Паньків З.П.
Земельні ресурси

Елементи обліку лісів та інших лісо вкритих площ. Класифікаційні одиниці забудованих земель. Відкриті заболочені землі та води

6.3. Елементи обліку лісів та інших лісо вкритих площ

При обліку лісів та інших лісовкритих площ виділяються лісові землі та чагарники.
Лісові землі – це земельні ділянки покриті лісом, включаючи лісові культури, що зімкнулися, галявини, зруби, згарища і загиблі насадження; лісосіки, що не заліснилися, прогалини і пустощі, лісові розсадники [2].
Ділянки покриті лісом – це площі, зайняті деревною, чагарниковою рослинністю з повнотою насаджень від 0,3 до 1,0.
Лісові культури – це штучно створені лісові насадження, не переведені у лісопокриту площу.
Галявини – ділянки лісової площі, деревостан яких, крім молодняку, має повноту насаджень менше 0,3.
Зруби – площі, на яких деревостан вирубаний, а молоді дерева не зімкнулися.
Згарища і загиблі лісові насадження – ділянки лісових насаджень, пошкодження пожежами, тривалим підтопленням, хворобами і шкідниками лісу до припинення росту.
Незаліснені лісосіки – лісові площі з вирубаним деревостаном, які не мають самосіву, підросту або порослевого поновлення.
Прогалини – лісові площі, що позбавлені дерев, але які зберегли елементи лісової рослинності.
Пустощі – згарища або зруби, як більше 10 років знаходяться в безлісому стані.
Лісові розсадники – площі, які використовуються для вирощування лісокультурного посадкового матеріалу, включаючи маточну плантацію, посівне відділення, шкілку, відділення зеленого живлювання і живцевих саджанців.
Чагарники – земельні ділянки, які не входять до лісового фонду, зайняті полезахисними лісовими смугами, іншими захисними або озеленювальними деревно-чагарниковими насадженнями, деревами або групами дерев на землях сільськогосподарських підприємств; захисними насадженнями на смугах відводу залізниць, автомобільних доріг і каналів; озеленювальними насадженнями у містах та інших населених пунктах (крім міських лісів); деревами та групами дерев на присадибних і дачних ділянках.

У складі лісів та інших лісовкритих площ в межах певних адміністративно-територіальних одиниць виділяються площі з основною визнаною функцією використання, які використовуються для:
- виробництва деревини;
- захисної, природоохоронної та біологічної мети;
- відпочинку.

Ліси та інші лісовкриті площі за цільовим призначенням поділяються на І і II групу лісів. Цей поділ ґрунтується на диференційованому використані різноманітних властивостей лісів і певної специфіки ведення лісового господарства.
Ліси І групи є засобом поліпшення умов навколишнього середовища, а використання їхньої деревини не має масштабного значення. До цієї групи лісів відносяться ліси зелених зон навколо міст і промислових центрів; охороні смуги вздовж річок, навколо озер та інших водойм; полезахисні та ґрунтозахисні ліси; захисні насадження на смугах відводу вздовж залізниць, автомобільних доріг і каналів.
Ліси II групи – це експлуатаційні ліси, ліси спецзон і спецсмуг, обсяг лісокористування в яких визначається розрахунковою лісосікою, що не перевищує середньорічного приросту деревини.

6.4. Класифікаційні одиниці забудованих земель

Забудовані землі в межах України займають 2467,5 тис. га або 4,1% від загальної площі території. Але незважаючи на незначний відсоток, що займають забудовані землі при обліку їхньої кількості вони детально класифікуються за видами угідь та видами економічної діяльності. У структурі забудованих земель виділяють землі:
- під одно- і двоповерховою забудовою;
- під трьома і більше поверхами;
- промисловості;
- під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами та відповідними спорудами (під торфорозробками, відкритими розробками, кар'єрами, шахтами, які експлуатуються, під відпрацьованими розробками, кар'єрами, закритими шахтами, відвалами, териконами, які не експлуатуються);
- які використовуються в комерційних цілях;
- громадського призначення;
- змішаного використання;
- які використовуються для транспорту та зв'язку (під дорогами, залізницями, аеропортами та відповідними спорудами, інші);
- які використовуються для технічної інфраструктури (для видалення відходів, водозабезпечення та очищення стічних вод, для виробництва та розподілення електроенергії);
- які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі (зелені насадження загального користування, кемпінги та будинки відпочинку, зайняті поточним будівництвом і відведені під будівництво, під гідротехнічними спорудами, вулицями, площами, набережними, кладовищами).

6.5. Відкриті заболочені землі та води

Відкриті заболочені землі займають площу 940,4 тис.га (1,6% території) та представлені болотами, які за характером рослинності та режимів живлення поділяються на верхові та низині.
Болото – це надмірно зволожена ділянка поверхні землі, що характеризується накопиченням у верхніх горизонтах відмерлих не-розкладених органічних решток, які перетворюються в торф за рахунок своєрідного поєднання географічних факторів і клімату.
Болото низинне (ефтрофне) – перезволожена ділянка суші з плоскою або увігнутою поверхнею, що знаходиться в ефтрофній стадії розвитку і живиться поверхневими стоком або ґрунтовими водами, збагаченими солями.
Болото верхове (оліготрофне) – випукле сфагнове торфовище, що знаходиться в оліготрофній стадії розвитку, живиться атмосферними опадами, має оліготрофну рослинність, з якої формується верховий торф.

У структурі земель без рослинного покриву або з незначним рослинними покривом, які займають 1040,5 тис. га (1,7% території), виділяють: кам'янисті місця; піски; яри.

До категорії «Води» віднесені землі, які зайняті:
- природними водотоками (річкам і струмками);
- штучними водотоками (каналами, колекторами, канавами);
- озерами, прибережними замкнутими водоймами, лиманами;
- ставками;
- штучними водосховищами.

Території, що покриті поверхневими водами, в межах України займають площу 2415 тис. га або 4,0% території.

Література:
1. Землі сільськогосподарського призначення: права громадян України. Науково-навчальний посібник // За ред. Н.І. Титової. – Львів: ПАІС, 2005. – 368 с.
2. Магазинщиков Т.М. Земельний кадастр: Підручник. – Львів: Світ, 1991. – 452 с.
3. Теоретичні основи державного земельного кадастру: Навчальний посібник // За ред. М.Г. Ступеня. – Львів: Апріорі, 2003. – 341 с.

Питання для самоконтролю:
1. Що є головною ознакою розділення окремих видів угідь?
2. Що називається земельними угіддями?
3. Які категорії земельних угідь виділяються згідно чинної класифікації?
4. Як поділяються сільськогосподарські угіддя за характером використання?
5. Які земельні угіддя називаються ріллею?
6. Які види земельних угідь підлягають окремому обліку у складі багаторічних насаджень?
7. Які земельні угіддя називаються перелогами?
8. Як поділяються сіножаті за природно-історичними властивостями?
9. Дайте визначення лісових земель та чагарників.
10. Як поділяються ліси та інші лісовкриті площі за цільовим призначенням?
11. Які категорії земель виділяються у структурі забудованих земель?
12. Які землі віднесені до категорії «Води»?

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом