Геренчук К.І.
Природа Закарпатської області

Мінеральні води Закарпатської області специфічного складу: сульфідні, залізисті, бромні, йодні, радонові і кремнієві

Сульфідні води

Оскільки вміст сірководню (НS- + Н2S) у них більше 10 мг/л, то їх зачисляють до важливої групи бальнеологічних вод, які широко застосовують у курортній практиці. Найбільш відоме родовище Закарпаття Синяцьке, його мінеральні води використовує санаторій «Синяк».

Сульфідні води виявлені за допомогою свердловин в андезитах і базальтах Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди на глибинах 60-300 м. За іонним складом вони гідрокарбонатно-сульфатні кальцієві з мінералізацією 1-2 г/л. Вміст сірководню 30-45 мг/л.

Аналогічні води приурочені до новоселецьких туфів і відомі в районах сіл Теребля та Вільхівці Тячівського району, де їх використовують місцеві водолікарні. Вміст сірководню в цих водах менше 10-15 мг/л. Склад аналогічний синяцьким водам. Більш мінералізовані (до 5 г/л) сірководневі води з вмістом Н2S до 30 мг/л трапляються у районі с. Ганичі.

За своїм походженням сульфітні води атмосферні, інфільтрогенні. Утворення сірководню відбувається за рахунок мікробіологічних процесів.

Залізисті та миш'яковисті води

Їх лікувальна дія визначається наявністю двовалентного заліза (20 мг/л і більше) або миш'яку (вище 0,7 мг/л).

Найкрупніше та добре вивчене Келечинське родовище вуглекислих залізистих вод з експлуатаційними запасами 500 м куб/добу. Мінеральні води виявлені за допомогою свердловин в еоценових відкладах на глибинах 20-110 м. Хімічний склад гідрокарбонатний кальцієвий і магнієво-кальцієвий, натрієвий. Мінералізація 0,7-2,8 г/л. Вміст двовалентного заліза від 20-50 до 130 мг/л. Це родовище досить перспективне для курортного освоєння. Ресурси його можуть забезпечити крупний санаторний комплекс і завод розливу. Підвищений вміст заліза виявлений у водах інших джерел, які однотипні за складом. У с Тарасівка на базі залізистих вод функціонує невелика здравниця місцевого підпорядкування. Джерела залізистих вод відомі також у верхів'ях Ужа, долинах рік Голятина, Тересва, Тиса. За генезисом це інфільтрогенні води. Всі залізисті води Закарпаття належать до Келечинського типу.

Таблиця 1. Основні водопункти мінеральних вод Закарпатської області

Як і залізисті, миш'яковисті води Закарпаття відомі тільки серед вуглекислих. Поширені вони мало. Велике родовище з запасами 300 м куб/добу розвідане у середній течії Чорної Тиси (с. Кваси). Мінералізація води коливається від 5 до 37 г/л. Газонасиченість висока. У газовому складі переважає СО2 (до 78%). Температура 10-14°С. Вміст миш'яку 1,5-150 мг/л. Вища кількість миш'яку звичайно характерна для більш мінералізованих вод. Санаторій «Гірська Тиса» використовує для лікувальних процедур вуглекислі миш'яковисті хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води з мінералізацією 5-7 г/л і вмістом миш'яку 1,5-2,0 мг/л.

Серед інших водопроявів миш'яковистих вуглекислих вод відомі джерела у с. Верхній Бистрий. Тут наявні декілька джерел гідрокарбонатно-хлоридних натрієвих вод з мінералізацією 8-10 мг/л і вмістом миш'яку до 1,5 мг/л.

Своєрідна за складом вода джерела, розміщеного північніше с. Говерла. При мінералізації 3,5 г/л і гідрокарбонатно-хлоридному натрієвому складі вона містить 20 мг двовалентного заліза і 2 мг миш'яку. Це дає підставу віднести її до залізистомиш'яковистих.

Миш'яковисті води Закарпатської області за своїм генезисом змішані (морські та атмосферні). Збагачення миш'яком відбувається за рахунок руйнування і вилуговування миш'яковистих мінералів.

Бромні, йодні, йодно-бромні води

Фармакологічна дія їх зумовлена наявністю брому та йоду не менше 25 і 5 мг/л відповідно при мінералізації води 10-12 г/л, що допустиме для пиття.

Трапляються вони тільки у Закарпатському прогині, зоні утрудненого водообміну Солотвинського та Чоп-Мукачівського артезіанських басейнів. Всі йодо-бромні води Закарпаття — це в основному термальні розсоли хлоридно-натрієвого складу, в формуванні яких беруть участь седиментогенні морські води. Максимальний вміст брому в розсолах 857 мг/л, йоду до 75 мг/л. При відповідному розчиненні розсолів прісними водами кондиційні лікувально-питтєві йодно-бромні води можна отримати тільки в межах Залузької структури Закарпатського прогину. Тут на глибині 1955-1960 м у пісковиках сармату за допомогою свердловини одержано метановий хлоридний натрієвий розсол з мінералізацією 227 г/л вмістом брому 256,6 мг/л, йоду 75 мг/л. На цій же ділянці є питтєві бромні води з вмістом брому при відповідному розведенні 30-50 мг/л та йодні при концентрації йоду 5-10 мг/л. Незважаючи на незначні дебіти свердловин і враховуючи велику розбавленість первинного розсолу (5-15 раз), запаси бромних, йодних, йодо-бромних вод цілком можуть забезпечити потреби санаторно-курортного комплексу.

Радонові води

За допомогою свердловин у межах Берегівського рудного району виявлені води з вмістом радону 24-38 еман. Є відомості про джерела мінеральних вод з вмістом радону 80-100 еман у межах Мармароського кристалічного масиву, с. Косівська Поляна. Однак ці відомості не перевірені.

Кремнієві термальні води

Мінеральні води з вмістом кремнієвої кислоти понад 50 мг/л наявні здебільшого в межах Закарпатського прогину в областях з високим геотермічним фоном. У термальних водах розчинність кремнієвої кислоти значно зростає.

Кремнієві терми поширені в основному в смузі, яка прилягає до Берегівської зони горстів, де вони виявлені у відкладах паннону (с. Велика Бігань), сармату (села Гараздівка, Іванівка), ефузивних породах району (с. Косини), породах фундаменту та ефузивах Вигорлат-Гутинської гряди (м. Ужгород) на глибинах 80-660 м.

При загальному хлоридно-натрієвому складі мінералізація вод змінюється в межах 1-3 г/л до розсолів. Температура зростає від 23 до 56°С на виході. Вміст кремнієвої кислоти 50-130 мг/л. Запаси термальних кремнієвих вод за попередньою оцінкою становлять не менше як 6000 м куб/добу, але використовують їх тільки у міжколгоспному санаторії «Кооператор».

Таким чином, мінеральні води Закарпатської області використовуються ще далеко не повно.

Для санаторно-курортного лікування застосовують, головним чином, лише деякі типи вуглекислих мінеральних вод і незначною мірою сульфідні. Інші цінні бальнеологічні води поки що не використовують.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом