Заставний Ф.Д.
Економічна і соціальна географія України

Актуальні проблеми географії України

§44. Актуальні проблеми географії України

Під час вивчення географії України ви ознайомилися з її екологічними, демографічними, економічними і соціальними проблемами. За територією, масштабами і наслідками ці проблеми поділяються на глобальні (планетарні), що стосуються всього людства, всієї землі, і локальні, які проявляються тільки в окремих районах (країнах, частинах країн).
Важливою глобальною проблемою, що охоплює практично всі країни світу, в тому числі й Україну, є екологічна, актуальність якої в зв'язку з розвитком науково-технічного прогресу і далі зростатиме. Вона стосується охорони багатьох елементів довкілля: атмосферного повітря, мінерально-сировинних ресурсів, поверхневих і підземних вод, морських басейнів, ґрунтів, рослинності і тваринного світу, тобто всього середовища життя і праці людини.
Охорона навколишнього середовища в Україні має винятково важливе значення. Це пояснюється насамперед тим, що техногенне навантаження на її природу майже в п'ять разів перевищує такий показник в інших країнах Європи. Саме в Україні відбулась найбільша в історії людства техногенна катастрофа — вибух на Чорнобильській АЕС. Розораність земель в нашій країні досягла майже 80% сільськогосподарських угідь і близько 60% усієї площі країни. Це найвищі показники в Європі. Великих масштабів і високої територіальної концентрації набули екологічно шкідливі виробництва теплової та атомної енергетики, чорної металургії, хімії і нафтохімії та вугільної галузі в Донбасі, Придніпров'ї, Передкарпатті, на півночі Криму і в деяких інших регіонах, у великих містах. На підприємства цих галузей припадає близько 80% усіх шкідливих викидів в атмосферне повітря України.
Дуже забруднюють атмосферу теплові електростанції. Наприклад, лише потужна Бурштинська ТЕС викидає в атмосферне повітря 85 тис. тонн сірчистого ангідриду, 15 тис. тонн оксидів азоту. Для порівняння: забруднення промислового Донецька сірчистим ангідридом з усіма його металургійними, коксохімічними і хімічними підприємствами та іншими об'єктами становить 11 тис. тонн, оксидами азоту — 5 тис. тонн. Зростання в останні роки кількості легкових автомобілів (до 5 млн) дуже збільшило забруднення міст.
Правда, останнім часом забруднення довкілля в Україні набагато (в 3,5-4,5 раза) зменшилося, що пояснюється спадом виробництва (див. додаток 18). Але це зовсім не повинно відсувати проблему охорони довкілля на задній план. Нині спад виробництва припинився, почався його розвиток. За таких умов шкідливий вплив на навколишнє середовище зростатиме. Це потребує посиленої уваги до природоохоронної справи.
Україна, як відомо, знаходиться на межі Центральноєвропейської та Східноєвропейської природних провінцій, де розмаїття рослинності і тваринного світу рівнинних територій збагачується флорою і фауною сусідніх гірських поясів Карпат і Кримських гір. Саме тому рослинність і тваринний світ нашої країни значно багатший, різноманітніший, ніж на прилеглих до неї територіях. Так, Україна займає лише 5,7% площі Європи, але на її території налічується близько 40% європейської флори судинних рослин. Зрозуміло, що збереження і примноження цих великих природних багатств — наш громадянський обов'язок.
Важливим напрямом природоохоронної діяльності в Україні є розвиток заповідної справи — організація нових природних заповідників, національних парків, заказників тощо. Адже Україна має найбільшу в Європі територію. В окремих великих фізико-географічних регіонах нашої країни біосферних заповідників, природних і національних парків зовсім немає. Останнім часом багато зроблено для розширення природозаповідного фонду, але його площі в центральній і північній частинах країни є незначними. Біосферні і природні заповідники, національні парки зовсім відсутні в лівобережній і середньоруській лісостепових провінціях; мало великих природозаповідних об'єктів і на Українському Поліссі. Розширення тут площ заповідних територій — актуальна природоохоронна проблема.
Пріоритетного розв'язання потребують в Україні ліквідація наслідків чорнобильської катастрофи, поліпшення якості питної дніпровської води (її використовує близько 40% усього населення країни), формування вільних рекреаційних зон у Карпатах і Криму та ін. Серйозну увагу треба приділити вивченню шкідливих впливів міждержавних забруднювачів на атмосферне повітря і річки.

В Україні нині дуже несприятлива демографічна ситуація. Лише за вісім останніх років (1993-2000 pp.) чисельність населення в країні скоротилося на 2,5 млн чоловік. Це відбулося головним чином за рахунок зниження його природного приросту, хоч на цей процес впливає і механічний рух населення — виїзд з країни людей перевищує в'їзд.
Зародилась демографічна криза ще сорок років тому. З 1960 р. загальний приріст населення нашої країни знижувався, а з 1993 р. почалося уже зменшення кількості жителів.
Відомо, що розв'язати проблему можна тільки тоді, коли з'ясовано причини її виникнення. Часто одним із чинників демографічної кризи вважають погіршення якості життя українців. Але ж у більшості бідних африканських країн природний приріст населення є досить високим. Отже, рівень життя людей не є визначальним чинником у демографічній кризі. Певно, подібних чинників багато. Не можна не враховувати з-поміж них і глобального — тенденції в усьому світі до зниження природного приросту населення, яке спостерігається починаючи з 50-х років.

Вихід з демографічної кризи пов'язаний з економічною стабілізацією, що можлива за умов переходу країни до ринкових засад господарювання. Про це свідчить позитивний досвід Чехії, Польщі, Угорщини, Естонії, у яких припинився спад виробництва і поступово зростає рівень життя громадян.

Для успішного виходу України з економічної і соціальної кризи дуже важливими є консолідація (згуртування, об'єднання) українського народу в єдину націю. Треба, щоб усі громадяни країни, незалежно від їхнього етнічного походження, місцепроживання, партійної приналежності, мови, якою розмовляють, віросповідання, усвідомили себе українцями — патріотами своєї Батьківщини. Без національно свідомих громадян годі думати про побудову міцної держави, яка б забезпечила гідний людини добробут. Ніхто нам не побудує багату країну, крім нас самих. Європейці, хоч і об'єднуються в союзи, твердо відстоюють національні інтереси саме своєї держави. Тому й досягли економічних успіхів. Так само й українці мають поважати і дорожити своєю державою, а держава — своїми громадянами.
Позитивні зрушення, що відбуваються останнім часом в економіці України, дають підстави сподіватися, що стан справ поліпшиться, і в перспективі наша країна стане розвинутою, екологічно захищеною державою Європи з нормальною демографічною ситуацією.

1. У чому проявляється несприятлива демографічна ситуація в Україні?
2. Які шляхи виходу з демографічної, економічної й соціальної кризи в Україні?

1. Назвіть глобальні проблеми людства й зокрема України.
2. Поясніть, чому екологічна проблема є для життя людини найважливішою.
3. Схарактеризуйте екологічну ситуацію в Україні.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом