Андрейко І. М.
Природа Городоччини

Грунти Городоцького району

Грунт є природним утворенням, яке виникло внаслідок взаємодії розпушених гірських порід, рельєфу, клімату, рослин, тварин та мікроорганізмів.

Основними грунтоутворюючими породами на території району є лесовидні суглинки, алювіальні, делювіальні і водно-льодовикові відклади.

За механічним складом переважають крупнопилуваті легко суглинисті грунти. Вони зустрічаються на великих площах у різних частинах району. Рідше зустрічаються супіщані грунти. Найбільші їх площі є на північ та схід від Городка. Ще рідше трапляються піщані грунти. У межах Городоцького району є переважно грунти трьох типів:

Опідзолені лісові грунти

Кожен з цих типів грунтів має кілька різновидів. Серед опідзолених лісових грунтів найбільш поширеними в районі є темно-сірі опідзолені і темно-сірі оглеєні грунти. Разом з опідзоленими чорноземами вони становлять 57,6% грунтового покриву району. Ці грунти займають території, де в минулому росли дубові, дубово-грабові та інші широколистяні ліси. Як правило, вони вкривають рівнинні межиріччя, плоскі вершини увалів та їх пологі схили. Поширені в різних частинах району, але найбільші масиви цих грунтів є на правобережній (західній) частині району від заплави Дністра до межі з Яворівським районом. Темно-сірі опідзолені грунти та опідзолені чорноземи є найкращими землями.

Сірі і світло-сірі опідзолені грунти становлять 16,8% грунтового фонду району. Займають круті схили горбів і тому часто еродовані. Мають невисоку родючість і тому потребують постійного і значного внесення органічних і мінеральних добрив.

Дерново-підзолисті грунти

Дерново-підзолисті грунти (14,4% грунтового покриву) розвинулися на давньоалювіальних і водноалювіальних відкладах. Бувають суглинисті, супіщані і піщані. Вони малородючі через низький вміст гумусу (1-2%) і потребують систематичного удобрювання і вапнування. Найбільші їх масиви зустрічаємо в північній і північно-західній частині району.

Гідроморфні грунти

Гідроморфні грунти (10% грунтів району) сформувалися на алювіальних і делювіальних відкладах в умовах достатнього зволоження і високого рівня грунтових вод. Вони постійно зазнають процесів оглеєння. Є багато різновидів цих грунтів: лучні, лучно-чорноземні, лучно-болотяні, торфово-болотяні, торфовища низинні та ін. Названі грунти поширені в заплавах Дністра, Верещиці та її приток і в слабодренованих міжрічних котловинах. У долині Верещиці, в карстових западинах і де-не-де на вододілах зустрічаються болота. Після проведення меліоративних робіт гідроморфні грунти можна використовувати як кормові угіддя або вирощувати городні та технічні культури. У районі відкритим та гончарним дренажем осушено понад 23 тис. га перезволожених земель.

Грунти Городоцького району
Картосхема 6. Грунти Городоцького району (автори М. Г. Кіт, Ю. І. Присяжнюк) 1:300000 (при скачуванні доступні зображення у великому розмірі)

У господарствах району є значні площі кислих грунтів (кислотність грунтів). Слабокислі грунти становлять 21,1% грунтового фонду, середньокислі — 9,4%, сильнокислі — 1,2%. Особливо значні площі вони займають у господарствах «Мшана», «Повітне», «Воля», «Цунів» та ССГ «Городоцька».

Головними завданнями щодо збереження і поліпшення якості грунтів є заходи із запобігання ерозії, підтримання в належному стані діючих осушувальних споруд і будівництво нових, вапнування, внесення науково обгрунтованих норм органічних та мінеральних добрив, недопущення забруднення шкідливими речовинами.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом