Санаторно-курортне і туристичне господарство України

Соціальна сфера

До соціальної сфери належать заклади торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва, науки. Соціальні запити людей на предмети споживання задовольняють окремі підприємства галузей легкої й харчової промисловості, машинобудування, сільського господарства, транспорту. Про стан розвитку і географію окремих галузей господарства, що пов'язані з соціальною сферою, йшлося під час вивчення відповідних тем. Тепер розглянемо таку важливу галузь соціальної сфери, як санаторно-курортне і туристичне господарство.

§33. Санаторно-курортне і туристичне господарство

Санаторно-курортне господарство — це група спеціалізованих будинків і споруд з відповідним матеріальним і обслуговуючим забезпеченням, які покликані задовольняти потреби населення у лікуванні і відпочинку.

Лікування та оздоровлення людей — винятково важливе соціальне завдання. Його актуальність в Україні зростає у зв'язку з різким погіршенням демографічної ситуації, чорнобильською катастрофою, забрудненням у багатьох районах навколишнього середовища.

Санаторно-курортне господарство переважно створюється в місцях зосередження сприятливих рекреаційних ресурсів, лікувальні та оздоровчі властивості яких мають територіальні особливості. Це визначає спеціалізацію санаторно-курортних регіонів на наданні певних видів лікувальних чи відпочинкових послуг.

Що стосується самого туризму, то в умовах України він здатний вирішувати й інше важливе завдання — стати перспективною комерційною галуззю господарства, реальним джерелом поповнення державного бюджету. У Законі України «Про туризм» зазначається, що держава надає туризму пріоритетного значення і створить сприятливі передумови для його прискореного розвитку. Світовий досвід засвідчує, що в багатьох країнах світу туризм дає 10-15% усіх прибутків держави.

Останнім часом в Україні відбулося певне зрушення в розвитку туризму. Тільки вітчизняні туристичні фірми в 1998 р. надали послуги в поїздці за кордон 356 тис. громадян України. Нашу державу відвідало 287 тис. іноземних туристів. В екскурсіях взяли участь 1,3 млн чоловік. Будуються туристичні об'єкти, розвиваються нові види туризму, зокрема сільський. Але це тільки перші кроки. Нині туризм забезпечує менше однієї десятої відсотка усіх фінансових надходжень держави.

До санаторно-курортного господарства і туризму належать лікувально-профілактичні заклади: санаторії та пансіонати з лікуванням, що на певний час надають хворим лікувальні послуги переважно шляхом використання цілющих властивостей природних ресурсів. До санаторно-курортного господарства і туризму входять також будинки, пансіонати та інші заклади відпочинку населення, що призначені лише для відпочинку.

Сприятливі рекреаційні ресурси для лікування і відпочинку, особливо в Криму, на узбережжі Чорного та Азовського морів (морські води, лікувальні грязі, морський клімат), у Карпатах (мінеральні води, ліси, екологічно незабруднені території), на Шацькому поозер'ї (чисті води озер, ліси) та в інших регіонах створюють умови для перетворення України на одну з кращих європейських оздоровниць.

У країні сформувався досить значний санаторно-курортний комплекс. Природні умови і рекреаційно-ресурсний потенціал сприяють розміщенню об'єктів цього комплексу в регіонах, кожен з яких має певну спеціалізацію. Усього в Україні у 1998 р. функціонувало 3195 санаторіїв і закладів відпочинку на 537 тис. ліжок (місць).

Велику ефективність лікування і відпочинку мають санаторії та пансіонати з лікуванням, а також будинки та пансіонати відпочинку. Санаторії та пансіонати з лікуванням — це заклади, що на певний час здійснюють так зване реабілітаційне (відновлювальне) лікування хворих. Ці заклади мають необхідне медичне обладнання, широко використовують для лікування цілющі властивості наявних природних ресурсів. Санаторії, пансіонати, бази тощо — це суто відпочинкові заклади.

Особливо сприятливими рекреаційними ресурсами відзначається Крим, зокрема його Південний берег з м'яким середземноморським кліматом, де щороку лікується і відпочиває близько 5 млн чоловік. Крим — найбільший санаторно-курортний і туристичний район України. Найбільшими санаторно-курортними центрами є Ялта і Євпаторія. Всього в Автономній Республіці Крим у 1998 р. функціонувало 262 санаторії, будинки і пансіонати з лікуванням, які можуть прийняти за одну зміну близько 100 тис. чоловік.

Другим великим санаторно-курортним і туристичним районом України є група причорноморських і приазовських областей — Одеська, Донецька, Запорізька, Миколаївська і Херсонська. Території цих областей, що виходять до моря, мають значні рекреаційні ресурси: помірно континентальний клімат, тепле море, лікувальні грязі, мінеральні води. Зима м'яка, літо сухе, жарке. На узбережжі багато чистих лиманів і піщаних кіс. Тривалість купального сезону становить три місяці (червень — серпень). Лікувальні грязі зосереджені в таких лиманах, як Куяльницький, Хаджибейський, Тилігульський. До Причорноморського артезіанського басейну приурочені родовища мінеральних вод різної мінералізації.

У причорноморських і приазовських областях чудові умови для розвитку туризму — водного, автомобільного, пішохідного. Значними туристичними центрами є Одеса, Білго-род-Дністровський, Бердянськ, Херсон, Миколаїв та ін.

Третє місце посідає Карпатський регіон, де розташовано близько 100 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням майже на 25 тис. ліжок. Особливо відзначається Львівська область (понад 50 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням), де зосереджені такі відомі оздоровчі центри, як Трускавець, Східниця, Моршин, Любінь Великий, Шкло, що виникли на базі унікальних цілющих мінеральних вод. Ці води почали використовуватися для лікування давно — в с Шклі на Львівщині з другої половини XVII ст., в Трускавці — з 20-х років XIX ст. Передкарпатські курорти, зокрема Трускавецький, мають значні перспективи розвитку. Тут формується великий Трускавецький курортополіс з широким залученням капіталу іноземних фірм (мал. 70).

Мал. 70. Трускавець — один з найбільших оздоровчих центрів України

Першочергового значення в Україні набуває необхідність розвитку нових перспективних районів лікування і відпочинкового туризму. Ними можуть стати погано освоєні у відпочинково-лікувальному відношенні північно-східні схили Українських Карпат, передгірні та гірські території Закарпаття, Шацьке поозер'я на північному заході Волині, мальовничі праві схили Сіверського Дінця, нижнє і середнє Подніпров'я, прирічкові місцевості лівих приток Дніпра та багато інших.

Для розвитку санаторно-курортного господарства і туризму важливе значення має забезпечення в рекреаційних районах належної екологічної ситуації. Через забрудненість морських і річкових вод та прилеглих до них прибережних територій часто закриваються пляжі Одещини, Криму та інших регіонів. Нерідко санаторно-курортні об'єкти споруджуються хаотично. Нові санаторно-курортні об'єкти у рекреаційних районах і населених пунктах слід розміщувати лише з належним обґрунтуванням.

Актуальною для розвитку санаторно-курортного господарства проблемою є відповідне кадрове його забезпечення. Це насамперед стосується такої нової і перспективної відпочинкової галузі, як туризм. Йдеться про розширення мережі вищих і середніх навчальних закладів з підготовки кадрів.

Для успішної роботи в ринкових умовах санаторно-курортні установи і туристичні фірми мають дбати про поліпшення якості лікувальних і відпочинкових послуг. Слід створювати належні умови для відпочинку в Україні іноземних туристів. Для цього треба широко залучати інвестиції, розбудовувати мережу транспортних магістралей, розвивати сферу обслуговування тощо.

Україна має реальні можливості стати однією з країн Європи з розвинутим санаторно-курортним і туристичним комплексом міждержавного значення.

1. Що розуміють під поняттям «соціальна сфера»?
2. Що таке санаторно-курортне господарство?
3. Де 6 ви бажали провести свій відпочинок? Чому?

1. Назвіть і покажіть на карті головні санаторно-курортні і туристичні райони.
2. Схарактеризуйте рекреаційні ресурси санаторно-курортних і туристичних регіонів.