Геренчук К.І.
Природа Волинської області

Лісова рослинність Волинської області. Ліси Волині

Лісова рослинність

Найбільш поширені лісові формації Волинського Полісся – соснові, дубово-соснові, менше дубово-грабово-соснові і грабово-соснові, а також сосново-дубові ліси. Дубово-соснові ліси є панівними у Волинській області. Як похідні, тимчасові форми виростають березові ліси на місцях соснових та широколистяно-соснових лісів після вирубу останніх. На невеликих площах на півдні Волинського Полісся збереглися дубово-грабові, а в північній частині – ялинові. Трапляються по всьому Волинському Поліссі чорновільхові ліси.

Соснові ліси (Pineta silvestris) зосереджені насамперед по піщаних (борових) терасах у долинах річок Прип'яті, Вижівки, Стоходу, Турії. Залежно від умов зволоження та родючості грунту розрізняють соснові ліси (бори) лишайникові, зеленомохові, рунянкові, сфагнові і складні.
Лишайникові сосняки займають найбільш підвищені частини терас (сухі бори).
Зеленомохові сосняки зростають в умовах помірного зволоження грунтів по схилах або по зниженнях між ними (свіжі, здебільшого вологі бори). Рунянкові сосняки надають перевагу поверхні з близьким заляганням ґрунтових вод (сирі бори).
Умови місцезростання сфагнових сосняків характеризує їх інша назва – сосна на болоті. Сфагнові сосняки особливо поширені в північній частині області. Складні сосняки, крім першого яруса з сосни, мають ще другий деревний ярус з граба і дуба. їх розташування пов'язане з найбагатшими грунтами і оптимальними умовами зволоження.

Рис. 13. Схематична карта рослинності Волинської області (за І. В. Бережним та К. І. Геренчуком): 1 – низинні болота; 2 – верхові болота; 3 – заплавні луки; 4 – соснові ліси; 5 – ялинові ліси; 6 – дубово-соснові ліси; 7 – дубово-грабові ліси; 8 – вільхові та березові ліси; 9 – міжрічкові суходільні луки; 10 – сільськогосподарські землі на місці соснових, дубово-соснових лісів і суходільних лук; 11 – сільськогосподарські землі на місці дубово-грабових лісів і лучних степів. (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Найбільше площі займають дубово-соснові ліси, значно менше – грабово-дубово-соснові і грабово-соснові.

Найбільш поширені такі типи соснових лісів:
Сосняки лишайникові (Pineta silvestris cladinosa). Одноярусний деревостан складає сосна звичайна, підлісок відсутній; добре розвинений ярус кущистих лишайників роду кладонія.
Сосняки зеленомохові (Pineta silvestris hylccorniosa). Трав'яно-чагарничковий ярус складають брусниця, костриця овеча, біловус стиснутий, верес, папороть-орляк, чорниця. Моховий ярус утворюють звичайні лісові види брієвих мохів.
Сосняки сфагнові (Pineta silvestris sphagnosa). Поширені на значних просторах області. Деревостан утворює сосна IV-V класів бонітету з домішкою берези пухнастої. Основу трав'яно-чагарникового яруса становить багно, ситник розлогий, молонія голуба, пухівка піхвова. Суцільний моховий покрив утворюють білі або сфагнові мохи.
Сосняки складні (Pineta silvestris composita) – це найбільш поширений тип поліських лісів. Серед них найбільш типовими для Волині є сосняки дубові (Pineta silvestris quercetosa roburi) та сосняки дубово-грабові (Pineta silvestris quercetoso roburi-carpinosa Betuli). Деревостанин таких лісів або двоярусні (І ярус – сосна, II – дуб черешчатин), або триярусні, де третій ярус утворює граб. Підлісок переважно розвинений слабо, особливо в деревостанах з густим наметом граба. Провідні його складники: ліщина, крушина ламка, бруслина бородавчаста і європейська, клен татарський, калина та ін. Слабо розвинений і моховий покрив, основу якого становлять звичайні лісові види (плевроцій Шребера, рунянка звичайна, дикран зморшкуватий та ін.). Трав'яно-чагарниковий ярус, навпаки, розвинений добре і являє собою поєднання неморальних і бореальних елементів.
Серед дубово-соснових лісів поширені асоціації сосняків дубово-ліщинового (P. s. quercetoso roburi coryllosum) та дубово-чорницевого (P. s. quercetoso roburi myrtillosum).
Дубово-грабові сосняки займають менші площі. Найбільш поширені асоціації: сосняки дубово-грабово-ліщиновий (P. s. quercetoso roburi-carpinoso betuli-coryllosum), дубово-грабово-чорницевий (Р. s. quercetoso roburi-carpinoso betuli myrtiflosum), дубово-грабово-копитняковий (P. s. quercetoso roburi carpinoso betuli asarosum), дубово-грабово-дріоптеристовий (P, s. quercetoso roburi carpinoso betuli dryopteri-dosum), грабово-чорницевий (Р. s. carpinoso betuli myrtillosum).

Грабово-дубові ліси або груди (Carpineto betuli – querceta roburi) з двоярусними деревостанами. У першому ярусі – дуб звичайний з домішкою ясена звичайного, клена гостролистого, липи серцелистої. Другим ярусом неподільно володіє граб. Під густим наметом дерев відсутні умови для розвитку підліска, який представляють поодинокі кущі бруслин бородавчастої та європейської, ліщини, свидини, крушини ламкої тощо. У трав'яному покриві переважають неморальні види.

Ялинові ліси (Piceeta abieti) на території Волинської області збереглися у вигляді невеликих острівців в північній її частині (Кортеліси). Поліські ялинові ліси переважно виростають на перезволожених і заболочених зниженнях, тому серед них переважають вологі і сирі типи. Деревостани поліських ялинників низько-, рідко середньопродуктивні, звичайно мішані. До ялини (Picea abies (L.) Karsten) домішуються сосна звичайна, берези бородавчаста і пухнаста, вільха чорна, осика, рідше граб і дуб звичайний та ін.

Чорновільхові ліси (Alneta glutinosae) поширені по всій території Волинської області, в лісостеповій і особливо в поліській її частині. Найтиповіші місцезростання – більш або менш заболочені зниження рельєфу на вододілах і по долинах річок. Але особливо поширені по притерасних частинах заплав як малих річок, так і поліської частини Прип'яті. Вільшаники займають також значні площі по вододільних зниженнях Полісся та по давніх річкових долинах. В утворенні деревостанів чорновільхових лісів крім самого едифікатора вільхи чорної (клейкої) (Alnus glutinosa (L.) Gaertn) беруть участь береза пухнаста, сосна звичайна, рідше ясен звичайний, ялина європейська, ще рідше – осика, дуб звичайний і граб.

Осикові ліси (Populeta tremulae) поширені по всій області на місцях вирубаних або згорілих дубово-соснових і широколистяних, дубових і грабово-дубових лісів. Вони утворюють чисті, а частіше мішані з березою лісостани. Будучи вторинними, осичники мають у своїй структурі ознаки вихідних деревостанів, хоч чагарничковому і трав'яному ярусам завжди властиве значне порушення типової структури – несталість, значне забур'янення випадковими видами. Але в лісостеповій частині області відомі і довготривалі чисті осикові гайки – осикові колки. В таких осичниках деревостани звичайно одноярусні, зімкнутість їх досягає 0,6-0,9, бонітет – І класу. До домінуючої осики приєднуються граб, дуб, липа серцелиста, сосна звичайна, яблуня лісова, черешня, берест. У добре розвиненому підліску росте ліщина, рідше бруслина бородавчаста та європейська, крушина ламка. У трав'яному покриві особливо багато маренки запашної, осоки волосистої, веснівки дволистої, конвалії звичайної, чорниці, яглиці звичайної, медунки темної, тонконога дібровного, які виступають субдомінантами у відповідних асоціаціях. Моховий покрив відсутній.

Березові ліси (Betuleta verrucosae), як і осичники – це вторинні, похідні угруповання на місці зведених дубових і соснових та мішаних дубово-соснових лісів. Береза переважає в деревостанах. Інші породи – сосна, осика, рідше дуб, граб – відіграють підлеглу роль. Підлісок звичайно нерозвинений. Зберігаючи ознаки корінних, вихідних лісових насаджень, трав'яний і моховий яруси виявляють певні, причому інколи значні відміни, в зв'язку зі зміною умов виростання. л місці соснових лісів найчастіше виростають березняки: чорницевий (Betuletum verrucosae myrtillosum), біловусовий (В. v. nardosum), рідше – тростиново-куничниковий (В. v. calamagrostidosum arundinaceae), голубомолінієвий (В. v. moliniosum coerulans), злаково-різнотравний (В. v. graminoso-varioherbosum), різнотравний (В. v. varioherbosum), вересовий (В. v. callunosum), орляковий (В. v. pteridiosum aqui-linae), чорницево-довгомошний (В. v. myrtilloso-polytrichosum), лохиново-довгомошний (В. v. uliginoso-polytrichosum).

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом