Геренчук К.І.
Природа Волинської області

Фізико-географічні умови Волині (частина 2)

Волинській області притаманні деякі риси природи, якими вона відрізняється від інших областей України. Вона має найбільші в республіці площі боліт і заболочених лук, які займають понад 350 тис. га, що становить майже 18% території. Велика площа припадає на перегнійно-карбонатні грунти, або «поліські чорноземи» (41,5 тис. га), які відзначаються високою природною родючістю. Нарешті, у Волинській області багато джерел з напірними висхідними водами. Майже всі карстові озера живляться такими джерелами; деякі з них мають великий дебіт, як наприклад, джерело біля с. Оконськ Маневицького району, описане П.А. Тутковським.
Ліси області, переважно дубово-соснові, соснові і березово-осикові, вкривають понад 25% її території. Проте, коли взяти до уваги, що майже усі вони зосереджені в поліській частині області, то стане очевидним, що розподіл лісової площі по території області дуже нерівномірний.
Територія Волинської області в сучасних її межах входила до складу Волинської губернії дореволюційної Росії і тому природні умови області в дожовтневий час вивчали російські вчені. Систематичне вивчення природних умов і природних ресурсів розпочалося у другій половині XIX століття у зв'язку з розвитком промислового капіталізму в Росії.
Серед нечисленних досліджень природи області того періоду треба вказати на роботи так званої «Западной экспедиции по осушению болот», яка працювала під керівництвом І.І. Жилінського з 1874 р. по 1897 р. на території Прип'ятського Полісся. Хоч головним завданням цієї експедиції було проведення осушувальних робіт у басейні Прип'яті (під її керівництвом було прокладено 4,5 тис. км меліоративних каналів, головним чином у межах Білорусії), але тому що до робіт експедиції були запрошені відомі вчені О. П. Карпинський, В. В. Докучаев, О. І. Воєйков, Г. І. Танфільєв, вона мала й велике наукове значення. В. В. Докучаев виступив відразу ж з програмною статтею, в якій накреслив завдання – провести комплексні наукові, а саме ґрунтознавчі і геоботанічні дослідження, О. І. Воєйков опублікував декілька робіт про Полісся, зокрема «Климат Полесья», «Пинское Полесье и результаты его осушения»; Г. І. Танфільєв, досліджуючи болота Полісся, – монографію «Болота и торфяники Полесья».
Цілу епоху в дослідженні природи Волинського Полісся становлять роботи П. А. Тутковського, який вивчав цей район протягом 20 років (1894-1913) і опублікував понад 80 робіт, присвячених геології і географії цієї території. Саме П. А. Тутковський виявив горбисту смугу між Любомлем і Маневичами та встановив її кінцево-моренне походження; вказав на карстове походження більшості озер Волині, наявність тут еолових піщаних форм тощо.
Певний вклад у вивчення природи Українського Полісся внесли і польські вчені. Торфовища цієї території досліджували С. Кульчинський і С. Толпа, озера – Б. Криговський і Є. Кондрацький, геологію та геоморфологію – Є. Рюлле.
Велике значення для пізнання природи Полісся мали роботи радянських географів, геологів, ботаніків та ґрунтознавців міжвоєнного періоду Б. Л. Лічкова, В. Г. Бондарчука, В. І. Крокоса, П. К. Заморія, Д. К. Зерова, Д. К. Біленка та ін.
Після історичного возз'єднання Західної України з Українською РСР розпочалося систематичне вивчення природи і господарства цих областей, у тому числі і Волинської. Одним з важливих результатів цих робіт було відкриття, розвідка і освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну, можливість існування якого була науково передбачена ще в 1912 р. російським геологом М. М. Тетяєвим. Завдяки цьому у Волинській області була створена кам'яновугільна промисловість, яка відіграє важливу роль у паливному балансі західних районів СРСР.
Радянські вчені вносять великий вклад у вивчення геоморфології, рослинності, грунтів, клімату, водних ресурсів і тваринного світу. Співробітники Київського державного університету та Академії наук УРСР опублікували колективну монографію «Нариси про природу і сільське господарство Українського Полісся» (1955). Серед цікавих наукових досліджень необхідно назвати роботи Є. М. Брадіс, Г. Ф. Бачуриної, А. І. Барбарича, Д. К. Зерова, В. О. Поварніцина та ін. про рослинність і, зокрема, торфові болота Полісся; В. Г. Бондарчука, О. М. Маринича, П. К. Заморія, А. Б. Богуцького, І. Г. Черванева, Ю. Л. Грубрина та ін. про геоморфологію та четвертинну геологію; М. С. Андріанова, І. К. Половко, В. П. Попова та ін. про клімат; С. П. Пустовойта, О. 3. Ревери, К. М. Варави та ін. про водні ресурси і режим поверхневих і підземних вод; Н. Б. Вернандер, Н. І. Глібко, А. І. Гуменюка та ін. про грунти.
Географи, геологи і біологи Львівського державного університету та інших наукових закладів УРСР, зокрема Є. К. Лазаренко, Д. П. Бобровник, О. І. Матковський та ін., провели детальні дослідження мінералогії вивержених порід Волині, П. М. Цись – геоморфології, І. М. Гоголев – грунтів, І. В. Бережний – лучної рослинності, К. І. Геренчук, П. В. Климович – природних ландшафтів та їх районування.
Однак перед природодослідниками Волині стоїть ще багато невирішених питань. У зв'язку з завданнями охорони природи і раціонального використання природних ресурсів необхідно науково обгрунтувати вибір земельних ділянок під ті чи інші види осушувальних та протиерозійних робіт, рекомендувати заходи щодо регулювання водного режиму перезволожених земель, визначити цінні для науки природоохоронні об'єкти.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом