Крисаченко В.С.
Екологічна культура

Наукова основа екологічного права

§2. Наукова основа екологічного права

Сучасне міжнародне екологічне право грунтується передовсім на висновках науки щодо стану, збереження та охорони навколишнього природного середовища. У концентрованому вигляді наукові здобутки представлені насамперед у міжурядових науково-дослідних програмах типу "Людина і біосфера" (МАБ) та Всесвітньої стратегії охорони природи, а також доповідях неурядової організації, що носить назву Римський клуб.

Програма "Людина і біосфера" (МАБ). Ця програма була започаткована ЮНЕСКО в листопаді 1971 р. і ставить собі за мету виробити необхідну наукову основу для планування землеробства і використання ресурсів біосфери в гармонії з природою. На початку виконання цієї програми до її розробки було залучено понад 10 тис. науковців з понад ста країн світу, що виконували понад тисячу різноманітних проектів у прикладній галузі та щодо підготовки кадрів; практично в усіх країнах були створені національні комітети МАБ. Нині в програмі МАБ беруть участь близько двохсот країн і сотні тисяч фахівців з усього світу, які ставлять собі за мету дослідити:
- екологічні наслідки посилення впливу людини на тропічні та субтропічні екосистеми;
- екологічний вплив різних видів землеробства та практики господарювання на лісовий ландшафт помірної зони та Середземномор'я;
- вплив людської діяльності і способів землекористування на пасовища, саванну та трав'янисті ландшафти;
- вплив діяльності людини на динаміку екосистем посушливих та напівпосушливих зон;
- екологічний вплив діяльності людини на значення та ресурси озер, боліт, рік, прибережних зон тощо;
- вплив людської діяльності на гірські та тундрові екосистеми;
- екологію та раціональне використання острівних екосистем;
- збереження природних районів і наявного там генетичного матеріалу;
- екологічну оцінку боротьби з сільськогосподарськими шкідниками і використання добрив у наземних та водних екосистемах;
- вплив основних видів інженерно-технічних робіт на людину та навколишнє середовище;
- екологічні аспекти морських систем з особливим наголосом на використанні енергії;
- взаємодію між перетвореннями навколишнього середовища і генетичними та демографічними змінами;
- розуміння стану навколишнього середовища;
- особливості забруднення навколишнього середовища та його впливу на людину.

Таким чином, МАБ являє собою науково-дослідну програму, яка не могла мати і не мала прецедентів як за обсягом виконуваних робіт, так і за ступенем міжнародної кооперації, значенням для людства. її послідовна реалізація призвела до того, що як законодавчі інституції окремих країн, так і міжнародні організації вже не могли ігнорувати висновки науки. Як наслідок — звернення до теоретичних засад МАБ в обгрунтуванні необхідності тих чи інших правничих норм та законів, формуванні екологічної культури суспільства в цілому.
Тут слід звернути увагу на фундаментальну зміну концептуальної та практичної орієнтації програми "Людина і біосфера", котра відбулася останнім часом. На перших етапах її смисл визначався гаслом: "Охорона природи". Інакше кажучи, природі відводилася пасивна роль, і вона фактично виступала засобом для людини, а ставлення до неї було суто утилітарним. Далі акценти змістились у напрямку "охорони природи з метою розвитку", тобто в методологію МАБ було привнесено історичну перспективу. І, нарешті, починаючи з 9-ї сесії Міжнародної координаційної ради МАБ (Париж, 1986) наголос у діяльності цієї програми робиться на охороні самого розвитку, забезпеченні сталого розвитку суспільства і природи. Природно, що ці зміни впливали також і на еволюцію самого екологічного права.

Всесвітня стратегія охорони природи (ВСОП). Здійснення Всесвітньої стратегії охорони природи розпочалось 5 березня 1980 р. Ця стратегія була розроблена Міжнародним союзом охорони природи і природних ресурсів (МСОП) за дорученням Програми ООН з навколишнього середовища. Нині членами МСОП є понад 450 урядових установ та організацій у галузі охорони природи з більш як ста країн. Головним завданням ВСОП є досягнення трьох основних цілей у галузі екології:
- підтримання основних екологічних процесів та систем життєзабезпечення (таких, як відновлення та захист біологічних ресурсів, кругообіг живильних речовин і очистка вод), від яких залежить існування людини та розвиток;
- збереження генетичного різномаїття, від якого залежить функціонування багатьох згаданих процесів та систем життєзабезпечення, здійснення програм селекції, необхідних для охорони та поліпшення сортів культурних рослин, домашніх тварин і мікроорганізмів, а також природознавства і медицини, подальший технічний прогрес і забезпечення сировиною багатьох галузей промисловості, які використовують живі ресурси;
- забезпечення оптимального використання біологічних видів та екосистем, які є основою існування мільйонів сільських мешканців, а також великих галузей промисловості.

ВСОП грунтується, таким чином, приблизно на тих самих принципах, що й програма МАБ, з тією, однак, відмінністю, що в ній більший наголос робиться на практичних аспектах охорони природи, порівняно з МАБ. Можна сказати навіть, що МАБ, виробивши методологічні й теоретичні основи охорони, збереження та відтворення природи, тим самим зробила можливим здійснення програми, подібної до ВСОП. Нагромаджений досвід і знання почали повертатися у сільськогосподарське виробництво, водокористування, медицину та ін. Оскільки ж проведення певних практичних дій у нормальному суспільстві грунтується на певному законодавстві, то ВСОП вплинула на розвиток екологічного права не менше, ніж програма МАБ.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом