Геренчук К.І.
Природа Закарпатської області

Мінеральні води Закарпатської області: води неспецифічного складу

Розміщення мінеральних вод Закарпаття пов'язане з його геоструктурними особливостями та історією геологічного розвитку (рис. 6). В його межах наявні дві крупні гідрохімічні провінції:

  1. вуглекислих вод областей молодих магматичних і термометаморфічних процесів;
  2. азотних, азотно-метанових і метанових вод артезіанських басейнів. Для кожної з них характерні певні типи мінеральних вод хімічного та газового складу.
Основні мінеральні джерела Закарпатської області
Рис. 6. Основні мінеральні джерела Закарпатської області

Вихідними для формування різних типів мінеральних були морські води древніх басейнів седиментації (седиментогенні) й атмосферні, надходження яких у водомісткі горизонти відбувається і тепер (інфільтрогенні води). Частина мінеральних вод утворилась при змішуванні двох основних генетичних типів підземних мінеральних вод. Накладеними процесами перетворення та метаморфізації вод стали вилуговування водомістких порід, збагачення термометаморфічною вуглекислотою, біогенними газами, сульфідами, мікрокомпонентами та їх концентрація. Все це зумовило утворення широкої гами мінеральних вод різних типів.

Характерна особливість багатьох мінеральних вод Закарпаття — підвищена температура. Це здебільшого стосується вод Закарпатського прогину. Поява тут крупних басейнів термальних вод пов'язана з неогеновою вулканічною діяльністю, притоком значної кількості тепла з глибинних частин земної кори та верхньої мантії.

Враховуючи критерії бальнеологічної оцінки, а також іонно-сольовий, газовий і мікрокомпонентний склад, наявність бальнеологічно активних компонентів, згідно з прийнятою в СРСР класифікацією підземних мінеральних вод В.В. Іванова і Г.О. Навраєва (1964), всі відомі мінеральні води Закарпаття можна об'єднати в декілька груп.

Мінеральні води неспецифічного складу

Їх лікувальна дія визначається іонним складом і мінералізацією при наявності метану й азоту в газовій складовій. З цієї групи виділяють ряд гідрохімічних типів.

Азотні хлоридно-гідрокарбонатні натрієві мало- і середньомінералізовані

Азотні хлоридно-гідрокарбонатні натрієві мало- і середньомінералізовані (2-15 г/л) холодні або слаботермальні води. Цей тип вод приурочений до верхньої частини розрізу середнього міоцену в Солотвинській улоговині, виявлений свердловинами на глибині 100 м. У Чоп-Мукачівському артезіанському басейні води приурочені до відкладів тортону і сармату на глибинах до 280 м. Свердловини у районі сіл Велика Бігань, Мала Бігань, Вузлове мають великі дебіти (до 400 м куб/добу), температура вод часто становить 20-25°С. Цей тип вод не використовується, хоч дуже цікавий як для бальнеології, так і для промислового розливу.

Метанові й азотно-метанові хлоридні натрієві або кальцієво-натрієві мало- і середньомінералізовані

Метанові й азотно-метанові хлоридні натрієві або кальцієво-натрієві мало- і середньомінералізовані (2-15 г/л) холодні та термальні води. Поширені вони практично по всій території Закарпатського прогину, приурочені до відкладів тортону й сармату. Виявлені на глибинах 100...700 м. Водоносні горизонти звичайно високонапірні з великими експлуатаційними запасами. У районах сіл Новоселиця, Теребля, Нанкове, Нересниця відомі природні джерела. За допомогою свердловин виявлені хлоридні натрієві води у Берегівському районі на глибині 600-700 м з температурою до 35-50°С (села Іванівка, Білки, Вільхівка). Термальні води цього ж типу наявні в Ужгородському (с. Красне) та Іршавському (с. Мала Розтока) районах.

Незважаючи на значні запаси, цей тип вод використовується дуже мало. Для бальнеологічних процедур він застосовується у двох невеликих водолікарнях (с. Мала Розтока) і санаторії «Чорна вода» Тячівського району.

Метанові й азотно-метанові хлоридні натрієві та кальцієво-натрієві високомінералізовані

Метанові й азотно-метанові хлоридні натрієві та кальцієво-натрієві високомінералізовані (15...35 г/л) холодні та термальні води поширені головним чином, у центральній частині Чоп-Мукачівського та східній частині Солотвинського артезіанських басейнів. Глибина їх залягання 80-300 м і більша. Водомісткість горизонтів зростає від центральних частин басейнів до периферії. Води часто мають підвищену температуру.

Метанові й азотно-метанові натрієві та натрієво-кальцієві розсоли

Метанові й азотно-метанові натрієві та натрієво-кальцієві розсоли (35-300 г/л) займають глибокі горизонти. Найбільше поширені вони в розрізі Закарпатського прогину, де виявлені за допомогою глибоких свердловин (від 400 до 4000 м). Розсоли наявні в усіх водоносних комплексах від нижнього сармату до порід фундаменту. Води з найвищою мінералізацією (до 250-300 г/л) відзначені у соленосних відкладах тереблянської світи. Для них характерна підвищена температура.

У районах солянокупольських структур (смт. Солотвина, с. Данилове) відомі неглибокого залягання (до 300 м) холодні хлоридні натрієві розсоли вилуговування. Мінералізація їх досягає 300 г/л.

За генезисом мінеральні води цієї групи — змішані, за винятком останнього гідрохімічного типу, де виділяють інфільтрогенні розсоли вилуговування та седиментогенні розсоли, у деяких випадках з незначною часткою домішок інфільтрогенних.

Незважаючи на досить значні запаси мінеральних вод двох останніх типів і непогані перспективи їх використання у бальнеології, вони не використовуються. Це пов'язано зі значними глибинами їх залягання та недостатньою вивченістю родовищ.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом