Геренчук К.І.
Природа Закарпатської області

Геологічна будова Закарпатської області: Кайнозой. Магматизм Закарпаття

Палеогенові відклади

Палеогенові відклади порівняно з крейдою менш різноманітні. У Закарпатському прогині — це флішоїдна теригенна товща вульшавської світи (еоцен-олігоцен), яка поширена в крайній північно-західній частині. Еоцен зони Ленінських стрімчаків представлений типово флішовою вульхівчицькою світою, що залягає на крейдових породах. Палеоген у зоні Мармароських стрімчаків (Вежанській підзоні) складений двома світами. Нижня тричленна – метовська – і верхня – лузька. Метовська світа представлена конгломератами, пісковиками і строкатими мергельно-глинистими породами, за віком це еоцен. Лузька — чорними аргілітами та мертелями.

У більш внутрішній (Монастирецькій) підзоні зони Мармароських стрімчаків палеогенові відклади досить відмінні. Нижня — шонурська — світа строката, тонкоритмічна з нечастими пачками пісковиків. Потужність її 1 км. На ній нормально залягає верхня — драгівська — світа потужних пісковиків з нечастими пачками зелено-сірого тонкоритмічного флішу. Потужність її також близько 1 км.

На Мармароському масиві великобанська світа (еоцен) неузгоджено перекриває всі більші древні відклади і складена конгломератами (внизу) та попелясто-сірими і строкатими алевролітами. Алевроліти поступово змінює глиниста товща олігоцену, яка завершується сірими товстоверствуватими пісковиками. Цю двочленну світу називають лузькою.

У флішовому поясі палеогенові відклади мають типово флішовий вигляд, значну площу поширення і досить різноманітне поєднання окремих пачок. Межа між крейдою і палеогеном у Поркулецькому та Дуклянському покривах проходить внутрі потужної товщі чорноголовських пісковиків. Більш молоді відклади еоцену включають строкаті та зеленуваті тонкоритмічні товщі й горизонти пісковиків. Перехід у темноколірну товщу аргілітів і мертелів дусинської світи (олігоцен), яка залягає вище, поступовий. Завершується розріз двохсотметровою товщею маловиженських пісковиків. Сумарна потужність палеогену в цих покривах перевищує 1,5 км (рис. 3.)

Тонкоритмічний фліш шопурської світи
Рис. 3. Тонкоритмічний фліш шопурської світи (фото С. С. Круглова)

Цілком відмінний вигляд мають олігоценові відклади у зовнішній частині Дуклянського покриву і Кросненській зоні (в області головного Карпатського вододілу). Тут розвинутий потужний (майже 3 км) сірий теригенний фліш кросненської світи, у верхніх горизонтах якої трапляються олістоліти більш древніх порід, а також нечасті строка-токолірні пачки (ущелина Підполоззя).

Неогенові відклади

Неогенові відклади представлені моласовим комплексом, який відбиває орогенний етап розвитку Карпат і поширений у вигляді потужної (до 3 км) товщі у Закарпатському внутрішньому прогині. Цей теригенний комплекс порід одноманітний у літологічному відношенні, починається він пісковиками буркалівської світи, яка поширена безпосередньо у зоні Ленінських стрімчаків. Їх змінюють різногалечні поліміктові терешульські конгломерати потужністю до декількох десятків метрів, що перекриваються характерними голубуватими туфами, виділеними в новоселицьку світу (нижній тортон). Відклади нижнього тортону представлені також соленосною глинистою тереблянською світою та солотвинською, в будові якої вже трапля ються пісковики та прошарки туфів. Верхній тортон складають конгломерати, пісковики та глини тересвянської світи, аналогічні за складом, але з іншим характером чергування породи басхевської світи.

Відклади сармату розчленовуються на доробратівську та луківську світи, складені глинами, алевролітами та пісковиками з підпорядкованим поширенням туфів і конгломератів, та алмаську — товщу потужних світлих пісковиків і вапняків.

Завершують розріз неогенових молас товщі пліоцену, які поділяються на панон і левантин, загальною потужністю понад 800 м. Ільницька світа, що починає левантин, є туфогенно-осадочно-вугленосним комплексом, який містить характерні вулканічні скла (обсідіани). До левантину також відносять різноманітний за будовою вулканічний комплекс Вигорлат-Гутинської гряди, що облямовує неогеновий басейн по його зовнішній периферії на північному заході, і по внутрішній — на південному сході. Вулканічний комплекс поділяють на гутинську і бужорську світи, представлені андезитами, андезитобазальтами, ліпаритами і їх туфами. До плейстоцену зачисляють строкаті глини, піски, галечники та слабозцементовані пісковики чопської світи.

Магматизм

Найдревнішими магматичними утвореннями у Закарпатській області є допалеозойські інтрузії основного складу, локалізовані в білопотоцькій світі Мармароського кристалічного масиву. Про значний прояв магматизму в палеозої свідчать реліктові основні та кислі ефузивні породи, які складають метаморфічну берлебаську світу (аналог діловецької світи). До верхньої частини палеозою приурочені включення плагіогранітів, що також підлягали метаморфізму. У Закарпатському прогині з пермськими відкладами пов'язаний основний вулканізм. Приблизно до нижньої юри тут приурочені потужні виливи спілітів і близьких до них порід. Пізньоюрський-ранньокрейдовий вулканізм основного ряду проявився по зовнішній периферії Мармароського масиву, у межах зони Мармароських стрімчаків, зони Пенінських стрімчаків — області зчленування Поркулецького покриву з більш зовнішніми тектонічними одиницями. Трапляються основні ефузивні породи і по зовнішньому краю Рахівського покриву. Ранньокрейдові діабазові порфірити, спіліти, туфолави і породи основного складу відомі серед палеогенових відкладів Монастирецької підзони Мармароських стрімчаків (по потоці Олександровому, у Копашиновій Поляні та інших районах).

Найбільш поширені у Закарпатській області вулканічні породи неогену. Це ріоліт-дацитові туфи новоселецької світи, які наявні на більшій частині Закарпатської рівнини. У межах гірських хребтів Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди виділяють стратифіковані магматичні утворення трьох світ. Нижню з них (перечинську) складають видозмінені андезитобазальти, що поширені переважно на заході. Середню — гутинську — утворюють туфи, андезито-базальти й агломератові андезитові туфи. Верхню, яка поширена дещо рідше, складають крупнопорфіровані андезити і базальти (бужорська світа).

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом