Заставний Ф.Д.
Економічна і соціальна географія України

Центральнополіський (Столичний) економічний район

§38. Центральнополіський (Столичний) економічний район

Площа — 90,7 тис. км кв (15,1% території України).
Населення — 7268,9 тис. чоловік (14,4% жителів країни).
Входять: Київська, Житомирська, Чернігівська області та м. Київ.

Розміщений у центральній північній частині країни. В ньому знаходиться Київ — столиця, політичний, науковий, освітній і культурний центр. Це — високоіндустріальний район, де значного розвитку набуло сільське господарство приміської спеціалізації.
У зв'язку з катастрофою на Чорнобильській АЕС у розселенні населення району відбулися істотні зміни — виселено жителів з 30-кілометрової причорнобильської зони та деяких прилеглих територій Київщини та Житомирщини з високим рівнем радіоактивного забруднення і розселено в екологічно безпечніших місцях. Великий вплив на особливості розселення і географію населення має Київ — 2,6-мільйонне місто, в якому зосереджено близько половини всіх міських жителів району.
Північну територію району займають Житомирське, Київське і Чернігівське Полісся. Значна південна його частина знаходиться в лісостеповій зоні в межах Подільської та Придніпровської височин, а також Придніпровської низовини. Чорноземні ґрунтові різновиди району, особливо на його південній території, мають високу природну родючість.

У національному складі населення району переважають українці (близько 85% усього населення). Значна кількість росіян. Живуть також євреї, поляки та представники інших національностей.

Головними галузями спеціалізації промисловості району є машинобудування, зокрема приладобудування, легка і харчова промисловість, хімія.

Сільське господарство району спеціалізується на виробництві продукції землеробства і тваринництва. Значного розвитку набуло овочівництво і садівництво, молочне і м'ясне тваринництво. Товарне значення також має виробництво зерна, зокрема пшениці, жита, картоплі, льону-довгунця, цукрових буряків. Чернігівщина характеризується найвищим у країні рівнем виробництва продукції сільського господарства. У розрахунку на одного жителя області цей показник майже на 75% вищий, ніж у середньому по Україні.

Міста. Центром району і всієї держави є її столиця та найбільше місто — Київ, населення якого за останні 70 років зросло у 7 разів і в 1998 р. становило 2621 тис. чоловік.
Київ лежить на берегах Дніпра, на межі Полісся і Лісостепу. Місто розділене Дніпром на дві частини: правобережну — підвищену, з крутим берегом (крайня північно-східна частина Придніпровської височини) і лівобережну — знижену, рівнинну (Придніпровська низовина). Різниця у відносних висотах між правим і лівим берегами значна — близько 100 м. За площею Київ належить до найбільших європейських міст (мал. 77).

Мал. 77. Київ. Хрещатик — головна вулиця столиці (доступно тільки при скачуванні повної версії)

У правобережній частині Києва є відомі з історії гори-останці — Старокиївська, Печерська, Замкова, Щекавиця, Хоревиця, Батиєва, Звіринецька, а також глибокі яри, що спрямовані до Дніпра, — Бабин, Кмитів, Протасів, Цимбалів та ін.
Значний вплив на розвиток Києва має Дніпро, який протікає через його центральну частину. В межах міста ширина Дніпра коливається від 400 до 600 м, глибина — від 6 до 12 м. На його численних протоках (Русанівська, Десенка) і затоках (Матвіївська, Гавань та ін.), а також на лівому березі та Трухановому острові розміщені прекрасні піщані пляжі. До міста з північного заходу підходить великий лісовий масив Пуща-Водиця, з півдня — Голосіївський ліс. У межах міста є багато парків, скверів.
Київ і його околиці — відомий рекреаційний район. У місті та прилеглих до нього районах є 23 санаторії та пансіонати з лікуванням, будинки відпочинку. Найбільшими санаторно-курортними центрами поблизу Києва є Конча-Озерна і Пуща-Водиця.
Київ має давню і багату історію. Він заснований у другій половині V — першій половині VI ст., тобто понад 1500 років тому. Був політичним центром великої давньоруської держави — Київської Русі. Матеріали про заснування Києва містяться у вірменській хроніці VIII ст., в творах арабських географів ІХ-Х ст. Становлення міста як столиці сприяло його розвитку, формуванню зовнішньоекономічних зв'язків. Через Київ проходили важливі транспортні шляхи із заходу на схід, з півночі на південь («з варягів у греки»). У 988 р. у Києві відбулося хрещення Русі, а також відкрито першу школу. У ХІ-ХИ ст. місто стало великим на той час центром Європи (налічувало 50-100 тис. жителів). У 1240 р. його зруйнували орди Батия. З 1342 р. Київ перебував у складі Великого князівства Литовського як центр Київського князівства, у 1667 р. перейшов під владу Московської держави.
У 1764 р. у Києві виникло перше підприємство — Арсенал. У 1834 р. засновано Київський університет. У 1870 р. прокладено залізницю Одеса—Київ—Курськ. 4 березня 1917 р. в місті було створено Центральну Раду. 24 серпня 1991 р. в Києві Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України.
У Києві перебуває Президент України, працюють Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Конституційний суд, багато державних установ. У місті розміщені іноземні посольства, консульства і представництва.
Головною галуззю виробничої спеціалізації Києва є машинобудування, в якому зайнято близько двох третин усіх працюючих у промисловості. Розвиваються легка і харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів, хімічна, деревообробна, медична тощо. У місті випускають верстати-автомати, літаки, екскаватори, судна, мотоцикли, устаткування для хімічних виробництв, лікарень, для торгівлі та громадського харчування, електронні машини, телевізори, хімічне волокно, лаки і фарби, взуття, текстильні вироби тощо, різноманітну продукцію харчової промисловості.
Київ є визнаним у світі центром зосередження унікальних пам'яток духовної та матеріальної культури. Це — Софійський собор (1036 p.), руїни Золотих Воріт (1037 p.), Києво-Печерська лавра (1051 р.), Видубицький монастир (1070-1088 pp.), Кирилівська церква (XII ст.), Марийський палац (1750-1755 pp.), Володимирський собор (1862-1882 pp.), Бессарабський ринок (1910-1912 pp.) тощо. На жаль, багато цінних будівель, зокрема церков, монастирів, дзвіниць, пам'яток монументальної скульптури та образотворчого мистецтва, в тому числі створених ще за княжих часів і причетних до зародження культури і духовності нашого народу, в середині 30-х років, коли тривала справжня війна проти національно-культурних здобутків українського народу, було знищено.
У місті працює 18 академічних, близько 145 галузевих науково-дослідних інститутів та їхніх філій.
Серед великих промислових, адміністративно-територіальних і культурно-історичних центрів району виділяються Чернігів (мал. 78) і Житомир. Ці міста мають тісні виробничі зв'язки зі столицею України і спеціалізуються на випуску продукції машинобудування, легкої, харчової, хімічної, лісової та деревообробної промисловості. Чернігів — свідок історії України княжих часів; тут збереглися цінні історичні пам'ятки того періоду. Великим індустріальним центром району є Біла Церква, де працюють підприємства машинобудування, хімічної, харчової промисловості. Значними промисловими і транспортними вузлами на Київщині є Бровари, Бориспіль і Фастів, на Чернігівщині — Ніжин, Прилуки, на Житомирщині — Бердичів,, Коростень, Новоград-Волинський та ін.

Мал. 78. Чернігів. Центральна частина міста (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Проблеми розвитку. Одна з найболючіших проблем регіону пов'язана з ліквідацією наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. Це — дезактивація земельних і водних ресурсів, передусім прилеглих до АЕС північних районів Київської, Житомирської та частково Чернігівської областей, утримування в належному стані території 30-кілометрової зони тощо. Дуже важливим є питання охорони від забруднення стічними водами, що надходять з Києва, Чернігова та інших населених пунктів, Дніпра — водної артерії, що забезпечує питною водою жителів багатьох міст центральної, південної та східної частин України. Чекає свого вирішення проблема надійного захисту населення низовинної лівобережної частини Києва від можливого прориву греблі Київської ГЕС.

1. Які області входять до складу Центрально-поліського економічного району?
2. Які найважливіші проблеми розвитку району?

1. Розкажіть про спеціалізацію промисловості та сільського господарства Центральнополіського економічного району.
2. Дайте економіко-географічну характеристику Києва.
3. Порівняйте промисловість Центральнополіського і Північно-Східного економічних районів.

КРАЄЗНАВЧА СТОРІНКА

Київщина — земля полян, які стали родоначальниками Київської Русі. На Київщині народились гетьмани Іван Мазепа та Іван Виговський, етнограф, автор слів українського державного гімну Павло Чубинський, художник Іван Сошенко, визначний політик, борець за незалежну українську державу Микола Міхновський, композитор Олександр Кошиць, співак Іван Козловський, поети Ліна Костенко, Іван Драч, народна художниця Катерина Білокур, космонавт Павло Попович, майстер слова Анатолій Паламаренко.
Київ — дуже давнє місто. За свою більш ніж півторатисячну історію він пережив періоди розквіту під час правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого, занепад після татаро-монгольської навали, провінційного існування в складі Речі Посполитої і Російської імперії, національно-визвольних змагань 1917-1920 pp., голодомору в 1921 p., 1932-1933 pp., а також 1947 р. Тільки в 1991 р. була відновлена незалежність України.
У Києві народилося багато відомих людей, серед яких брати Григоровичі-Барські (Василь — письменник, мандрівник, рисувальник та Іван — архітектор, що створив багато споруд у Києві), композитор Артем Ведель, художники Микола Пимоненко, Олександр Мурашко, Анатолій Петрицький, Георгій Якутович, скульптор і живописець Олександр Архипенко, поет Максим Рильський, історик і громадський діяч Дмитро Багалій.
У місті жили і працювали тисячі політичних діячів, учених, письменників, композиторів, драматургів. Обмежимося переліком тільки найбільш визначних: поет і живописець Тарас Шевченко, історик, голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський, державний діяч і письменник Володимир Винниченко, політик, державний і військовий діяч Симон Петлюра, мовознавець і церковний діяч Іван Огієнко, учений, філософ Володимир Вернадський, історик, письменник Микола Костомаров, композитор Микола Лисенко, поетеса Леся Українка, поет, перекладач, учений Микола Зеров, письменник, громадський і театральний діяч Михайло Старицький, письменник, етнограф, історик Борис Грінченко, етнограф, поет Павло Чубинський, поетеса, публіцист, політична діячка Олена Теліга.
Житомирщина — древлянська земля. Вона дала Україні і світові видатних природознавця і мандрівника Миколу Миклухо-Маклая, мовознавця і філософа Івана Огієнка, конструктора ракетно-космічних систем Сергія Корольова, геніальну поетесу Лесю Українку, письменника Володимира Короленка, поета, археолога, громадського діяча Олега Ольжича (Кандибу), археолога, етнографа Володимира Антоновича, діяча Організації українських націоналістів (ОУН), теоретика українського національного патріотизму Миколу Сціборського, композитора Бориса Лятошинського, піаніста Святослава Ріхтера, метеоролога і геофізика Олександра Клосовського.
Чернігівщина — земля племені сіверян. Наприкінці IX ст. увійшла до складу Київської Русі. В часи Івана Мазепи на території Чернігівщини в Батурині знаходилась столиця Лівобережної України. На чернігівській землі народилися історіограф, автор «Літопису Самовидця» Роман Ракушка-Романовський, козацький полководець Семен Палій, письменник, філософ, церковний діяч Георгій Кониський, історики Микола Василенко, Олександр Лазаревський, українська культурно-просвітницька діячка Софія Русова, один з основоположників українського кіномистецтва Олександр Довженко, кобзар Остап Вересай, мореплавець Юрій Лисянський, винахідник, що склав схему першого в світі реактивного літального апарата Микола Кибальчич, видатна актриса Марія Заньковецька, художник Микола Самокиш, поети Віктор Забіла, Павло Тичина, письменники Василь Блакитний, Іван Кочерга, композитори Григорій Верьовка і Левко Ревуцький, економіко-географ Олексій Діброва, Президент України Леонід Кучма.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом