Паньків З.П.
Земельні ресурси

Потенційні можливості використання земельних ресурсів світу

2.3. Потенціальні можливості використання земельних ресурсів світу

Після закінчення Другої світової війни були започатковані дослідження потенціальної можливості використання земельних ресурсів світу, що обумовлено рядом причин:
1) післявоєнне відновлення, бурхливий промисловий і сільськогосподарський розвиток багатьох капіталістичних країн;
2) бурхливий ріст населення;
3) нерівномірний економічний розвиток регіонів;
4) проблеми голоду в країнах, що розвиваються.

Приведені причини зумовили необхідність всебічного аналізу проблем продовольства і раціонального використання земельних ресурсів, що почав здійснюватись в рамках міжнародних організацій (ООН, ФАО, ЮНЕСКО).
Основою для оцінки земельних ресурсів планети, родючості грунтів слугували регіональні і світові ґрунтові карти, що створювались на окремі континенти і країни. Починаючи з 1986 року в рамках Пан-Європейської програми МАРС (сільськогосподарський моніторинг на основі дистанційного зондування) було започатковано створення Ґрунтової географічної інформаційної системи Європейського Союзу, а потім роботи по інтеграції у створену базу відомостей про ґрунтовий покрив СРСР. За період останніх десятиріч вченими багатьох країн приділялось багато уваги проблемі оптимального розширення площі світового землеробства. М.М. Розов запропонував модель раціональної структури земельних угідь в межах грунтово-біокліматичних областей суші (табл. 2.7.).

Таблиця 2.7. Модель раціональної структури земельних угідь суші, млрд. га (% від площі грунтово-агрокліматичної області) (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Згідно запропонованої моделі до площ світового землеробства може бути додатково залучено близько 0,36 млрд. га лісових територій та 0,86 млрд. га лук і пасовищ (всього 1,22 млрд. га). Таким чином, за рахунок залучення резервів, площа світового землеробства може бути доведена до 2,7 млрд. га. Загальна площа потенційно орнопридатних земель, згідно прогнозу, може становити 3,2 млрд. га.
Площі основних ґрунтових груп і можливості їхнього освоєння приведено в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8. Площі основних ґрунтових груп і потенційно орнопридатних земель (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Порівняння різних існуючих експертних оцінок можливого розширення земель, що обробляються, приведені в таблицях 2.9 і 2.10, та ґрунтуються на аналізах показників збільшення фактичного використання землі. Найкращі можливості для розширення площі ріллі, згідно цих відомостей, характерні для Африки і Північної Америки. Потенційно родючі землі Азії освоєнні більше ніж на 90%, а Європи – майже на всі 100%.

Таблиця 2.9. Оцінка можливостей потенційного розширення площ ріллі в межах грунтово-біокліматичних поясів (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Таблиця 2.10. Прогнозні оцінки можливостей розширення ріллі (в межах континентів, млн. га) (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Потреби в освоєнні нових земель диктуються рядом причин:
1) збільшення кількості населення;
2) збільшення потреб у продуктах харчування і матеріалах біологічного походження;
3) втрати ріллі в результаті деградації та трансформації її використання.

Згідно розрахунків до 2020 року площа світових сільськогосподарських угідь скоротиться на 100-150 млн. га найбільш родючих і високодохідних земель, оскільки високий рівень їхніх втрат для потреб будівництва спостерігається в тих регіонах, які мають цінні та інтенсивно використовувані землі. Таким чином, основою для виробництва продуктів харчування залишається підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Збільшення урожайності основних культур вдвічі при загальній чисельності населення Землі 7-8 млрд. чоловік дозволить зберегти необхідну площу ріллі на сучасному рівні.
В світі постійно збільшується попит на продукти харчування, що зумовлено не тільки збільшенням чисельності населення, але і розвитком економіки різних країн і, відповідно ростом доходів населення. Згідно оцінок ФАО до 2015 року попит на продукти харчування підніметься приблизно на 75% за рахунок підвищення калорійності харчування в розрахунку на одну людину. Тому, надзвичайно зростає зацікавленість до прогнозів щодо використання земельних ресурсів світу і забезпеченням продуктами харчування населення планети.

Згідно моделі раціональної структури земельних угідь в межах грунтово-біокліматичних областей (див. табл. 2.7) планується збільшити площу ріллі до 2,7 млрд. га, в тому числі 48,9% з якої будуть становити тропічні ґрунти, 22,7 – субтропічні, 20,5 – суббореальні та 7,9% – бореальні. М.М. Розов і М. Н. Строганова запропонували три варіанти розрахунку перспективи використання земельних ресурсів, що побудовані на різних методичних підходах:
1 варіант – у структурі світових посівів 50-60% будуть займати зернові з урожайністю 40-45 ц/га. В тропіках при трьох посівах в рік два відводяться під зернові, а в субтропіках при двох посівах - 1,5 під зернові. При дотриманні цих умов може бути отримано 8-9 млрд. т зерна, що при існуючій нормі 1т зерна на людину в рік повністю забезпечує існування 8-9 млрд. чоловік.
2 варіант – ґрунтується на умові, що урожайність регулюється тільки кліматичними факторами, а для розрахунку прогнозованої врожайності використаний індекс біокліматичного потенціалу, що враховує всю біологічну продукцію рослин, яка у подальшому перераховується в умовні зернові одиниці. Приймається, що зерно в загальній біомасі рослин становить 30-40%, а річна норма продуктів харчування на людину – 2 т умовних зернових одиниць. На основі таких припущень прогнозовані площі оброблювальних земель дозволять забезпечити продуктами харчування 25-30 млрд. чоловік.
3 варіант побудований на врахуванні тільки фізіологічного активної сонячної радіації (ФАР) і здатності рослин засвоювати цю енергію. На сьогодні рослини засвоюють тільки 1% активної сонячної радіації, а підвищення ФАР до 2% за рахунок використання нових сортів і забезпечення їхньої потреби в теплі, волозі і елементах живлення, дозволить забезпечити продуктами харчування 25-30 млрд. чоловік.

Ще більш вражаючими є результати, що отримані в останні роки. Основна маса продуктів харчування отримується всього на 9% поверхні Землі (рілля, сади, плантації, луки, пасовища). Згідно прогнозів, у світовому сільському господарстві може бути використано до 3,2-3,5 млрд. га території (20%), з яких лише 0,45 млрд. га після освоєння можуть стати високопродуктивними землями. Із всіх придатних під ріллю земель може бути зрошено тільки 1,1 млрд. га.
Таким чином, загальна площа потенційно орнопридатних земель становить 2,6 млрд. га (1,5 млрд. – сучасне землеробство плюс 1,1 млрд. га), а потенціальна площа (з врахуванням збору декількох урожаїв в рік) може досягти 4 млрд. га. Підраховано, що якщо 80% цієї площі використовувати під технічні культури, а на інших площах добитися врожайності в 50-60 ц/га, то можна забезпечити продуктами харчування 35-40 млрд. чоловік, що в 6 разів перевищує існуючу чисельність.
Головною метою світової політики землекористування є найбільш оптимальне розподілення земель між різними галузями з метою забезпечення населення планети продуктами харчування і підтримання належної якості життя.

Література:
1. Добровольский Г.В., Урусевская И. С. География почв. – М.: Изд-во МГУ, 2004. – 460 с.
2. Оценка природных ресурсов / Под общей ред. В.П. Антонова и П. Ф. Лойко. – Институт оценки природных ресурсов, 2002. – 475 с.
3. Лойко П. Ф. Земельный потенциал мира и России: пути глобализации его использования в XXI веке. – М.: Федеральный кадастровый центр «Земля», 2000. – 342 с.
4. Розанов Б.Г Почвенный покров земного шара. – М.: Изд-во МГУ, 1979. – 248 с.
5. Розов КН., Строганова М.Н. Почвенный покров мира. – М.: Изд-во МГУ, 1979. – 288 с.
6. Романова Е.П., Куракова Л.И. Єрмаков Ю.Г Природные ресурсы мира. – М.: Изд-во МГУ, 1993. – 304 с.

Питання для самоконтролю:
1. Який відсоток у структурі світового земельного фонду складають сільськогосподарські угіддя? Охарактеризуйте закономірності їхнього поширення.
2. Який відсоток у структурі світового земельного фонду мають лісові землі?
3. Які території світу віднесені в категорію «інші землі»?
4. Охарактеризуйте структуру зрошуваних земель світу.
5. Дайте характеристику землезабезпеченості населення нашої планети.
6. Проаналізуйте проблеми землекористування у тропічному поясі.
7. Охарактеризуйте грунтово-біокліматичні пояси та області світу.
8. Які відмінності землекористування у субтропічному та суббореальному поясі?
9. Назвіть причини необхідності розширення площ світового землеробства.
10. Дайте характеристику моделі раціональної структури світових земельних угідь.
11. Проаналізуйте перспективи використання світових земельних ресурсів.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом