Крисаченко В.С.
Екологічна культура

Відходи та сміття. Живі істоти як ресурс

§7. Відходи та сміття

У цілому, як бачимо, наявний класичний парадокс: всі наші сучасні екологічні біди не в тому скільки й що людина бере в природи, а скільки й що вона їй віддає. Саме ця "віддача" і спричинила ту катастрофічну ситуацію, яку ми намагаємося подолати.
Вказаний парадокс — результат дотеперішнього господарювання людства. Адже неупереджений погляд свідчить про те, що при наріканнях на нестачу ресурсів, людство аж захлинається від їх надлишків, щоправда ним же перетвореним у сміття.
Ще в 500 р. до н.е. в Афінах був прийнятий чи не перший в історії закон, який забороняв викидати сміття на вулицях, а змушував робити це за містом, на відстані однієї милі від міської стіни. І хоча з часом було прийнято багато інших потрібних і мудрих законів, виявилося, що кожен намагається викинути сміття за "милю" від власного житла, незважаючи на милі сусіда. Оскільки нас на планеті 5 мільярдів, для кожного землянина миль не настачиш. Так смітником, по суті, стала вся планета.
Сміття нині є скрізь, і сміття є різне. Ядерні відпрацьовані реактори і дешеві апельсини, застарілі механізми і невикористана отрута, порожні склянки і невикористаний хліб, папір і метал, книги й автомобілі тощо. Все, що створює людина, і все з чого вона це створює, опиняється, зрештою, на звалищах. Саме звалища, смітники — чи не найпомітніший, найпоказовіший атрибут нинішньої людської цивілізації. Сміття є в містах і в селах, на полях і в воді, в глибинах океану, і на найвищій горі планети — Джомолунгмі, актуальною вже стала проблема засмічення ближнього космосу.
Чи можна змінити становище? Мабуть, що так. Сьогодні найпоширенішими способами утилізації сміття є його спалювання або перероблення на будівельні матеріали. Проте обидва ці методи можуть лише тимчасово зняти напругу. Кардинальне ж розв'язання проблеми в іншому: ліквідації самих цих понять "сміття", "відходи", через переведення їх у розряд сировини. Йдеться про включення таких продуктів у технологічні процеси з тим, щоб утилізувати відповідні матеріали, отримувати з них потрібні людині вироби. Ідеальною в цьому плані структурою була б замкнена, екологічно чиста всепланетна система виробництва.

§8. Живі істоти як ресурс

У природі існує "ресурс", Доля якого показова не тільки з огляду на його запаси, відтворюваність, кількість тощо, а й з точки зору ймовірної долі самої людини. Йдеться про світ живих організмів, яких людина дуже довго розглядала саме як ресурс.
Наприкінці XVIII ст. на північноамериканських преріях випасалося до 60 млн бізонів. Підраховано, що лише в 1871-1872 pp. було вбито 8,5 млн особин, а зимою наступного сезону трьома залізницями перевезли 1,5 млн шкір бізонів, які продавалися по 3 дол. за штуку. Сотні тисяч тварин убивали лише заради язика, який використовувався для приготування делікатесу. Отже, розв'язка настала скоро: в 1894 р. було забито останнього дикого бізона.
Доля цих велетнів показова щодо хижацтва "людини розумної". Ще більшої шкоди людина завдає своєю буденною діяльністю. І якщо в минулі століття окремі види зникали за десятиріччя, то в XX ст. цей показник почав вимірюватися вже роками, місяцями, тижнями. Нині ж щодня, щогодини зникають окремі види тварин. Вважають, що ще до кінця нашого століття може зникнути приблизно 20% загальної кількості видів з біосфери.
На жаль, трагедія поглиблюється ще й тим, що в переважній більшості ми взагалі не маємо уявлення про втрати. І справа не тільки в байдужості, а в елементарному незнанні. Показники кількості видів на нашій планеті, які здавалися такими незмінними, останнім часом почали переглядати. Сьогодні загальне число видів оцінюється не двома-трьома мільйонами, а, принаймні, на порядок більшим. Тому, щоб вберегтися самому, людство повинно кардинально змінювати своє ставлення до світу живого, перестати бачити в ньому лише ресурс.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Який зміст вкладається в поняття "природи" як ресурсу? Проаналізуйте коректність такого підходу.
У чому полягає сутність принципу економії?
Порівняйте забезпеченість людства основними видами ресурсів.
Чи мають підстави висновки про межі зростання? Порівняйте узагальнення Т. Мальтуса та доповідей Римського клубу.
Наведіть підстави переоцінки запасів природних ресурсів, як і самої ресурсної парадигми.
Розкрийте механізм виникнення основних негативних наслідків природокористування (озонова проблема, кислотні дощі, парниковий ефект тощо).

ЛІТЕРАТУРА

Вангеров А. В. Предсказания и пророчества: за и против. М, 1991.
Будыко М. И. Глобальная экология. М„ 1977.
Кууси П. Этот человеческий мир. М., 1988.
Леге Ж. -М. Кого страшит развитие науки? М., 1988.
Мальтус Р. Т. Опыт о законе народонаселения, или изложение прошлого и настоящего действия этого закона на благоденствие человеческого рода, с применением нескольких исследований о надеждах на отстранение причиненного им зла. СПб, 1886. Т. 1-2.
Мартино Дж. Технологическое прогнозирование. М., 1977.
Медоуз Д. X. и др. Пределы роста. М„ 1977.
Мечников И. И. Цивилизация и великие исторические реки. Географическая теория развития современных обществ. СПб., 1898.
Мир восьмидесятых годов (рук. Л. Р. Браун). М., 1989.
Моисеев Н. Н. Алгоритмы развития. М., 1987.
Наше общее будущее. М., 1989.
Оуэн О. С. Охрана природных ресурсов. М., 1977.
Печчеи А Человеческие качества. М., 1980.
Скиннер Б. Хватит ли человечеству земных ресурсов? М, 1989.
Уайт Г. География, ресурсы и окружающая среда. М, 1990.
Утопия и утопическое мышление. Антология зарубежной литературы. М„ 1991.
Харруэл Дж. и др. Последствия ядерной войны. Воздействие на экологию и сельское хозяйство. М., 1988.
Chapman G. P. Human and environmental systems: a geographer's appraisal. London, 1977.
Simmons I. G. The ecology of natural resources. London, 1974.
Vink F. P. A. Landscape ecology and land use. London, 1983.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом