Заставний Ф.Д.
Економічна і соціальна географія України

Північно-Східний економічний район

§37. Північно-Східний економічний район

Площа — 84 тис. км кв (13,9% території України).
Населення — 6102,5 тис. чоловік (12,1% жителів країни).
Входять: Харківська, Полтавська і Сумська області.

Розташований у прикордонній північно-східній частині країни. Йому належить третє місце в державі за площею і кількістю жителів. Найбільший машинобудівний район України. Розвинуте сільське господарство. Зосереджено значне виробництво цукру. Найбільший район газо- і нафтовидобутку.

Район займає вигідне економіко-географічне положення: знаходиться поблизу потужних вугільно-металургійних баз Донбасу і Придніпров'я.

Тут є значні поклади мінерально-сировинних ресурсів — горючого газу і нафти, залізних руд, кухонної солі, будівельних матеріалів, фосфоритів.

У структурі населення основна частка припадає на міських жителів; густота населення дещо нижча, ніж середня по країні. Спостерігається високий відплив сільських жителів, переважно молоді, у міста (особливо в Харківській області). Оскільки район межує з Російською Федерацією, на Харківщині та Сумщині трапляються російські сільські поселення. Водночас цілі райони, заселені українцями, є в Росії, на прикордонні з Україною. Повсюдно переважає українське населення: в Полтавській області його частка становить 88%, Сумській — 86%, Харківській — 63%. Природні умови району істотно вплинули на географію і особливості населених пунктів, передусім сільських. Села тут, як і в інших лісостепових і північно-степових регіонах України, великі, розташовані поблизу річок, мають багатовулицеву забудову.

Найбільш розвинутими галузями промисловості Північно-Східного району є машинобудування і металообробка. Район виробляє близько 20% продукції машинобудування України. Друге і третє місце відповідно займають легка і харчова галузі, далі йдуть хімія, нафтохімія, промисловість будівельних матеріалів. Машинобудування спеціалізується на виробництві устаткування для енергетики, вугільної та залізорудної промисловості, чорної металургії, транспортних засобів, сільськогосподарських машин, приладів тощо.
Найбільша територіальна зосередженість промисловості характерна для Харківської області, обсяг продукції якої в розрахунку на одного жителя значно вищий, ніж у середньому по Україні.

Для областей району характерний високий рівень розвитку сільського господарства (обсяг продукції в розрахунку на одного жителя, наприклад Полтавської області, майже на 50% більший, ніж у середньому по країні).
Урожайні чорноземні ґрунти і сприятливі кліматичні умови дають можливість вирощувати товарне зерно, зокрема пшеницю, кукурудзу, а також цукрові буряки, соняшник, розвивати овочівництво і садівництво, м'ясо-молочне і м'ясо-сальне тваринництво.

Міста. У районі знаходиться найбільше місто Північно-Східного економічного району і друге за кількістю населення місто в Україні Харків (мал. 74). Це — важливий економічний, культурний і головний машинобудівний центр України. Харків розташований на північному сході України, в басейні Сіверського Дінця. Вперше згадується в 1655 p., коли почали споруджувати фортецю для захисту Слобідської України від нападу кримських і ногайських татар. Документально встановлено, що Харків засновано козаками-переселенцями з Правобережної України. З середини XVII ст. до 1765 р. був центром Харківського полку.

Мал. 74. Харків. Ансамбль площі Свободи (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Місто розташоване на вододілі і має проблеми з водопостачанням. Для їх розв'язання від каналу Дніпро — Донбас відведено водовід до Харкова.
Промислові підприємства міста виникли в першій половині XIX ст. (сірникова фабрика — у 1820 p., чавуноливарний завод — у 1835 p., другий чавуноливарний і мідноливарний заводи — у 1846 p.). Інтенсивно розвивалася промисловість у другій половині XIX ст. Особливо швидко зростала машинобудівна галузь через близькість до вугільно-металургійних баз — Донбасу і Придніпров'я, а також до споживачів. Цьому сприяло також інтенсивне
залізничне будівництво. В 1869 р. було збудовано Курсько-Харківсько-Азовську залізницю. В 90-х роках XIX ст. створено залізничні виходи на Київ, Москву, Миколаїв, Севастополь. Харків стає одним з найбільших в Україні транспортним вузлом.
Населення Харкова в 1998 р. налічувало 1521 тис. чоловік. Це — потужний і багатогалузевий індустріальний комплекс, центр високорозвинутої Харківської промислової агломерації. У структурі господарства провідне місце займають промисловість, транспорт, будівництво.
Основними галузями машинобудування і приладобудування є енергетичне та електротехнічне, до складу якого входять турбінний, електротехнічний, електромашинобудівний, кабельний та інші підприємства. У місті зосереджено потужні заводи тракторного і сільськогосподарського машинобудування, кілька підприємств з випуску тракторів і тракторних вузлів та деталей. Ці підприємства перебувають у тісній виробничій кооперації (випуск тракторних та інших двигунів, тракторних самохідних шасі тощо).
Верстатобудівна та інструментальна промисловість спеціалізуються на випуску верстатів, інструментів, приладобудівна — точних приладів медичного призначення. Добре розвинуте транспортне машинобудування — діють авіаційний, велосипедний, підшипниковий заводи, а також підприємства з випуску обладнання для гірничошахтного, дорожнього будівництва, торгівлі та комунального господарства тощо.
У місті працюють підприємства з випуску будівельних матеріалів, широкого асортименту хімічних виробів, зокрема ліків, продукції лісової, деревообробної, легкої промисловості.
Харчова індустрія представлена підприємствами м'ясо-молочної та олійно-жирової промисловості, заводом шампанських вин, пивзаводом, парфумерною фабрикою. Значного розвитку набули різнопрофільні галузі воєнно-промислового комплексу, зокрема широко відоме у світі виробництво сучасних танків.
У Харкові працює Північно-Східний науковий центр Національної академії наук України, багато науково-дослідних і проектно-конструкторських інститутів. Усього в Харківській області зосереджено 78 вузів. Серед них — Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна.
Харків — місто, де збереглися цінні історико-архітектурні пам'ятки: Покровський (1689 р.) та Успенський (1771-1777 pp.) собори, житлові масиви паровозобудівного і тракторного заводів та ін. У місті споруджено пам'ятник Т.Г.Шевченку (1935 p.). Працює метрополітен.
Актуальними господарськими та соціально-економічними проблемами Харкова є охорона довкілля, водозабезпечення, розвиток приміської сільськогосподарської зони з метою забезпечення населення свіжими овочами, картоплею, ягодами, фруктами, молоком і молочною продукцією.
Харків разом з розташованими поблизу середніми і малими містами утворює одну з найбільших в Україні промислову агломерацію машиноприладобудівного профілю. Матеріальною основою виробництва Харківської індустріальної агломерації є метал, що надходить з Придніпров'я та Донбасу.
У Північно-Східному економічному районі розміщені й інші великі промислові центри — Полтава (мал. 75), Суми (мал. 76), Кременчук, Конотоп, Шостка та ін. Переважаючим виробничим профілем цих промислових центрів є машинобудування і приладобудування, харчова і легка промисловість, хімічна і нафтохімічна галузі.

Мал. 75. Панорама міста Полтави (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Мал. 76. Суми. Центральна частина міста (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Проблеми розвитку. Розвиток господарства району потребує розв'язання багатьох економічних, соціальних і екологічних проблем, зокрема збереження і підвищення природної родючості ґрунтів. Йдеться передусім про підтримку балансу органічних речовин у ґрунтах, вжиття дійових заходів щодо попередження їх окислення (зокрема, у північній частині) та засолення (на півдні). Про гостроту цієї проблеми свідчить те, що за останні ЗО років площа окислених земель району збільшилася майже у 4 рази.
Район забезпечує устаткуванням та обладнанням інші регіони України. Однак діючі на підприємствах машини і устаткування, а також технологічні процеси, дуже застаріли.
Ускладнення демографічної ситуації, особливо в сільській місцевості, потребує вжиття невідкладних заходів, спрямованих на закріплення кадрів у сільському господарстві. Для розв'язання цієї проблеми потрібно вдосконалити господарський механізм, підвищити зацікавленість людей у постійному проживанні на селі та роботі у сільському господарстві.
Нагальною є проблема забезпечення району, зокрема його південної, більш посушливої частини, водними ресурсами. Вона має вирішуватися на основі сучасних технологій транспортування і економного витрачання води.
Важливим є також посилення збалансованості потужностей підприємств харчової промисловості з обсягами виробництва сільськогосподарської продукції, особливо у молочній, м'ясній, цукровій, овочево-консервній галузях. Це зменшить втрати на перевезення продукції, її зберігання та переробку.

1. Які галузі спеціалізації господарства Північно-Східного району?
2. Як змінюється спеціалізація промисловості Харкова після здобуття Україною незалежності? Чому?

1. Оцініть географічне положення, природні умови і ресурси Північно-Східного економічного району.
2. Дайте економіко-географічну характеристику Харкова.
3. Назвіть найбільші промислові центри району.
4. Окресліть основні проблеми розвитку господарства району.
5. Користуючись матеріалами додатка 8, схарактеризуйте середні міста Північно-Східного економічного району.

КРАЄЗНАВЧА СТОРІНКА

Території сучасних Харківської і Сумської областей входили колись до Слобідської України. Цей край дав Батьківщині багато видатних людей — патріотів України.
На Харківщині народилися кошовий отаман Запорізької Січі, що не програв жодної битви, Іван Сірко, письменники Григорій Квітка-Основ'яненко, Гнат Хоткевич, громадський діяч, засновник Харківського університету Василь Каразін, композитор, публіцист Яків Степовий, художники Ілля Репін, Сергій Васильківський, Михайло Дерегус, співачки Оксана Петрусенко, Євгенія Мірошниченко, дипломат, дослідник Єгор Ковалевський, видатний український історик, етнограф, письменник Дмитро Яворницький. На Харківщині провів останні роки життя великий український філософ і поет Григорій Сковорода.
У Сумській області народилися останній кошовий отаман Війська Запорізького Низового Петро Калнишевський, письменники Пантелеймон Куліш, Іван Багряний, Борис Антоненко-Давидович, Остап Вишня, укладач словника української мови Борис Грінченко, поети Олександр Олесь, Павло Грабовський, відомий перекладач Микола Лукаш, художники Микола Мурашко, Федір Кричевський, скульптор Іван Кавалерідзе, співак Борис Гмиря, педагог Антон Макаренко, український вчений-філософ Олександр Потебня, маршал авіації Іван Кожедуб, підприємець і меценат Іван Харитоненко. З Сумщини походить також рід відомих українських промисловців та меценатів Терещенків. Художнє зібрання Терещенків лягло в основу Київського музею російського мистецтва та інших музеїв столиці.
На Полтавщині народилися кошовий отаман Запорізької Січі Кость Гордієнко, філософ Григорій Сковорода, народна поетеса Маруся Чурай, автор літопису, в якому висвітлено події 1648-1700 pp. на Україні, Самійло Величко, геніальний український фізик Микола Пильчиков,
письменники Олександр Афанасьєв-Чужбинський, Євген Гребінка, Михайло Драгоманов, Архип Тесленко, Володимир Самійленко, Панас Мирний, Микола Гоголь, Іван Котляревський, Олесь Гончар, Павло За-гребельний, Михайло Зощенко, поети Микола Зеров, Василь Симоненко, Борис Олійник, художниця Марія Башкирцева, композитори Микола Лисенко, Олександр Білаш, Григорій Майборода, державний, політичний і військовий діяч Симон Петлюра, вчений-винахідник, один з піонерів теорії розробки космічної техніки і космічних польотів Юрій Кондратюк (справжнє ім'я Олександр Шаргей), космонавт Георгій Береговий.
На території Полтавщини в Сорочинцях щорічно проводять традиційні ярмарки.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом