Заставний Ф.Д.
Економічна і соціальна географія України

Карпатський економічний район

§40. Карпатський економічний район

Площа — 56,6 тис. км кв (9,4% території України).
Населення — 6429,9 тис. чоловік (12,7% жителів країни).
Входять: Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області.

Займає крайню західну прикордонну територію країни. Має промислово-аграрну спеціалізацію господарства. Вирізняється найгустішим сільським населенням у рівнинних районах, розгалуженою мережею залізничних та автомобільних шляхів і трубопровідного транспорту.

Район охоплює західну частину Подільської височини, Передкарпаття, власне Українські Карпати і Закарпаття. Тут велика строкатість природних умов і різноманітні природні ресурси. Гори займають південну та південно-західну частину району. Через гірські перевали прокладено залізниці та шосейні дороги, якими здійснюються внутрішньорайонні транспортно-економічні зв'язки, а також зв'язки з Чехією, Словаччиною, Угорщиною та іншими країнами.

Клімат району помірно континентальний, теплий, із значною кількістю опадів. Ґрунти дуже різноманітні. Мінеральні ресурси багаті. В Передкарпатті залягають великі поклади самородної сірки, калійної і кухонної солі, є нафта і горючий газ, кам'яне вугілля Львівсько-Волинського басейну, джерела мінеральних вод. У Закарпатті розробляють промислові запаси поліметалевих руд.

Національний склад населення Карпатського району досить різноманітний, особливо в областях, що прилягають до державного кордону України. Державний кордон на Закарпатті та в Чернівецькій області проходить не по етнічній межі проживання українців з угорцями, румунами, молдованами і словаками; в західному прикордонні є угорські і румунські поселення. У свою чергу, українські поселення розміщені в Румунії, Словаччині та Молдові на межі з Закарпаттям та Чернівецькою областю.
Про багатонаціональний склад населення західного прикордоння свідчать матеріали останнього перепису населення: в Закарпатській області живе 155 тис. угорців, 29,5 тис. румунів, 7,3 тис. словаків, у Чернівецькій — 100,3 тис. румунів і 84,5 тис. молдаван. Живуть євреї, поляки.
Контрастні природні умови району (наявність низовинних, височинних і гірських територій) істотно вплинули на сільське розселення. При переважанні кущового багатовуличного розселення в південно-східній частині Українських Карпат типовим є розсіяне розселення хутірського типу, в північно-західній їх частині — прируслове ланцюгове розселення. На півночі Чернівецької області трапляються великі села, а також значне їх скупчення без чіткого розмежування на окремі населені пункти. Тут знаходиться єдина в Україні сільська агломерація (на північ від Чернівців), де суцільне сільське розселення займає дуже велику площу.
Для району характерний середній рівень розвитку виробництва. Однак нині тимчасово більша частина підприємств не працює. Випуск продукції промисловості та сільського господарства Карпатського району в розрахунку на одного жителя на 20% нижчий, ніж у середньому в Україні. Більш високим рівнем розвитку економіки характеризуються Львівська та Івано-Франківська області.
Розвиток індустріального виробництва Карпатського району розпочався у повоєнні роки. Були створені нові центри гірничодобувної промисловості: Червоноград, Новий Роздол, Калуш, Долина, Новояворівськ.

Провідною галуззю господарства Карпатського економічного району є промисловість. Спеціалізацію промисловості району визначають машинобудування, металообробка, харчова, легка промисловість, лісова, деревообробна, целюлозно-паперова галузь, хімія і нафтохімія, вугільна тощо.

Сільське господарство спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, м'ясо-молочному і м'ясо-вовняному тваринництві. У Закарпатті розвинуте виноградарство; у всіх областях — садівництво. Землезабезпеченість сільського населення району є найнижчою в Україні.
Карпати — відомий курортний і туристичний регіон. У Передкарпатті та Закарпатті знаходяться великі санаторно-курортні центри, деякі з них (Трускавець, Свалява) мають міжнародне значення.

Міста. Найбільшим містом і головним промисловим, соціально-економічним і культурним центром району є Львів. Час виникнення міста відносять до 1256 р., на період князювання Данила Галицького, що збудував тут фортецю. Назву місто дістало за ім'ям сина Данила Галицького Лева. У 1349 р. Львів потрапив під владу Польщі. У 1580 р. тут було створене Львівське братство, що відстоювало національні інтереси православних городян. За прикладом львів'ян подібні братства виникли і в інших містах, в тому числі і в Києві. З 1772 р. місто входило до складу Австро-Угорщини. У 1873 р. тут засновано Літературне товариство ім. Т.Г.Шевченка (з 1893 р. — Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка).
Після розпаду Австро-Угорщини 1 листопада 1918 р. у місті було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. 22 листопада 1918 р. Львів увійшов до складу Польщі, 1939 р. — до складу колишнього СРСР.
Місто розташоване у мальовничому північно-західному Опіллі, підвищена територія якого на півночі круто обривається до рівнинного Малого Полісся. Саме в цьому місці знаходиться головний європейський вододіл. Центральна частина міста розташована в улоговині, оточеній підвищеннями. У Львові височить кілька останців, які виділяються в рельєфі як окремі «гори» з відносними висотами 50-100 м і більше. Це Кортумова гора, гори Високий Замок (Княжа гора), Лиса (Піщана), Цитадель, Чортова скеля.
Населення Львова різко зросло після Другої світової війни і становить 794 тис. чоловік. Якщо до війни у місті переважали поляки (50,8%), то нині національна структура населення міста змінилася: українці становлять 79,1%, росіяни — 16,1%, євреї — 1,6%, поляки — 1,2%.
У структурі зайнятості населення Львова провідне місце посідає промисловість.
Львів є великим індустріальним центром. Провідні галузі його промисловості — приладобудування, легка і харчова промисловість, хімія, промисловість будівельних матеріалів, деревообробна. Налагоджено випуск автобусів, автонавантажувачів, конвеєрних ліній, різноманітних приладів, сільськогосподарських машин, взуття, трикотажних виробів, меблів, фанери тощо. У місті зосереджено близько 70% промислового виробництва області. Це найбільший транспортний вузол на заході України.
Місто є важливим вузівським центром. Серед вузів найстаріший в Україні Львівський національний університет ім.Івана Франка (заснований у 1661 p.), університет Львівська політехніка. Діє Західний науковий центр Національної академії наук України.
Стара частина міста характеризується компактною забудовою, вузькими вулицями, багатьма унікальними пам'ятками історії, архітектури. Це — Високий Замок (кінець XIII — початок XIV ст.), П'ятницька церква (XIII-XIV ст.), церква св. Миколая (збудована на основі споруди XIII ст.), Вірменський собор (1363 p.), Кафедральний готичний собор (1360-1479 pp.). Пізніші споруди: будівлі Оперного театру (1847-1900 pp.), Драматичного театру ім. М.Заньковецької (1837-1842 pp.), поштамту (1921-1922 pp.), вокзалу (1904 р.). У 1998 р. архітектурний ансамбль старого Львова було включено до світової спадщини ЮНЕСКО (мал. 83).

Гостиницы Львова всегда рады принять гостей-туристов.

Мал. 83. Львів. Центральна площа — Ринок (доступно тільки при скачуванні повної версії)

У місті розташований Стрийський Парк — відома в світі пам'ятка садово-паркового мистецтва (1880-1890 pp.). Поблизу знаходиться Парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького, парк Залізна Вода. В північній частині Львова — парки Високий Замок, Шевченківський Гай.
У районі багато інших адміністративних, економічних і культурних центрів — Чернівці (мал. 84), Івано-Франківськ, Ужгород (мал. 85), Дрогобич. Ці міста швидко зростали в повоєнні роки, мають індустріальний профіль господарства з такими його провідними ланками, як машинобудування, легка, харчова, деревообробна та будівельна промисловість.

Мал. 84. Чернівці. Центр (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Мал. 85. Ужгород. Пішохідний міст через р.Уж (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Серед важливих промислових центрів району виділяється Червоноград, що розвивається на базі Львівсько-Волинського басейну, Калуш — на базі калійної промисловості Передкарпаття, а також Мукачеве — багатопрофільний індустріальний центр Закарпаття. Більшість міст, що виникли як центри видобутку і переробки мінерально-сировинних ресурсів, перетворилися на багатогалузеві промислові центри. Значними промисловими і транспортними центрами Передкарпаття стали Стрий, Коломия, Самбір, Долина, Борислав та ін.
У Карпатському економічному районі сформувалося сім промислових вузлів: Львівський (включає м. Львів), Червоноградсько-Сокальський (Червоноград, Сокаль, Гірник та ін.), Дрогобицько-Стрийський (Дрогобич, Стрий, Борислав, Стебник, Трускавець), Івано-Франківський (Івано-Франківськ, Тисьмениця), Калусько-Долинський (Калуш, Долина), Чернівецький (Чернівці), Ужгород-Мукачівський (Ужгород, Мукачеве, Чоп).

Проблеми розвитку. Прикордонне положення району, наявність у ньому великої кількості малих і середніх міських поселень зі значними резервами трудових ресурсів, розгалужена мережа доріг створюють сприятливі умови для розміщення промислових виробництв, особливо тих, які б кооперувалися із зарубіжними фірмами.
Актуальною є проблема прискореного розвитку санаторно-курортного і туристичного потенціалу Передкарпаття, Карпат і Закарпаття, формування великих бальнеологічних комплексів міждержавного значення на базі унікальних лікувальних водних ресурсів Трускавця, Східниці, Моршина, Сваляви. Потребує регулювання проблема використання мальовничих гірсько-лісових територій з чистим повітрям для організації масового літнього і зимового відпочинку населення, розвитку туризму, створення нових заповідних територій.
Карпати — традиційний район художніх промислів, продукція яких користується великим попитом як в Україні, так і за кордоном. Розвиток цих промислів набуває важливого значення.
Потребують розв'язання питання охорони довкілля, зокрема охорони унікальних лісових ресурсів Карпат, здійснення протиерозійних заходів, регулювання стоку карпатських річок, які в період повеней затоплюють значні передгірні території. Слід вжити дійових заходів до усунення шкідливих промислових викидів у повітря і водні басейни, передусім у районах розміщення потужних електростанцій, гірничо-хімічних та хімічних виробництв і цементної промисловості. Особливо забруднює довкілля Бурштинська ТЕС.

1. Якими природними ресурсами багатий Карпатський економічний район?
2. Які головні галузі спеціалізації промисловості Карпатського економічного району?

1. Дайте оцінку економіко-географічного положення Карпатського економічного району.
2. Дайте економіко-географічну характеристику Львова.
3. Перелічіть проблеми розвитку господарства району.
4. Порівняйте спеціалізацію сільського господарства Передкарпаття і Закарпаття.

КРАЄЗНАВЧА СТОРІНКА

Західноукраїнські землі тривалий час були відірвані від основної частини України, перебуваючи в складі інших держав. Українці, що були під владою Австро-Угорщини, мали більші можливості для національного життя, ніж українці, що перебували під Росією. На заході діяли українські політичні партії, школи, кооперативи, видавалися книжки і газети українською мовою. У 1920 р. Західна Україна опинилася під владою Польщі. Створюються українські організації, метою яких було національне визволення. Найважливішою з них стала Організація українських націоналістів (ОУН), що виникла в 1929 р. У 1942 р. з'являються перші загони Української повстанської армії. Боротьба за незалежність сприяла з'яві видатних провідників: Євгена Петрушевича, Євгена Коновальця, Степана Бендери та ін. Крім керівників українського національного руху, Західна Україна дала Батьківщині багато відомих вчених, письменників, інших митців. Так, Івано-Франківщина є батьківщиною історика Івана Крип'якевича, письменників Марка Черемшини, Леся Мартовича, Василя Стефаника, художника Василя Касіяна, співачки Марії Стеф'юк, політичного діяча, останнього Президента Української Народної Республіки у вигнанні Миколи Плав'юка.
На Львівщині народилися композитори Михайло Вербицький, що написав музику до українського національного гімну, Микола Колесса, письменник, культурно-освітній діяч Маркіян Шашкевич, письменник, вчений, громадський діяч Іван Франко, художник Іван Труш, співаки Модест Менцинський, Олександр Мишуга, громадсько-політичний діяч, просвітник, митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький, командир УПА Роман Шухевич (Чупринка).
Чернівецька земля дала Україні письменників Юрія Федьковича, Ольгу Кобилянську, кіноактора, режисера, сценариста Івана Миколайчука, композитора Володимира Івасюка, співаків Дмитра Гнатюка, Назарія Яремчука, першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка.
У 1939 р. на Закарпатті була зроблена спроба відновити державу українців. Автономний уряд Карпатської України на чолі з Августином Воло-шиним проголосив незалежну державу. Проте визвольний рух українців був придушений угорськими військами, що окупували Закарпаття.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом