Геренчук К.І.
Природа Закарпатської області

Клімат Закарпатської області: радіаційний режим, циркуляційні процеси та рельєф як фактори кліматотворення

Клімат Закарпатської області формується в результаті складної взаємодії радіаційних умов, циркуляції атмосфери та рельєфу.

Радіаційний режим

Радіаційний режим території Закарпатської області характеризується значеннями річного ходу прямої, розсіяної та сумарної радіації, радіаційного балансу й альбедо. Із табл. 2 видно, що на території області найбільші значення радіації припадають на липень, найменші — на грудень. Річні значення сумарної радіації на низовині майже на 1-6% більші, ніж у гірських районах. Максимальна сума радіаційного балансу спостерігається переважно в липні (8,8 Ккал/см²), але і в травні та червні він вже досить великий. У ці три місяці на долю радіаційного балансу припадає 50-60% місячної суми сумарної радіації. Період з додатним радіаційним балансом триває в Закарпатській області десять місяців. Із загальної кількості тепла, яку отримує поверхня області (48 Ккал/см²), найбільша кількість (38-39 Ккал/см²) витрачається на випаровування, що свідчить про високу зволоженість.

Таблиця 2. Місячні та річні суми радіації (Ккал/см²) і середнє альбедо (%), м. Берегове

На заході республіки територія області отримує найбільше сонячного сяйва — до 2024 год. на рік, тоді як Чернівецька — 1936 год., Львівська — 1792 год., Івано-Франківська — 1738 год.

Циркуляційні процеси формування клімату

Радіаційні умови визначають особливості термічного режиму, але характер розподілу та річного ходу температури повітря і режим зволоження суттєво залежать від загальної циркуляції атмосфери та географічних факторів. Основними циркуляційними процесами формування клімату є перенос різноманітних повітряних мас, їх трансформація (тобто зміна властивостей повітряних мас) і утворення атмосферних фронтів, циклонічна та антициклонічна діяльність. Всі форми циркуляції зумовлюють перевагу переносу повітряних мас з Атлантичного океану над переносом континентального повітря зі сходу. Наявність Карпат суттєво впливає на хід циркуляційних процесів, особливо на розповсюдження повітряних мас, швидкість і напрям переміщення атмосферних фронтів, виникнення місцевих циклонів.

Згідно з дослідженнями М.С.Андріанова, над Закарпаттям переважає морське повітря помірних широт, потім континентальне повітря помірних широт. Повторюваність тропічних і арктичних повітряних мас невелика.

Проходження атмосферних фронтів приводить до різких змін погоди. Починаючи з висоти 1200-1500 м, у Карпатах переважає західний перенос повітря, а нижче цієї висоти, як вказує І.Я.Бучинський, напрям вітру зумовлюється напрямком долин і гірських хребтів. На Закарпатті переважають вітри, які дмуть з південного заходу на північний схід, згідно з орієнтацією Тиси.

Вітровий режим у загальному відбиває умови циркуляції повітряних мас над місцевістю (табл. 3).

Таблиця 3. Повторюваність вітрів різних напрямків і штилів у Закарпатській області за рік, %

У Закарпатській області, особливо в теплу половину року, проявляється місцева гірсько-долинна циркуляція. Повторюваність гірсько-долинних вітрів за даними станцій Берегове, Рахів не більше 15 днів на місяць, у західній і південно-західній частині області кількість випадків гірсько-долинних вітрів досягає 50-70% (понад 20 днів), а максимум повторюваності таких вітрів припадає на липень-серпень. Загальна та місцева циркуляції взаємодіють, накладаючись одна на одну, створюють досить строкатий режим напрямків вітру (протягом доби спостерігаються зміни вітру на протилежні напрямки).

Рельєф як фактор формування клімату

Поряд з радіаційними та циркуляційними факторами важливе значення у формуванні клімату області має характер поверхні: рельєф, гідрографія, ґрунтовий і рослинний покриви тощо. Особливу роль у формуванні клімату відіграють Карпати, завдяки яким різко послаблюється дія Сибірського та переважає вплив Азорського центру. Гірські хребти захищають Закарпаття з північного сходу від проникнення арктичних повітряних мас. Ось чому температура повітря у Закарпатській області протягом холодної половини року вища, ніж у Передкарпатті. Карпати зумовлюють виникнення над УРСР орографічних циклонів. Гірські хребти сприяють посиленню конвекції, особливо влітку. В результаті над горами створюються умови, при яких переміщення фронтів, паралельних осі хребта, супроводжується інтенсивними зливовими дощами, бурями, що викликають паводки, селі.

Нарешті, зміна з висотою температури, вологи та фізичних властивостей поверхні у горах зумовлюють більш-менш виражену вертикальну кліматичну поясність.

Загальні риси клімату області визначаються особливостями річного ходу основних метереологічних елементів (температура, опади) та їх розподілом по території.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом