Крисаченко В.С.
Екологічна культура

Грунт та мінерали

§4. Грунт та мінерали

У попередніх розділах мова вже йшла про землекористування, але у зв'язку з іншими проблемами, зокрема продовольчою. Тому тут розглянемо лише аспекти, що стосуються ресурсності цього природного багатства. Окремо звернемо увагу на можливості людства щодо забезпечення різноманітними мінералами.
Земля, на відміну від води, — категорія переважно геологічна. А тому вести мову про відтворюваність тих чи інших земельних ресурсів, як правило, не доводиться. Особливо це стосується такого унікального утворення природи, яким є грунт. Сотні й сотні тисяч літ знадобилося еволюції, щоб створити цю складну біокосну систему, що є основою та мірилом усякого багатства.
Відомо, що грунт не відтворюється, принаймні в історичних проміжках часу. І там, де він втрачається повністю, виникають пустелі. Такі пустелі люди "створювали" в минулому, наприклад, цивілізація Інду знаходилася на місці сучасної пустелі Тар тощо. Створюють вони їх і нині. За оцінками фахівців американського інституту "Уорлд-уотч" у всьому світі щорічно втрачається така кількість грунту, яка еквівалентна 9,3 млн га ріллі. Крім цього, відбувається, відчуження ґрунтових земель під міста, шляхи сполучення, промислові об'єкти, військові бази, водосховища тощо. В результаті людство щорічно позбавляється орних земель, площа яких дорівнює, наприклад, пшеничним угіддям Австралії.
Особливо значні втрати грунту у великих країнах. Можливо такої закономірності і не існує, проте саме США та колишній СРСР є показовими країнами щодо питання, яке розглядається.
В історії США відомі дві грунтові кризи. Перша, 30-х років XX ст., пов'язана з пиловими бурями у своєрідній "котловині", утвореній у районі штатів Колорадо, Канзас, Оклахома, Техас, Нью-Мексіко. Надмірна оранка та постійна сівба, позбавлення степового грунту рослинності, яка захищала його від ерозії, призвели до того, що в повітря були підняті сотні мільйонів тонн грунту, від 5 до 25 см його родючого шару було втрачено. Почався занепад господарства в цих районах, на Північ та в Каліфорнію з Великих рівнин потягнувся потік біженців. Друга криза припадає на 70-ті роки,
коли вихід на світовий ринок СРСР як імпортера зерна вдвічі підняв ціни на хліб. Американські фермери миттєво зреагували на це, розоравши мільйони гектарів високоерозійних земель. Внаслідок цього вони щороку втрачали близько 3,1 млрд т верхнього шару грунту, що означало втрату 6 т грунту на кожну вироблену тонну зерна.
Слід, однак, зазначити, що в обох випадках в США адекватно реагував федеральний уряд та інші державні установи. Були розроблені та впроваджені відповідні закони, за якими десятки мільйонів га землі вилучалося із кругообігу та передавалося для рекреативних заходів охоронних служб. Проте і тут, коли з'являлася можливість одержання чималого прибутку, комерційні міркування часто переважали і гору брали супротивники такого підходу.
За об'єктивними оцінками ерозії різного гатунку зазнає 2/3 всіх орних земель України.
Могутня пилова буря 1928 р. підняла в повітря понад 15 млн т чорнозему, зменшивши таким чином його потужність у степу десь на 10-15 см. Інша грань ерозії: з 32 млн сьогоднішньої посівної площі нашої країни 14 млн га ріллі розташовано на крутосхилах. Через злочинну оранку таких земель щорічно втрачається 600 млн т грунту. Це означає, що з кожного гектара схилів змивається 30-40 т гумусу щороку, а з площ, зайнятих просапними культурами, — навіть 100-200 т. Свій внесок у нищення грунтів вкладають і меліоратори: тільки прямі збитки від зрошування земель на півдні України й осушення Полісся становлять мільярди доларів.
Слід також: зауважити, що точних даних по багатьох країнах та регіонах не існує, часто вони фальсифіковані. З певною недовірою тому міжнародне співтовариство сприймало оцінки еродування грунтів в СРСР, інших соціалістичних країнах, вважаючи їх применшеними. Не випадково, Лестер Браун, експерт із США, прийшов до висновку, що СРСР, можливо, втрачав більший обсяг верхнього шару грунту, ніж будь-яка інша країна. Тим часом навіть офіційні дані порівняльного характеру свідчать про глобальність негативних процесів у землекористуванні (Л. Р. Браун, 1989. С 304).

Таблиця 7. Оцінка прискореної ерозії верхнього шару грунту на орних землях (доступно при скачуванні повної версії)

Дані таблиці свідчать про деструктивну, руйнівну роль людства, а значить, і про нагальну необхідність докорінних змін у практиці землекористування.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом