Паньків З.П.
Земельні ресурси

Землі оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

7.6. Землі оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

Згідно із «Земельним кодексом України» у структурі земельних угідь серед інших категорій виділяються землі оздоровчого призначення (з природними лікувальними властивостями, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей), землі рекреаційного призначення (використовуються для організації відпочинку населення, туризму і проведення спортивних заходів) та історико-культурного призначення (в межах яких розташовані пам'ятки історико-культурної спадщини).
Рекреаційні ресурси охоплюють компоненти географічного середовища і об'єкти антропогенної діяльності, які завдяки унікальності, історичній та художній цінності, естетичній привабливості і лікувально-оздоровчим властивостям можуть використовуватись для організації різних видів та форм рекреаційних заходів (відпочинку, туризму, лікування). Рекреація нерозривно пов'язана із природним середовищем.
Рекреаційних потенціал території – це здатність природного середовища справляти на людей певний позитивний сприятливий фізіологічний і психологічний вплив, відновлювати їхнє здоров'я і сили. Він охоплює не лише природні ресурси, а й матеріально-технічну базу, культурно-історичні та соціально-економічні передумови для організації рекреаційної діяльності. Використання рекреаційних ресурсів забезпечує зміцнення здоров'я, зниження захворюваності населення та втрат робочого часу, підвищує продуктивність праці, що створює передумови фінансування заходів підтримки і розвитку рекреаційного потенціалу України.
Згідно відомостей Державного земельного кадастру станом на 1.01.2005 р. загальна площа земель оздоровчого призначення становить 34,5 тис. га, а рекреаційного призначення – 103,6 тис. га, що разом охоплює близько 0,23% території України.
Площа потенційно придатних територій оздоровчого і рекреаційного призначення становить 12,8% території держави, в межах якої розвідано близько 400 джерел мінеральних вод та понад 100 родовищ лікувальних грязей. Пляжі морських берегів займають близько 47% берегової смуги Азово-Чорноморського узбережжя. Понад 3,6 млн. га (6,0%) території держави придатні, зважаючи на потреби населення України у майбутньому, для організації курортного лікування, відпочинку та туризму.
Більшість наявних оздоровчих і рекреаційних закладів зосереджено у 240 курортних населених пунктах, що входять до спеціального переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Серед рекреаційних елементів важливе місце належить бальнеологічним (мінеральні води і лікувальні грязі). Лікувальні грязі мають виражену терапевтичну спрямованість та застосовуються як у вигляді різних екстрактів, мазей, вичавок і в поєднані з фізіологічними процедурами (гальваногрязі, електрофорез, грязеві речовини). Унікальні лікувальні грязі переважно зосереджені на півдні України з відомими центрами: Куяльник, Євпаторія, Феодосія, Саки, Бердянськ, Маріуполь. Мінеральні води здебільшого зосереджені у Карпатському регіоні, де сконцентровані всесвітньо відомі мінеральні джерела. Важливим рекреаційним ресурсом України є пляжі, завдяки яким велика кількість санітарно-курортних закладів розташована на узбережжі морів, берегах річок, озер.
Україна володіє багатими ресурсами для налагодження туристичної діяльності, яка є досить прибутковою у передових країнах світу. Надзвичайно багатий природний та історичний потенціал Карпат і Криму, Придніпров'я та Поділля, Волині й Слобожанщини. На території нашої держави нараховується 39 міст з понад 1000-річною історією, більшість яких розташовані на території колишньої Київської Русі.
Отримання прибутку від туристичної діяльності насамперед вимагає раціонального використання рекреаційно-туристичних ресурсів, і збільшення інвестицій у заходи, які не завжди стають прибутковими, але є дуже привабливими для туристів і на тривалий час створюють джерело значних прибутків. Як туристично-рекреаційні об'єкти використовують також парки, сквери, особливо в тих місцях, де вони поєднуються з іншими ресурсами. Природа є не лише індикатором сучасного життя, а й фактором, який певною мірою визначає його.
Облаштування та благоустрій туристичних маршрутів, проведення серед туристів просвітницької природоохоронної роботи сприяють збільшенню обсягу рекреаційних послуг. Раціональне використання рекреаційних ресурсів потребує оптимізації мережі закладів на всій території Україні, розвитку рекреаційної інфраструктури, транспорту, вдосконалення системи управління рекреаційною діяльністю, постійного відновлення природних об'єктів.
Станом на 1.01.2005 р. під охороною держави перебувало понад 130 тис. пам'яток історико-культурної спадщини, з яких: археології – 57 206, історії – 51 364, монументального мистецтва – 5 926, архітектури та містобудування – 16 293. На основі цих пам'яток створено та функціонує 60 заповідників історико-культурного профілю, різного підпорядкування, 14 з яких мають статус національних. У підпорядкуванні Міністерства культури і туризму налічується 9 заповідників.
Збереження та автентичність об'єктів культурної спадщини цілком залежить від стану навколишнього середовища. В останні роки надзвичайно загострилась екологічна ситуація, пов'язана із новою забудовою, що ведеться в історичних центрах великих і малих міст
України. Набуло значного розмаху відведення з порушенням законодавства особливо цінних земель, парків, скверів, заказників, заповідників під забудову.
Особливої шкоди пам'яткам археології завдають побудовані на р. Дніпро водосховища, де в зоні розмиву берегів втрачаються десятки об'єктів від доби палеоліту до пізнього середньовіччя. Розбудова Ташлицької ГАЕС знищує унікальні поселення трипільської, сабатинівської культури, центру славнозвісної Буго-Гордіївської палатки Війська Низового Запорізького. Постраждають не лише об'єкти культурної спадщини, загинуть мальовничі ландшафти, які є частиною природного заповідника «Гранітно-Степове Побужжя».
Культурна спадщина України різноманітна та унікальна, у поєднані з природними ландшафтами вона становить величезне національна багатство. Проте, для достойної репрезентації і отримання доходів від національного і міжнародного туризму потрібні досконаліші механізми захисту історико-культурних об'єктів і всієї історико-культурної спадщини від протизаконних дій і хижацького розкрадання, а також надійна фінансова підтримка держави щодо її збереження і відновлення.

Література:
1. Земельні ресурси України // В.В. Мєдвєдєва, Т.М. Лактіонової. – К: Аграрна наука, 1998. – 150 с.
2. Землі сільськогосподарського призначення: права громадян України. Науково-навчальний посібник. // За ред. Н.І. Титової. – Львів: ПАІС, 2005. – 368 с.
3. Третяк A.M., Бабміндра Д.І. Земельні ресурси України та їх використання. – К: ТОВ «ЦЗРУ», 2003. – 143 с.
4. Національна доповідь України про стан оточуючого природного середовища за 2005 рік.

Питання для самоконтролю:
1. Які причини обумовили надзвичайно високі показники сільськогосподарської освоєності та розораності території України?
2. Назвіть показник сільськогосподарської освоєності території України станом на 1.01.2006 р.
3. Який відсоток в Україні займає рілля?
4. Проаналізуйте територіальні закономірності сільськогосподарської освоєності території України.
5. Яка із областей України має найбільшу площу лісів та інших лісовкритих площ?
6. Які області України мають найвищі відсоткові значення забудованих земель у структурі земельного фонду?
7. У яких областях України є найбільші площі відкритих заболочених земель?
8. У яких областях України у структурі земельного фонду обліковуються сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом?
9. Проаналізуйте зміни, що відбулися у структурі земельного фонду України за період з 2000 по 2006 роки. Якими причинами вони обумовлені?
10. Проаналізуйте структуру сільськогосподарських угідь України станом на 1.01.2006 року.
11. Проаналізуйте зміни у структурі сільськогосподарських угідь України за період її незалежності.
12. Який відсоток у структурі сільськогосподарських угідь України станом на 1.01. 2006 року займають багаторічні насадження? У яких областях вони мають найвищі відсоткові значення?
13. Проаналізуйте показники розораності основних типів грунтів України.
14. Яка лісистість території України станом на 1.01.2006 року?
15. Які суб'єкти господарської діяльності України мають у постійному користуванні землі лісового фонду?
16. Як поділяються ліси України за віком?
17. Яке співвідношення лісів І та II групи в Україні?
18. Назвіть основні причини загибелі лісових насаджень в Україні?
19. Проаналізуйте структуру забудованих земель України станом на 1.01.2006 року.
20. У яких областях України у структурі забудованих земель є найвищі відсоткові значення земель під житловою забудовою?
21. Охарактеризуйте структуру організаційно-правових форм об'єктів природно-заповідного фонду України за площею.
22. Які об'єкти природно-заповідного фонду України переважають за кількістю?
23. Яку площу в Україні станом на 1.01.2005 року займають землі оздоровчого та рекреаційного призначення?
24. Який відсоток земельного фонду України є потенційно придатним для оздоровчого та рекреаційного використання?
25. Що називається рекреаційним потенціалом території?

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом