Паньків З.П.
Земельні ресурси

Деградаційні процеси на осушених землях та заходи покращення їхнього стану

9.3. Деградаційні процеси на осушених землях та заходи покращення їхнього стану

Будівництво осушувальних систем є високо енерго- та ресурсозатратними способами покращення екологічного стану земель, і тому кожен проект гідротехнічної меліорації вимагає всебічного еколого-економічного обґрунтування. Але неврахування усіх чинників у плануванні осушення, гігантоманія у впровадженні осушення земель зумовили розвиток низки деградаційних процесів:
- дегуміфікація мінеральних грунтів;
- спрацювання осушених торфовищ;
- виробка торфових покладів і торфові пожежі;
- переосушення;
- хімічна деградація (озалізнення, окарбоначення, засолення, алюмінізація, підкислення та підлуження);
- вторинне заболочування;
- вітрова і водна ерозія на осушених землях;
- надмірне ущільнення верхніх горизонтів грунту;
- забруднення ґрунтів важкими металами і залишками пестицидів;
- радіонуклідне забруднення ґрунтів.

Перелік критеріїв, що використовуються для оцінки агроекологічної ситуації на осушених землях приведено у таблиці 9.3. При цьому чітко розрізняють генетично істотно відмінні групи осушених земель: мінеральні (заболочені глейові) і органічні (торфові). Якщо переважна частина мінеральних земель зазнає відносно менш вираженого відчутного негативного впливу на їхній стан від проведення дренажних робіт, то торфові землі належать до екологічно дуже вразливих і процеси їхньої деградації залежно від режиму водорегулювання і напрямку використання можуть розвиватися досить інтенсивно. Стрибкоподібне зниження ефективності гідромеліорації почалося з того часу, коли вичерпався фонд гідроморфних земель високої категорії якості і меліорація поширилась на землі низьких категорій. В даний час виникла навіть потреба в ренатуралізації осушених земель низьких категорій якості і трансформації їх в землі іншого, більш раціонального використання та природоохоронні об'єкти.

Таблиця 9.3. Критерії оцінки агроекологічного стану осушених земель (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Кризові ситуації на осушених землях створюються в результаті спрацювання торфовищ, дренування рихлопіщаних глеюватих ґрунтів, верхових і перехідних торфовищ, засолення заплавних земель і солонцевих комплексів, сильно озалізнених і карбонатних ґрунтів, забруднення ґрунтів важкими металами, залишками агрохімікатів, радіонуклідами, виникнення торфових пожеж і безсистемної виробки торфовищ. Повної інформації про масштаби кризового стану осушених гігроморфних земель поки що немає.
Значна частина осушених земель (до 10%) зазнала радіонуклідного забруднення, а площа вироблених торфовищ досягла 105 тис. га. За даними Держводгоспу із всієї площі осушених земель України в доброму меліоративному стані знаходяться – 61,1%, задовільному – 33,1%, незадовільному – 5,8%. Близько 800 тис. га осушених земель не освоєно і використовується як сіножаті та пасовища з урожайністю сіна не вище 15-20 ц/га. Коефіцієнт використання багатьох масивів осушених земель знизився до 0,4-0,7. Це зумовлено не тільки загальною економічною кризою, але й виходом з ладу дренажних систем через відсутність коштів на їх своєчасний технічний ремонт і реконструкцію. Такий невтішний стан осушених земель вимагає розробки та впровадження заходів щодо покращення агроекологічного стану, які повинні носити профілактичний, тактичний і перспективний характер.

До профілактичних заходів слід віднести:
- прискіпливу екологічну експертизу проектів реконструкції і модернізації гідромеліоративних систем, і особливо нового будівництва;
- проведення детальної інвентаризації об'єктів осушувальних меліорацій, глибокий аналіз причин погіршення агроекологічного стану осушених гідроморфних земель, в т.ч. кризового;
- постійний технічний контроль за режимом функціонування дренажних систем і систем водорегулювання;
- заборона застосування завчасно відомих екологічно небезпечних технологій хімічної, культуртехнічної і інших меліорацій та вирощування сільськогосподарських культур.

До тактичних заходів належать такі, як:
- встановлення, обґрунтування і реалізація найбільш раціональних напрямків використання осушених земель, перш за все деградованих і низької категорії якості;
- своєчасна корекція системи удобрення, обробітку і сівозміни на основі постійно діючого моніторингу осушених ґрунтів;
- запровадження і перехід на енерго- і ресурсозберігаючі технології відтворення родючості ґрунтів.

Перспективними заходами, що розраховані на довгостроковий період, є такі:
- розробка довгострокової програми водних, хімічних, фітобіологічних та інших меліорацій гідроморфних земель з метою поступової трансформації їх в землі високої категорії якості, створення стабільного продовольчого фонду України;
- реконструкція (модернізація) гідромеліоративних мереж в гумідних регіонах України і перехід на нові високомобільні, екологічно надійні і ресурсозберігаючі системи;
- вибір обґрунтованих напрямків використання і спеціалізації рослинництва на осушених землях;
- удосконалення і реалізація структури земельних угідь: ріллі, пасовищ, сіножатей, багаторічних насаджень, створення буферних природоохоронних смуг, ренатуралізація земель кризового стану, створення стійких агроландшафтів;
- удосконалення господарювання на осушених землях, передача їх у приватну власність, встановлення цін і створення капіталу земель меліоративного фонду, режиму його відтворення і збільшення [2].

Література:
1. Зайделъман Ф.Р. Мелиорация почв. – М.: Изд-во Московского гос. ун-та, 1987. – 303 с.
2. Земельні ресурси України / За ред. В.В. Медведева, Т.М. Лактіонової. – К.: Аграрна наука, 1998. – 150 с.
3. Козловський Б.І. Наукові основи моніторингу осушених земель. – Львів: Місіонер, 1995. – 189 с.
4. Маслов Б.С., Минав И.В. Мелиорация и охрана природы. – М.: Россельхозиздат, 1985. – 271 с.

Питання для самоконтролю:
1. Назвіть та охарактеризуйте етапи будівництва осушувальних систем на території України у післявоєнний період.
2. Який із способів осушення є переважаючим на території України?
3. Яка площа осушених земель України станом на 1.01. 2006 р.?
4. Який відсоток у структурі осушених земель України займає рілля?
5. Яку площу в Україні займають осушені лісові землі?
6. В яких областях України не проводилися заходи осушення земель?
7. Яка область України має найбільшу площу осушених земель?
8. Які області України мають найбільші площі осушених перелогів?
9. Р якій області України є найбільша площа осушених багаторічних насаджень?
10. В яких областях розташовані осушені лісові землі?
11. В яких областях України є найбільші площі осушення із двобічним регулюванням водного режиму?
12. Назвіть деградаційні процеси, що поширюються на осушених землях України?
13. Які критерії використовуються для оцінки агроекологічного стану осушених земель?
14. Назвіть основні заходи покращення агроекологічного стану осушених земель України.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом