Крисаченко В.С.
Екологічна культура

Перспективи в галузі використання нових матеріалів, механізмів і процесів

§6. Перспективи

Коротко слід розглянути і прогнози в галузі використання нових матеріалів, механізмів і процесів. Очевидно, настане кінець залізного, може, й атомного віків. Друге життя здобуває кераміка. З різних її різновидів, одержаних за останнім словом науки й техніки, виготовляють штучні кістки й зуби, магнітні пристрої та каталізатори, конденсатори і сонячні батареї, генератори частот і двигуни, різальні інструменти й тверді мастила, обладнання космічних апаратів і ядерних реакторів.
Лазерна технологія, яка грунтується на використанні джерела когерентного електромагнітного випромінювання з довжиною хвиль від інфрачервоних до рентгенівських променів, дає змогу очищати хімічні сполуки, різати, зварювати, свердлити предмети в промисловості, лікувати хвороби, передавати інформацію тощо. На жаль, відомі й інші сфери його застосування, аж до військової (космічні лазери).
Освоєння явищ надпровідності таїть фантастичні можливості передачі і перерозподілу енергії без її втрати. Цілий клас так званих біоматеріалів має компенсувати вади організму людини (штучні суглоби, серце, кістки, артерії і вени, контактні лінзи, замінники крові тощо).
Спеціальні оптичні матеріали та технології в змозі створити ефект присутності об'єктів в іншому місці.
Пошуки надійної та екологічно чистої енергії приводять дослідників до широкого використання традиційних засобів (вітряки, водяні млини, біогаз тощо), а також пошуку нових (енергії припливів і відпливів, термальної енергії та ін.) Отже, перспективи неозорі.
Звичайно, проаналізувати повною мірою всі особливості оволодіння людиною речовиною і процесами через обмежений обсяг посібника змоги не було. Проте і наведений матеріал, очевидно, дає можливість зробити і деякі загальні висновки.
Магістральна тенденція розвитку людства — оволодіння дедалі новими класами речовин і процесів. На зорі людства це стосувалося переважно механічних видозмін матерії, далі — освоюються деякі біологічні й хімічні процеси, В часи нової історії людина осягає можливості космічних та внутрішньоядерних сил, намагається керувати соціальними явищами. Як наслідок — дедалі повніше задоволення потреб кожного окремо і всіх разом, становлення людини як геологічної сили природи.
Вивільнення можливостей речей і процесів довкілля, створення нових можливостей речей, сконструйованих людиною, породжують також негативний ефект для неї самої. Адже дуже часто такі можливості використовуються з антигуманною метою. І тут простежується така тенденція: людина вивільняє, опановує дедалі могутніші процеси, вихід яких з-під свідомого, розумного контролю спричиняє руйнівні для довкілля наслідки. При цьому поки такі сили були сумірними з силами самої людини, для широкого загалу великої небезпеки не було. Далі — більше: під загрозою опинялися тисячі й мільйони людей. Нарешті, злочинне чи недбайлаве використання пізнаних і використовуваних сил нині в змозі завдати непоправної шкоди людській цивілізації і біосфері Землі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Що можна віднести до передумов людської життєдіяльності?
Як розширювалась субстратна база життя людини?
Проаналізуйте історичну динаміку використання металів.
Яке значення мають для суспільства комунікативні та інформаційні структури?
В чому полягає революційне значення технологій для прогресу людства? Чи існують негативні наслідки їх впровадження?
Яка має (чи може) бути процесуально-субстратна основа близького майбуття?

ЛІТЕРАТУРА

Баландин Р. К., Бондарев Л. Г. Природа и цивилизация. М, 1988.
Вернадский В. И. Труды по всеобщей истории науки. М, 1988.
Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. М., 1988.
Глобальные проблемы современности. М., 1981.
Грегори К. География и географы: физическая география. М., 1988.
Гроссман А Антропология и география о взаимоотношениях человека с природной средой //Новые идеи в географии. Географические аспекты экологии человека. М., 1979. Вып. 4. С. 39-73.
Загладин В. В., Фролов И. Т. Глобальные проблемы современности. М, 1981.
Крисаченко В. С. Етно-екологічна цілісність України: генеза, сутність, руйнування //Ойкумена. 1992. № 1. С 4-14.
Крупник И. И. Арктическая этноэкология: Модели традиционного природопользования морских охотников и оленеводов Северной Евразии. М., 1989.
Кууси П. Этот человеческий мир. М., 1988.
Леви-Строс К. Структурная антропология. М, 1983.
Марш Г. Человек и природа или о влиянии человека на изменение физико-географических условий природы. СПб., 1866.
Общество и природа. М., 1981.
Оуен О. С. Охрана природных ресурсов. М., 1987.
Природа і етнос /За ред. В, С. Крисаченка. К., 1994.
Ранние земледельцы: Этнографические очерки. Л., 1980.
Форрестер Дж Мировая динамика. М., 1978.
Шнирельман В. А Возникновение производящего хозяйства. М, 1989.
Этническая экология: теория и практика. М., 1991.
Carlstein Т. Time, resources, society and ecology. Lund, 1980.
Chisholm M. Human geography: evolution or revolution? Harmondsworth, 1975.
Young G. L. Human ecology as an interdisciplinary concept: a critical enquiry // Advances in Ecological Research, 1974. Vol. 8. P. 1-105.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом