 20 березня 1939 р. Карпатську Україну за сприяння нацистської Німеччини окупувала Угорщина.
У 1939 р. більшу частину Західної України було возз'єднано з Українською РСР. У 1940 р. до складу УРСР увійшла Північна Буковина, у 1945 р. — Закарпаття.
Під час окупації нацистською Німеччиною України Галичина ввійшла до так званого генерал-губернаторства з центром у Кракові, північна частина Підляшшя — до Німеччини, Буковина (як і Бессарабія), а також межиріччя Дністра і Південного Бугу (з Одесою) відійшли до пронацистської Румунії під назвою Трансністрія. Більша частина українських земель була підпорядкована Рейхскомісаріату України з центром у Рівному.
У перші дні окупації у Львові 30 червня 1941 р. українські національно-патріотичні сили проголосили відновлення української державності. Цей акт призвів до масових і жорстоких репресій. Тисячі українських патріотів нацисти розстріляли, а керівників кинули до концтаборів. У східних районах України ситуація мало відрізнялася від становища в Галичині. Тут також жорстоко придушувались будь-які прояви українського національно-культурного життя. Понад 2 млн молодих дівчат і хлопців було примусово вивезено на роботу до Німеччини. Патріоти перейшли до збройної боротьби.
Друга світова війна закінчилася ліквідацією нацизму на заході і розгромом агресивної Японії на сході.
За важких умов повоєнного часу відбувалися певні зрушення в розвитку економіки України, нарощувався її індустріальний і військовий потенціал.
Низькопродуктивним було сільське господарство. Колгоспники не мали пенсійного забезпечення, оплата праці була вкрай низькою. їм не видавали паспортів і вони не могли без спеціального дозволу залишити село. Кожен селянський двір сплачував податок на город, а також постачав державі за дуже низькими цінами часто непомірну кількість м'яса, молока, яєць, вовни тощо. Оподатковувалось кожне фруктове дерево, що призвело до масового вирубування селянських садів. Українські юнаки змушені були брати участь у численних війнах, що їх вів СРСР за кордоном.
Певна лібералізація економічного і політичного життя, розпочата М. С. Горбачовим у 1986 р., не вирішила основних проблем господарського розвитку і підвищення добробуту людей. Понад 40% випуску промислової продукції України йшло на потреби воєнного комплексу. Різко погіршувалася екологічна ситуація, особливо після катастрофи на Чорнобильській АЕС. В Україні розміщувалися великі енергомісткі виробництва. Дуже низькими темпами оновлювалося обладнання, вводилися нові технології. Все це врешті-решт призвело до деградації промислового і сільськогосподарського виробництва, до розпаду СРСР.
Після розпаду Радянського Союзу його народи реалізували своє право стати незалежними. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 р. відбувся референдум, який підтвердив прагнення народу України до розбудови економічних і політичних основ української державності. Розпочався активний державотворчий процес. 28 червня 1996 р. було прийнято нову Конституцію України.
Главою української держави є Президент. Президент виступає від її імені та обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Єдиним органом законодавчої влади є парламент — Верховна Рада України. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в державі виступає її народ. Україна є унітарною державою. Вона керується з єдиного центру (Києва), має єдину конституцію, єдині органи влади.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові. Державною мовою в Україні є українська мова. Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний прапор України — стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Прапор України... На ньому присягали і присягають на вірність України. Ось слова присяги і клятви на Прапорі України українського поета Петра Карманського:

На непорочний прапор України,
На честь стрілецьку і гордість родову,
На воскресіння рідної країни,
На все, що чесним і святим зову, —
Я присягаюсь і клянусь...

Дуже важкими виявилися перші роки української незалежності. Були закриті чи різко скоротили випуск продукції військові заводи, багато промислових підприємств розпалося. Почалося масове безробіття. Повільно відбуваються ринкові перетворення, зокрема роздержавлення господарських об'єктів, приватизація землі тощо. Загальний спад виробництва призвів до зниження життєвого рівня населення. Лише останнім часом Україна почала виходити з затяжної економічної кризи.

1. Коли були проголошені УНР і ЗУ HP? Відбулася злука?
2. З якою метою сталінський режим організував масовий голод в Україні?
3. До складу яких держав входили українські землі в міжвоєнний період?
4, Де і коли проголошено українську незалежність під час німецької окупації?
5. Коли Україна проголосила незалежність?

1. Після розпаду Російської і Австро-Угорської імперій українці різних регіонів робили спроби здобути незалежність. Проілюструйте це твердження прикладами.
2. Назвіть найвизначніші події, що стали доленосними для України.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом