Заставний Ф.Д.
Економічна і соціальна географія України

Матеріали для довідок та практичних робіт

Словник основних термінів і понять

Агломерат — 1) незцементоване скупчення уламків гірських порід і мінералів; 2) у металургії — шматки залізної руди, що утворюються, коли її спікають з вапняком і коксом. Використовується під час виплавки чавуну у домні.
Агломерація міська — зосередження міст та інших населених пунктів на певній території.
Бальнеологія — розділ курортології, що вивчає фізико-хімічні властивості мінеральних вод і грязей та методи використання їх з лікувально-профілактичною метою.
Бройлерне господарство — господарство, де вирощують м'ясних курчат на фермах-фабриках за допомогою інтенсивних технологій.
Бюджет — затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний строк.
Валова продукція — загальний обсяг виробництва продукції (у грошовому виразі) окремого підприємства чи галузі господарства за певний період.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — загальноринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за рік.
Вантажооборот — загальний обсяг транспортної роботи. Визначають як добуток кількості перевезених вантажів на відстань перевезення. Вимірюється в тонно-кілометрах; на морському транспорті — в тонно-милях.
Вартість продукції — витрати на виробництво, виражені у грошовій формі.
Вільна економічна зона — визначена територія, де створюються більш сприятливі економічні умови для господарювання наданням певних пільг (оподаткування, митних тощо).
Гавань — захищений від хвиль прибережний водний простір. Місце стоянки суден.
Географічне положення — положення певного географічного об'єкта щодо поверхні Землі та інших об'єктів.
Географія культури — розділ соціальної географії, що вивчає територіальні особливості матеріальної та духовної культури.
Географія міграцій населення — розділ економічної та соціальної географії, який вивчає механічний рух (переміщення) населення.
Географія міст — розділ економічної та соціальної географії, що вивчає географію міських поселень.
Географія населення — розділ економічної та соціальної географії, що вивчає населення: його розселення, територіальні особливості природного і механічного руху, трудові ресурси та їхню просторову специфіку, розселення людей, типи поселень, географію національного складу, освітнього рівня, виробничого досвіду людей тощо.
Географія релігій — розділ соціальної географії, що вивчає розміщення різних релігій і релігійних сект залежно від соціально-географічних, етнічних і політичних чинників.
Географія сфери обслуговування — розділ соціально-економічної географії, що вивчає територіальні особливості попиту і задоволення потреб з обслуговування населення.
Географія трудових ресурсів — розділ географії населення, що вивчає розміщення, вікову і освітню структуру працездатного населення, його кваліфікацію тощо.
Глобальний — а) взятий в цілому, загальний; б) поширений на всю земну кулю.
Густота населення — відношення кількості постійного населення до одиниці площі. Визначається кількістю чоловік на 1 км кв.
Делімітація кордонів — визначення спільними комісіями зацікавлених країн загального напряму і проходження державного кордону.
Демаркація кордонів — визначення лінії державного кордону на місцевості установленням спеціальних прикордонних знаків (стовпів). Демаркація проводиться після делімітації кордонів.
Демографічна криза — стабільне зниження природного приросту населення, що створює небезпеку для його існування.
Демографічна політика — комплекс заходів, переважно державних, спрямованих на регулювання демографічних процесів у країні чи її регіонах.
Демографія — наука, що вивчає народонаселення і закони, якими воно регулюється.
Депопуляція населення — зменшення кількості населення певної території, її вилюднення.
Депресія — затяжне погіршення (скорочення обсягів) господарської діяльності.
Довкілля — середовище життя і трудової діяльності населення.
Док — 1) портова споруда для ремонту суден; 2) деревообробний комбінат.
Дренаж — штучний стік вод для осушення.
Екологічна криза — погіршення екологічної ситуації антропогенним впливом, що загрожує існуванню людини і нормальному розвитку країни чи її регіонів.
Екологічна політика — комплекс заходів, спрямованих на збереження чи поліпшення екологічної ситуації.
Експорт — вироблені в країні товари чи послуги, продані покупцям інших країн.
Еродовані землі — землі, що зазнали вітрової, водної або інших видів ерозії.
Етнографія (народознавство) — наука, що вивчає побутові та культурні особливості народів та інших етнічних спільностей людей.
Етнос — групи людей, що проживають впродовж тривалого часу на певній території, характеризуються спільністю мови, культури, менталітету, антропологічних ознак. Його представляють нації, народності, племена.
Ефективність економічна — показник економії суспільної праці в результаті застосування певних заходів; ступінь віддачі виробництва машин, апаратів.
Загальна площа держави — поверхня суходолу разом з внутрішніми водами, що знаходяться у межах державного кордону.
Заліснення — процес поновлення лісу чи створення нових лісових екосистем.
Збагачення — поліпшення якостей корисних копалин (переважно очищенням від непотрібних домішок).
Земельні ресурси — частина земельного фонду, що використовується або може бути використана в господарстві.
Землевпорядкування — система заходів регулювання земельних відносин, пов'язаних з володінням і користуванням землею.
Землекористування — система заходів, пов'язаних з регулюванням земельних відносин, володінням і користуванням землею. Центральним тут є питання власності на землю.
Імпорт — ввіз товарів або капіталів будь-якою країною з-за кордону.
Інвестиції (інвестування) — довгострокове вкладення коштів (капіталу) у певні галузі економіки (переважно за межами своєї країни).
Індекси — цифри-показники, що фіксують зміни певного явища (наприклад, випуску продукції, цін тощо).
Інновація — формування більш досконалих засобів і організаційних форм виробництва, нових технологій.
Інтеграція — об'єднання в ціле будь-яких окремих частин. Економічна інтеграція — процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об'єднання економік ряду країн.
Інтенсивний — продуктивний. Інтенсифікація — розвиток виробництва, що ґрунтується на раціональному використанні ресурсів, на базі науково-технічного прогресу, при зростанні вкладів коштів і праці для підвищення його продуктивності.
Іригація — зрошення полів.
Історична географія — галузь історико-географічних знань, яка досліджує особливості формування території, населення, господарства і регіонів держави в різні історичні періоди.
Каботаж — судноплавство між портами однієї країни (великий каботаж — між портами різних морів, малий каботаж — між портами одного моря).
Капітальні вкладення — витрати на нове будівництво, реконструкцію, розширення, технічне і технологічне переоснащення господарських об'єктів.
Комбінат — близьке зосередження технологічно відокремлених підприємств, об'єднаних спільністю виробництва кінцевого продукту.
Комплексність — багатосторонність, взаємопов'язаність частин певного цілого.
Концентрат — продукт, який дістали у результаті збагачення корисної речовини (наприклад, рудний концентрат).
Кооперування в промисловості — співробітництво, виробничі зв'язки, спрямовані на спільне виробництво певного продукту; підприємства при цьому зберігають господарську незалежність.
Краєзнавство — всебічне вивчення своєї місцевості — природи, господарства, історії, побуту людей тощо здебільшого місцевими жителями (учителями, учнями та ін.).
Країна походження — країна, в якій товар було повністю вироблено чи достатньо перероблено.
Країна призначення — країна, визначена на час відвантаження товару як кінцева країна його призначення.
Легуючі метали — метали, що поліпшують задані властивості металів і сплавів (нікель, хром, титан тощо).
Лісовідновлення — відновлення лісу на раніше залісненій території.
Лісовпорядкування — заходи, що включають визначення кордонів лісу, його поділ на ділянки лісонасаджень, лісовідновлення і лісокористування, групи, категорії захисту (захисні, водоохоронні, протиерозійні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі тощо).
Лісорозведення — створення насаджень на нових землях.
Людність населеного пункту — кількість жителів населеного пункту.
Матеріаломісткість — показник витрат матеріальних ресурсів на виробництво якоїсь продукції. Виражається в натуральних одиницях витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, необхідних для виготовлення одиниці продукції.
Мегаполіс — злиття систем міських поселень.
Меляса — відхід цукробурякового виробництва. Темна, тягуча солодкувата маса з особливим запахом; кормова патока.
Меценат — 1) Римський політичний діяч І ст. до н.е., який уславився покровительством поетам та художникам. 2) Переносно — багатий покровитель наук і мистецтв.
Міста-спальні — приміські селища і невеликі міста, де проживає населення, зайняте у великому місті.
Міста-супутники — міські поселення, розміщені поблизу великого міста.
Морський пором — вид транспорту, призначений для перевезення залізничних ешелонів, автомобільного транспорту і людей через море або протоку.
Напівфабрикат — виріб, який має проходити подальшу обробку.
Науково-технічний прогрес — єдиний, взаємозумовлений поступальний розвиток науки і техніки; основа соціального прогресу.
Національний доход — вартість сукупної продукції всіх галузей матеріального виробництва без вартості сировини, палива та інших матеріальних затрат, що йдуть на оплату самого виробництва. Обчислюється за рік у грошовому виразі.
Наявне населення — населення, яке знаходиться на певній території на час перепису (враховуючи тих, хто проживає тимчасово).
Пасажирооборот — загальний обсяг робіт з перевезення пасажирів (визначається в пасажиро-кілометрах; на морському транспорті — в пасажиро-милях).
Політична географія — географічна наука, що вивчає територіальні особливості функціонування різних політичних процесів у державі та її регіонах (виборів, релігійної ситуації, політичних партій). За змістом близька до геополітики.
Порцеляна (фарфор) — посуд або декоративні вироби з керамічної маси білого кольору.
Постійне населення — населення, що постійно проживає на час перепису на певній території (в тому числі тимчасово відсутні).
Приватизація майна державних підприємств — перехід майна державної та комунальної власності в приватну власність.
Приватна власність — форма власності, за якої засоби праці і предмети праці належать приватній особі.
Приватні господарства — особисті підсобні господарства населення, колективні сади і городи, дачні ділянки та селянські (фермерські) господарства.
Природний приріст населення — різниця між кількістю народжених і померлих.
Провізна спроможність магістралі — її спроможність провозити певну кількість вантажів за одиницю часу.
Продукція — все, що виробляє і випускає у сферу споживання господарський об'єкт.
Промислово-транспортний вузол — зосереджені на обмеженій території великі взаємопов'язані об'єкти промислової діяльності та обслуговуючий їхні виробничі зв'язки транспорт (наприклад, Донецько-Макіївсько-Ясинуватський промислово-транспортний вузол; Ясинувата — один з найпотужніших залізничних вузлів України).
Регіон — район, територія. Останнім часом широко використовується як синонім області, автономної республіки.
Рекультивація — відновлення якості земель, продуктивність яких була порушена (наприклад, в результаті гірничих виробок — шахти, кар'єри).
Рентабельність — узагальнений показник економічної ефективності роботи підприємств, галузей за певний період, що характеризує їхню доходність, прибутковість.
Репресовані народи — народи, до яких застосовувалися репресивні (каральні) дії офіційної влади (українці, євреї, кримські татари, поляки, німці, греки, болгари, вірмени).
Ринок — сукупність умов, завдяки яким покупці і продавці товару (послуг) вступають у контакт з метою купівлі чи продажу цього товару (послуги), механізм, який зводить разом покупців і продавців. За ринкових відносин діють об'єктивні (незалежні від волі людини) економічні закони, а стимулами підвищення ефективності трудової діяльності є економічні інтереси.
Рівень безробіття — відношення кількості безробітних до працездатного населення працездатного віку.
Сальдо — різниця між прибутками і видатками. Може бути активним (перевищують прибутки) і негативним (коли перевищують видатки).
Селище міського типу — поселення, число жителів якого не менше встановленого мінімуму, а більшість його працездатного населення не зайнято сільськогосподарською працею.
Село — населений пункт, населення якого переважно зайняте у сільськогосподарському виробництві.
Селянське (фермерське) господарство — господарство, яке вільно господарює, використовує землю, що перебуває у власності фермера (чи орендується ним).
Сівозміна — науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур на певній площі.
Сільськогосподарські угіддя — ділянки землі, що постійно використовуються для виробництва продукції сільського господарства.
Собівартість продукції — витрати на виробництво продукції. При плановій економіці собівартість продукції формувала її ціну. В ринковій економіці ціну формує ринок.
Соціальна географія — напрям соціально-економічної географії, що досліджує територіальні особливості соціальних наслідків економічних процесів, розселення, умови життя і відтворення населення.
Соціальний (суспільний, громадський) — той, що стосується життя людей та їхніх взаємовідносин у суспільстві.
Соціологія — наука про закономірності виникнення, функціонування й розвитку різних соціальних утворень і форм спільності людей.
Спеціалізація району — зосередження в районі виробництва певної продукції, значна частина якої призначена для міжрайонного обміну.
Структура — внутрішня будова чогось, певний взаємозв'язок складових частин цілого.
Субурбанізація — прискорений розвиток приміських зон великих міст.
Суверенітет — незалежність, повна самостійність.
Суспільство — сукупність форм діяльності людей, що склались історично.
Територіальна концентрація — зосередження, скупчення об'єктів чи явищ на певній території.
Територіальна структура — поділ господарства країни чи певних регіонів за територіальними ознаками.
Територіальні води — води океанів і морів, що прилягають до берегів не більш як на 12 морських миль (1 морська миля — 1,852 км).
Термінал — 1) великий комплекс споруд (найчастіше в портах і залізничних станціях) для зберігання і часткової переробки продукції; 2) пристрій обчислювальної машини, призначений для введення і виведення інформації.
Технологічний прогрес — див. науково-технічний прогрес.
Транзитні перевезення — перевезення пасажирів і вантажів з одного пункту (країни) в інший (країну) через проміжні пункти (країни, область); перевезення вантажів без перевантажень на проміжних пунктах.
Транспортний вузол — населений пункт, де сходяться кілька видів транспорту (наприклад, залізничного, автомобільного, річкового, морського).
Транспортний центр — невеликий населений пункт, де сходяться дві-три лінії одного виду транспорту.
Транспортні магістралі — основні, найбільш оснащені та завантажені шляхи міждержавного чи внутрішньодержавного значення (залізничні, автомобільні).
Урбанізація — процес зосередження промисловості і населення в містах, переважно великих; підвищення ролі міст в економічному і культурному житті суспільства.
Феросплав — сплав заліза з іншими металами, що поліпшує задані властивості.
Флюс — в металургії матеріали, що додаються в шихту для утворення шлаків з певними фізичними і хімічними властивостями.
Фрахт — оплата за перевезення вантажів водним транспортом.
Чистий експорт товарів і послуг — різниця між їхнім експортом та імпортом.
Шихта — суміш матеріалів у певній пропорції (рудні концентрати, флюси та ін.) для переробки в металургійних печах.

Форзац. Карта населення України (доступно тільки при скачуванні повної версії)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом