Заставний Ф.Д.
Економічна і соціальна географія України

Чорна і кольорова металургія України

Металургія є базовою галуззю української промисловості, яка забезпечує потреби країни в чорних і кольорових металах. За випуском продукції їй належить провідне місце: на металургію припадає 23,2% загального обсягу промислового виробництва (див. додаток 13).

Зростання частки металургії в промисловому виробництві України відбувалося не за рахунок збільшення випуску продукції, а в результаті меншого, порівняно з іншими галузями, його скорочення. Основними причинами цього є звуження потреб внутрішнього і закордонного ринків на металопродукцію, порівняно низька її якість, застарілі технології, перебої в постачанні палива, сировини та електроенергії.

Металургію України формують дві галузі: чорна і кольорова. Головною є чорна металургія. За випуском чорних металів наша країна посідає одне з провідних місць у світі. Метали широко використовуються в усіх галузях господарства. Перше місце щодо використання металів належить машинобудуванню.

Чорна металургія

Чорна металургія охоплює низку виробництв, найважливішими серед яких є видобуток (підземний і відкритий) і збагачення залізних та марганцевих руд, нерудної сировини, виплавляння чавуну, сталі, виробництво прокату, електросплавів, коксу і вогнетривів, вторинна обробка металів.

Підприємства чорної металургії зосереджуються у місцях залягання залізних руд, коксівного вугілля. Під час будівництва металургійного заводу враховують наявність родовищ сировини для виробництва вогнетривкої цегли, необхідної для роботи в умовах високотемпературних процесів, а також так званих флюсів (вапняків, доломітів), за допомогою яких очищають гарячий розплавлений метал. Галузь є водомісткою і тому орієнтується також на водні ресурси.

Видобуток залізної руди

В Україні дуже вдало територіально розміщені всі основні ресурси, що використовуються у чорній металургії. Країна має у цьому відношенні чи не найкраще становище в світі, причому запаси всіх потрібних для металургії сировинних ресурсів у Донбасі та Придніпров'ї дуже великі, що і створює сприятливі можливості для розширення металургійного виробництва.

У радянські часи чорна металургія України повністю задовольняла свої потреби в залізних і марганцевих рудах, чавуні, сталі, прокаті; значна частка цієї продукції вивозилася за її межі. Основний обсяг капітальних вкладень направлявся на розширення гірничодобувних галузей; не вистачало коштів на технологічне переоснащення власне металургійного виробництва.

Видобуток залізної руди в Кривому Розі розпочався у 1880 p., а вже через 10 років тут зосереджувалася четверта частина всього загальноросійського видобутку. Це — один з найбільших у світі центрів видобутку залізної руди. Напередодні Першої світової війни в Україні видобували 6,4 млн тонн залізної руди.

Потужний комбінат із збагачування залізних руд споруджено в Комсомольську (Полтавська обл.) на базі Кременчуцького родовища залізних руд. Залізні руди видобувають також на Керченському півострові в Криму.

У середині 80-х років XIX ст. почалася розробка одного з найбільших у світі родовищ марганцевих руд, що розміщене поблизу Нікополя (Дніпропетровська обл.). Ці руди використовують для виплавляння чавуну, спеціальних сплавів і сталей.

Освоєно видобуток вогнетривких глин у Донбасі, а також іншої потрібної в чорній металургії сировини.

Виробництво чавуну і сталі на Донбасі розпочалося в 70-х роках минулого століття в Юзівці (Донецьк). У 1913 р. в Україні працював 121 невеликий металургійний завод.

Історично сформувалися три регіони чорної металургії — Донбас, Придніпров'я і Приазов'я (мал. 21), орієнтовані на власні вугільні, залізорудні, марганцеві та інші мінерально-сировинні ресурси (Донбас — на коксівне вугілля, Придніпров'я — на криворізькі залізні і нікопольські марганцеві руди та водні ресурси Дніпра, Приазов'я (Маріуполь) — на вигідне економіко-географічне положення поблизу вугільних шахт Донбасу і Керченського родовища залізних руд, що надходять туди морським шляхом).

Мал. 21. Чорна і кольорова металургія (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Найбільшими центрами чорної металургії в Україні є Маріуполь (мал. 22), Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг (тал. 23), Донецьк, Макіївка, Запоріжжя. Найбільше металу в Україні випускають у Дніпропетровській і Донецькій областях.

Мал. 22. Прокатний стан на комбінаті «Азовсталь» в Маріуполі (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Мал. 23. Дев'ята домна (Кривий Ріг) (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Отже, на порівняно невеликій території Придніпров'я, Криворіжжя, Донбасу і Приазов'я зосереджені великі промислові центри чорної металургії. За рівнем просторової концентрації виробництва металу цим регіонам належить одне з провідних місць у світі.

Феросплавна промисловість

Підприємства феросплавної промисловості виплавляють різноманітні сполуки заліза з кремнієм, марганцем, молібденом, хромом, що поліпшує властивості сталей. Україна є однією з найбільших у Європі країн з виробництва феросплавів. Виплавляють феросплави на багатьох підприємствах Донбасу та Придніпров'я, серед яких спостерігається певна технологічна і просторова спеціалізація. Наприклад, доменний дзеркальний чавун і феромарганець виплавляють у Краматорську, Костянтинівці та Комунарську (Донецька обл.), електросплави — у Запоріжжі, Нікополі, Кадіївці (Донецька обл.). Впровадження нових екологічно досконалих технологій для одержання феросплавів — одне з найважливіших завдань розвитку цієї галузі.

Прокатне виробництво

Прокатне виробництво є складовою завершальною ланкою металургійного циклу. Воно випускає сталеві труби різного діаметра, сортовий і листовий прокат, рейки тощо. Ці вироби широко використовують в усіх галузях господарства. Виробництво прокату чорних металів в Україні досить значне, хоч за останні роки скоротилося.

Виробництво труб

Україна є відомим у світі виробником труб різного призначення, серед яких переважають труби для транспортування нафти і газу. Їх виробляють у районах розміщення чорної металургії: Нікополі, Харцизьку, Новомосковську, Дніпропетровську. Частина труб експортується. У 1997 р. в Україні вироблено 215 тис. кілометрів стальних труб (див. додаток 14).

Коксохімічне виробництво

Коксохімічні підприємства випалюють з коксівного вугілля кокс для потреб чорної металургії. Це вугілля видобувають в Донбасі. Кокс має бути міцним, щоб у домнах його не спресувала залізна руда, яку пластами перемежовують з коксом. Інакше повітря не надходитиме в домну і не горітиме кокс, який плавить залізну руду. Центрами коксохімічного виробництва в Україні є райони виробництва чорних металів — Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Донецьк, Макіївка, Горлівка.

Чавун і сталь

Чавун і сталь виплавляють при високих температурах у доменних і мартенівських печах. Для їх будівництва використовують вогнетривку цеглу. Центрами її виробництва є Часів Яр, Горлівка (Донецька обл.), Христофорівка (Дніпропетровська обл.) та ін.

Останнім часом почалася стабілізація в металургійній промисловості. В 1997 р. випуск її продукції збільшився порівняно з попереднім майже на 8%, в кольоровій — на 2,3%. Це добра ознака, що свідчить про вихід підприємств з кризового стану. Однак якість продукції через застарілі технології ще відстає від відповідних показників передових європейських країн.

Чорна металургія складається з виробництв, які дуже забруднюють довкілля. Розв'язання екологічної проблеми в районах розвитку чорної металургії — важливе завдання державного значення.

Кольорова металургія

Кольорова металургія є менш розвинутою галуззю в Україні порівняно з чорною. Однак потреби держави в кольорових металах значною мірою задовольняються за рахунок власного виробництва. У 1997 р. на кольорову металургію припадало 1,5% всієї промислової продукції України.

Серед галузей кольорової металургії провідною є алюмінієва, яка складається з виробництва глинозему (напівфабрикату для виплавляння алюмінію) і виробництва самого алюмінію. Частка їх становить близько 30% продукції всієї кольорової металургії країни. Галузь представлена збудованим за останні роки потужним Миколаївським глиноземним заводом, який працює на привізній сировині (з Північної Африки). В Запоріжжі на металургійному заводі виплавляють алюміній. Оскільки виробництво алюмінію дуже енергомістке, завод розміщений неподалік від Дніпровської ГЕС.

У Свердловську (Луганська обл.) працює завод алюмінієвих сплавів, у Костянтинівці (Донецька обл.) — завод виробництва цинку, у Світловодську (Кіровоградська обл.) — завод чистих металів (мал. 24). Калуш (Івано-Франківська обл.) — центр виробництва магнію, смт. Побузьке (Кіровоградська обл.) — нікелю, Запоріжжя — магнію і титану. Видобуток і збагачення титану здійснюються також на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті на Житомирщині та в Північному Криму. Ртуть видобувають і виробляють у Микитівці (Донецька обл.), золото — у с. Мужієве (поблизу Берегового) в Закарпатті, де працює золото-поліметалічний комбінат.

Мал. 24. У цеху заводу чистих металів у Світловодську (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Великим центром електродної промисловості, де широко використовуються кольорові метали, є Запоріжжя.

У майбутньому кольорова металургія дещо змінюватиме свою спеціалізацію, зокрема за рахунок виробництва труб з алюмінію і титану, широкої утилізації брухту кольорових металів, поліпшення якості виробів.

Запитання

  1. Які виробничі процеси охоплює чорна металургія в Україні?
  2. Які особливості розміщення коксохімічного виробництва в нашій країні?
  3. Які основні принципи розміщення підприємств чорної металургії? Кольорової?

Завдання

  1. Назвіть і покажіть на карті основні райони видобутку залізної і марганцевої руд у нашій країні.
  2. Назвіть і покажіть на карті головні райони виробництва чорних металів в Україні.
  3. Назвіть і покажіть на карті основні центри кольорової металургії в Україні.
  4. Позначте і підпишіть на контурній карті головні центри чорної металургії України.
  5. Позначте і підпишіть на контурній карті головні центри кольорової металургії України.
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом