Геренчук К.І.
Природа Закарпатської області

Вуглекислі мінеральні води Закарпатської області

Мінеральні води специфічного складу

Лікувальна дія їх визначається наявністю у воді біологічно активних компонентів таких як CO2, Н2S, Br, І, Fе, Аs тощо.

Вуглекислі води

Вуглекислі води — Це одна з найбільших груп мінеральних вод Закарпаття. Поширені вони в області Складчастих Карпат, де утворюють обширну провінцію вуглекислих вод. Окремі їх родовища виявлені у Закарпатському прогині (Ужгородське, Шаянське, Берегівське).

Всі вуглекислі води характеризуються високим вмістом СO2 (понад 1 г/л) при незначному вмісті інших газів. Більшість джерел і свердловин виділяють вільний вуглекислий газ. У ряді місць виявлені сухі струмені вуглекислого газу. Все це свідчить про сучасну генерацію СO2 при процесах глибинного термометаморфізму порід. Серед вуглекислих вод виділяють такі гідрохімічні типи.

Вуглекислі слабомінералізовані та маломінералізовані різноманітного аніонного й катіонного складу

Вуглекислі слабомінералізовані (до 2 г/л) та маломінералізовані (2-2,75 г/л) різноманітного аніонного й катіонного складу холодні води поширені у привододільній частині Складчастих Карпат. Виходи їх наявні у верхів'ях Ріки, Тереблі, Тересви, Тиси (родовища Голятинське, Квасівське, Білинське, Білотисянське). Цей тип вуглекислих вод формується на незначних глибинах (до 100 м). їх хімічний склад зумовлений вилуговуванням водомістких порід за участю розчинного СО2. Основний солевий склад — гідрокарбонатний кальцієвий, інколи більш складний. Експлуатаційні запаси родовищ не перевищують 50-150 м куб/добу.

Використовують води тільки невеликі місцеві водолікарні у с. Стройне (санаторій «Квасний потік»), хоча на базі Білинського та Квасівського родовищ можна організувати пляшковий розлив.

Вуглекислі середньомінералізовані гідрокарбонатні натрієві

Вуглекислі середньомінералізовані (5-15 г/л) гідрокарбонатні натрієві холодні води поширені, головним чином, у басейні р. Пінія (Свалявський район), де вони утворюють самостійну гідрохімічну зону в системі тектонічних порушень Латорицького регінального розлому. Відомо декілька родовищ зі загальними експлуатаційними запасами близько 1000 м3/добу.

Залежно від ступеня мінералізації виділяють два основних типи вод: Боржомський (мінералізація 5-8,5 г/л) і Поляна-Квасівський (9-12 г/л). До першого належать води Плосківського, Голубинського, Нелипенського родовищ, а також Шаянського у Закарпатському прогині. До другого — води Полянської та Свалявської групи родовищ. На гідромінеральній базі цих родовищ функціонують санаторії «Поляна», «Сонячне Закарпаття», «Квітка Полонини» і заводи розливу: Плосківський, Поляна-Квасівський, Лужанський, Свалявський, Нелипенський.

Вуглекислі високомінералізовані гідрокарбонатні натрієві

Вуглекислі високомінералізовані (15-35 г/л) гідрокарбонатні натрієві теплі води виявлені в останні роки при бурінні свердловин тільки у межах Свалявської дільниці Пенінської структурно-фаціальної зони. Вони розміщені на глибинах 300 м і більше в юрських вапняках. Мінералізація змінюється у межах 22-26 г/л. Для них характерний підвищений вміст хлору (до 18 екв. %). Температура їх сягає 24-26°С. Води напірні з високою насиченістю газами. Вміст розчинного СО2 на глибині 400 м 14,6 г/л. Це дуже цінний і рідкісний тип мінеральних вод. Відомим аналогом є вода джерела Зубер III курорту Криниця (ПНР).

Розглянуті три типи вод сформувались виключно за рахунок древньої і сучасної інфільтрації атмосферних опадів. їх хімічний склад зумовлений процесами вилуговування водомістких порід за участю значної кількості вільної вуглекислоти.

Вуглекислі мало- та середньомінералізовані хлоридно-гідрокарбонатні натрієві та кальцієво-натрієві води

Вуглекислі мало- (2-5 г/л) та середньомінералізовані (5-15 г/л) хлоридно-гідрокарбонатні натрієві та кальцієво-натрієві води. Серед вод цього типу переважають кальцієво-натрієві. Відомі вони, головним чином, у районах сіл Велике Березне, Колочава, Кобилецька Поляна, Говерла. Окремі незначні родовища наявні у басейнах Ужа, Тиси, Тереблі. Помітну роль в їх складі відіграють хлориди. Води переважно дуже насичені вуглекислотою, часто інтенсивно газують.

Середньомінералізовані води виявлені за допомогою свердловин у Закарпатському прогині на Шаянському родовищі. У гірській частині Закарпатської області відомі родовища у долинах Ужа (Зарічевське, Костринське), Ріки (Сойминське), Тереблі (Драгівське), Тиси (Рахівське). Природні виходи вод на поверхню є також в інших місцях південного схилу Карпат.

В іонному складі гідрокарбонати переважають над хлоридами та становлять не менше 60-70 екв. %. Серед катіонів найбільше натрію. Окремо виділяються води сойминського родовища, в яких вміст кальцію становить 35-40 екв. %, що дає змогу згрупувати їх в окремий самостійний тип. Відомі аналоги — Єсентуцьке, Нагутське родовища.

Запаси вод досить значні, їх можна використовувати для промислового розливу й організації санаторіїв. Води Сойминського та Шаянського родовищ використовують санаторії «Шаян» і «Верховина», Драгівський завод розливу.

Вуглекислі середньомінералізовані гідрокарбонатно-хлоридні натрієві холодні та термальні води

Вуглекислі середньомінералізовані (5-15 г/л) гідрокарбонатно-хлоридні натрієві холодні та термальні води наявні там, де й попередній тип, але залягають на більшій глибині. Водопрояви відомі у долинах Ужа (с. Кострина), Лютянки (с. Чорноголова), Ріки, Шопурки.

В іонному складі хлоридів значно більше, ніж гідрокарбонатів, відповідно 25 і 70 екв. %. Вони газують на виході. У газовій фазі переважає вуглекислий газ (98-99%). Вміст інших газів незначний.

В Ужгороді свердловиною у кристалічних вапняках на глибині 1181 м виявлені хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води з мінералізацією 12-15 г/л і температурою 30°С. Наведений тип належить до Арзнинського, його поки що не використовують.

Вуглекислі середньомінералізовані хлоридні натрієві

Вуглекислі середньомінералізовані (5-15 г/л) хлоридні натрієві холодні води характерні тільки для Селянського та Майданського родовищ, де їх виявлено за допомогою свердловин на глибинах більше 100 м. У сольовому складі вод переважають іони хлору та натрію 79-82 екв. %). Вміст гідрокарбонатів 14-15 екв. %. Мінералізація 12-14 г/л. Солянська вода має підвищений вміст барію (до 22 мг/л), що заважає використовувати її для пиття. Вміст розчинного СО2 на виході 1,8-20 г/л, температура 11-16°С.

Води не використовують у зв'язку з недостатньою вивченістю ресурсів, однак відносно великі дебіти свердловин (100-120 м3/добу) дають змогу проектувати на цій гідромінеральній базі санаторії та водолікарні, де мінеральна вода буде застосовуватись для бальнеологічних процедур.

Вуглекислі хлоридні натрієві сильномінералізовані

Вуглекислі хлоридні натрієві сильномінералізовані (15-35 г/л) холодні води виявлені в районі с. Вучкове, де на невеликій ділянці відбувається інтенсивний вихід вуглекислих мінеральних вод. На глибині 60 м за допомогою свердловини розкриті інтенсивно газуючі напірні води з дебітом до 200 м3/добу. Мінералізація води 20 г/л. У Закарпатському прогині подібні води отримані у м. Берегове з глибини 880-903 м. Для них характерні менший вміст вуглекислоти та висока температура (56°С). Дебіт свердловини до 500 м3/добу. Води використовують у басейні спортивного комплексу м. Берегове. Перспективне їх застосування також для зовнішніх процедур.

Вуглекислі хлоридні натрієві або кальцієво-натрієві розсоли

Вуглекислі хлоридні натрієві або кальцієво-натрієві розсоли (мінералізація більше 35 г/л) холодні та термальні поширені, головним чином, у Закарпатському прогині, зоні Припанонського глибинного розлому.

На південному схилі Карпат відоме тільки одне джерело вуглекислих розсолів (с. Усть-Чорна).

Розсоли Закарпатського прогину виявлені на глибинах від 600 до 2000 м. Для них характерна мінералізація від 50 до 130 г/л з підвищеним вмістом кремнієвої кислоти до 100 г/л. Через це їх відносять до кремнієвих вод. Газонасиченість висока, дебіти невеликі. Температура розсолів 30-60°С.

Мінералізація вуглекислих розсолів с. Усть-Чорна досягає 45 г/л. Іонний склад — хлоридний кальцієво-натрієвий. Вміст розчинного СО2 0,7 г/л. Воду джерела використовують у водолікарні Усть-Чорненського ліспромгоспу.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом