Заставний Ф.Д.
Економічна і соціальна географія України

Тваринництво

§26. Тваринництво

Тваринництво є другою найбільшою галуззю сільськогосподарського виробництва України. Воно покликане задовольняти потреби населення у м'ясо-молочних продуктах, а також потреби легкої та інших галузей промисловості у сировині.
Україна має порівняно велике поголів'я худоби і птиці — майже 2% від світових показників поголів'я великої рогатої худоби, стільки ж свиней, понад 1% коней, близько 1,5% птиці. Продуктивність худоби і птиці в Україні значно відстає від більшості європейських країн.
Останнім часом у структурі виробництва тваринницької продукції держави відбувалися принципові зміни, що є свідченням переходу аграрного сектора України до ринкових відносин. Ці зміни проявляються в тому, що вже тепер більшість усіх основних видів тваринницької продукції виробляється в приватних господарствах, в тому числі фермерських (мал. 50).

Мал. 50. Виробництво продуктів тваринництва господарствами різних форм власності (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Реформування тваринництва на шляху до ринку відбувається у важких умовах. За період з 1991 по 1998 pp. поголів'я продуктивної худоби значно скоротилося (табл. 4). Приватизація землі і передача її сільськогосподарським виробникам змінить ситуацію щодо розвитку тваринництва на краще: створяться реальні можливості для інтенсифікації галузі.

Таблиця 4. Поголів'я продуктивної худоби в Україні, тис. голів (доступно тільки при скачуванні повної версії)

У свою чергу, інтенсивний розвиток тваринництва потребує докорінних змін у землеробстві, подальшого поглиблення його спеціалізації, зміцнення кормової бази. В країні є великі можливості для значного підвищення продуктивності тваринництва, розширення кормової бази, поліпшення організації виробництва і праці, вдосконалення племінної роботи та ветеринарного обслуговування.
Провідне місце у тваринництві належить розведенню великої рогатої худоби (мал. 51). Це — галузь м'ясо-молочного напряму (переважає м'ясна продукція). Залежно від регіональних особливостей, природних та економічних передумов вона характеризується певними територіальними відмінностями у рівні розвитку і виробничій спеціалізації. У приміських зонах великих міст переважає молочно-м'ясний напрям (більше виробляють молока, ніж м'яса). На Поліссі традиційно розвивається молочно-м'ясне і м'ясо-сальне тваринництво, у південних районах — м'ясо-молочне. Поблизу великих центрів споживання розташовані потужні комплекси відгодівлі великої рогатої худоби, свиней і птиці, виробництва молока.

Мал. 51. Череда корів на водопої (доступно тільки при скачуванні повної версії)

У загальному поголів'ї великої рогатої худоби України у 1998 р. на корів припадала половина.
Порівняно з західноєвропейськими країнами, що мають подібні природно-кліматичні умови, продуктивність молочного стада України все ще дуже низька. Продуктивність інших галузей тваринництва також невисока (див. додаток 16).
Кількість худоби (в розрахунку на одиницю сільськогосподарських угідь) неоднакова в різних регіонах країни. Найбільша вона у Карпатах і Лісостепу, далі йдуть Полісся і Степ. Розводять переважно червону степову, симентальську, білоголову українську, сіру українську, лебединську, чорно-рябу породи корів.
Потужною галуззю продуктивного тваринництва України є свинарство. У 1997 р. на неї припадало близько 35% усього м'яса, що вироблялося у державі. Свинарство розвивається в усіх регіонах України. Та найбільше — у великих вузькоспеціалізованих господарствах приміських зон міст. Переважно розводять українську білу породу свиней, але поширені також миргородська, прикарпатська, придніпровська чорно-ряба породи.
У південній частині країни і Карпатах розвивається вівчарство (мал. 52). Це допоміжна галузь тваринництва. На півдні розводять тонкорунних і напівтонкорунних овець (високопродуктивну тонкорунну, асканійську, цигейську породи), в Лісостепу — прекос. Смушкове і молочне вівчарство є традиційним для Карпат.

Мал. 52. На карпатських пасовищах (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Повсюдного розвитку набуло птахівництво. Поблизу значних центрів споживання створено великі птахокомбінати з виробництва м'яса і яєць (мал. 53).

Мал. 53. У цеху по відгодівлі бройлерів у господарстві м. Бершадь Вінницької області (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Україна — одна з країн, що має найбільше поголів'я худоби і птиці в Європі (див. додаток 17).
Однією з важливих галузей тваринництва, значення якої за останні роки швидко зростає, є конярство. Нині поголів'я коней становить близько 0,5 млн голів. Коней розводять у районах Карпат, Закарпаття, на Поділлі та Поліссі. У спеціалізованих господарствах, розташованих у східній частині України (Луганська, Полтавська області), розводять племінних коней. Передбачається подальший розвиток конярства.
Товарною галуззю тваринництва в багатьох районах є кролівництво. Основними районами розведення кролів є степова (45% усього поголів'я) і лісостепова (35%) зони.
Перспективним є рибне господарство. Воно розвивається на основі ставків (близько 200 тис. га), водоймищ Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, а також уздовж багатьох середніх та великих річок. Розводять коропа, білого амура, пістрявого і білого товстолобика, судака, ляща та ін. На базі водоймищ — охолоджувачів великих теплових електростанцій організовано вирощування риби в басейнових і садкових господарствах. У Карпатах і на Поліссі створено спеціалізовані форелеві господарства. Основний вилов риби припадає на ставки та великі водоймища.
У країні, в основному у південних районах, розвивається шовківництво.
Організовано кліткове звірівництво — в усіх областях розводять нутрій, норок, лисиць, песців.
Давні традиції в Україні має бджільництво. Його продукція ще за княжих часів експортувалася. Однак інтенсивне вирубування лісів, розорювання земель, використання дешевого штучного воску призвели до занепаду бджільництва у XVIII ст. У XIX ст. відомий український пасічник П.Прокопович уперше в світі виготовив рамковий вулик. Бджільництво почало відновлюватися, і вже на початку XX ст. у Східній Україні налічувалося понад 2 млн вуликів. Певною мірою бджільництво стало «візитною карткою» України. Пізніше, особливо в період широкого використання в сільському господарстві хімікатів, розвиток бджільництва загальмувався.
Бджільництво в Україні поширено в усіх областях (мал. 54). Бджоли запилюють 2,5-3,6 млн гектара рослин. У результаті значно зростають урожаї гречки, соняшнику, багаторічних трав, фруктових дерев. Посилюється спеціалізація галузі. Створено близько 60 бджолопідприємств і великих ферм, проводиться племінна робота. За рівнем виробництва меду Україна посідає одне з перших місць у світі. Але можливості бджільництва використовуються ще недостатньо.

Мал. 54. Пасіка в саду на Вінниччині (доступно тільки при скачуванні повної версії)

1. Яке значення має тваринництво?
2. Як змінилась продуктивність худоби і птиці у сільськогосподарських підприємствах України за 1990-1997 pp.? Використайте для цього матеріали додатка 16.

1. Схарактеризуйте розміщення основних видів тваринництва.
2. Порівняйте поголів'я худоби і птиці України та великих європейських країн. Використайте матеріали додатка 17.
3. Назвіть основні райони кролівництва, рибного господарства і кліткового звірівництва.
4. Розкажіть про розвиток бджільництва в Україні.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом