Геренчук К.І.
Природа Закарпатської області

Клімат Закарпатської області: термічний режим, режим зволоження

Термічний режим

Середня місячна температура дає загальне уявлення про термічний режим. Як видно із табл. 4, середні температури січня по області коливаються від -2,8°С (Ужгород) до -7,8°С (Турбат). Середня температура липня в Ужгороді 20°С, у Турбаті 13,8°С. Середня річна температура в Ужгороді 9,3°С, у Турбаті 3°С. Середня температура березня на більшій частині території Закарпаття додатна і становить від 1 до 4,8°С (в горах -1…-2°С). Починаючи з квітня-травня, спостерігається інтенсивне підвищення середніх місячних температур повітря, яке досягає 5...6°С. У липні середня місячна температура досягає найбільшого значення, а з вересня починається осінній спад температури, який відбувається дещо повільніше, ніж весняне піднімання. Середні місячні температури грудня від'ємні за винятком міст Ужгород та Берегове, де вони становлять 0,1°С.

Таблиця 4. Температура повітря Закарпатської області по основних метеостанціях

Річний хід температури повітря області континентальний. Середні добові температури, які спостерігаються в окремі дні в одних і тих же пунктах, відрізняються від середніх місячних. Проте найбільша кількість днів за рік із середньою добовою температурою повітря у межах 15...20°С на рівнині (Ужгород, Берегове), а в горах у межах 10...15°С (Турбат, Руська Мокра) становить 80-83 дні і відповідає середній температурі за літній період. Так само збігаються з середньою місячною температурою січня зимові середні добові температури в інтервалах від -5,0 до 0°С. На рівнині з середньою температурою від -5 до -10°С 15 днів, у горах — 27. З середньою добовою температурою 20...25°С на рівнині буває близько 43 днів, тоді як у горах лише один день. Міждобова мінливість температури характеризує коливання погоди, які зумовлені вторгненням тепла чи холоду. На Закарпатті зміни міждобової середньої температури рідко перевищують 4°С, а днів із зміною температури, що перевищує 6°С, всього вісім, тоді як на сході УРСР їх до 23.

Амплітуда середніх місячних температур як один із показників континентальності клімату на Закарпатті коливається від 20 до 24°С, а із підняттям в гори поступово зменшується.

Абсолютні максимальні значення температури з висотою також зменшуються. Найвищий річний максимум (41°С) спостерігався у м. Берегове. Абсолютні максимуми температури найчастіше бувають у липні-серпні, але в окремі роки припадають на квітень-травень.

Річний хід абсолютних мінімумів паралельний середнім місячним температурам. На рівнинах Закарпаття значення абсолютних мінімальних температур -28...33°С, в горах -36°С. Найбільші морози характерні для січня-лютого, але в окремі роки можуть бути і в грудні, березні, а зрідка (один раз в 25-30 років) у листопаді.

У горах спостерігається падіння температури з висотою. Значення вертикальних термічних градієнтів (зміна температури на 100 м висоти) у Закарпатті, більша, ніж в Передкарпатті і в середньому за рік різниця становить 0,81°С. Вертикальні температурні градієнти обчислені за різні періоди, стійкі (різниця 0,1...0,2°С).

Наведемо температурні градієнти на південно-західних схилах Карпат (І.Я.Бучинський, 1963):

ІІІIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXIIСередні за рік
0,50 0,59 0,96 1,06 1,01 1,01 1,13 0,98 0,86 0,63 0,63 0,38 0,81

Як бачимо, у теплу половину року температури спадають приблизно на 1,1°С на кожних 100 м підняття. Тому середні температури липня в горах на висотах 1000-1100 м знижуються до 13...14°С. Взимку вертикальний термічний градієнт у 2-3 рази менший і зменшення температури в горах відбувається повільніше. Наприклад, в Ужгороді (висота 115 м) температура січня становить -3,1°С, а на станції Турбат (висота 1140 м) -7,8°С.

Значення вертикальних температурних градієнтів зумовлюють не тільки різниці висот над рівнем моря, але й експозиції схилів, і форма рельєфу. Якщо висоти незначні, то останні два фактори часто є вирішальними. Взимку в долинах, улоговинах вертикальний градієнт від'ємний, наявні інверсії температури (підвищення температури повітря з висотою).

Таким чином, у горах помітні зміни температури, що приводить до формування певних мікрокліматичних особливостей, знання яких необхідне для ведення сільського господарства.

Мікрокліматичні особливості виноградних районів Закарпаття досить детально вивчав О.В.Шахнович. Найбільш сприятливі для вирощування винограду південні схили з терасами на висоті 150-250 м, а також амфітеатри, спрямовані на південь. Вище та нижче цього поясу умови для вирощування теплолюбних сільськогосподарських культур і винограду погіршуються, бо долини, підніжжя гір, плоскі високі вершини, північні схили мають меншу теплозбагаченість періоду вегетації і низькі мінімальні температури.

Режим зволоження

Середня річна кількість опадів на території області змінюється від 636 до 1411 мм. Таку значну різницю можна пояснити наявністю гір, які зумовлюють підняття повітряних мас по схилах з подальшим утворенням орографічних хмар.

Річний хід опадів характеризується одним максимумом і одним мінімумом. Як видно з табл. 5, за холодний період року (листопад-березень) випадає 220-526 мм, а за теплий (квітень-жовтень) — 416-902 мм. У гірських районах області наявний другий максимум у жовтні, який дещо менший літнього. За теплий період опадів майже у два рази більше. Наприклад, у м.Мукачеве з річної суми 834 мм за теплий період випадає 511 мм, а за холодний — 323 мм, в Усть-Чорній з 1411 мм на теплий період припадає 894 мм, на холодний — 517 мм.

Таблиця 5. Середні місячні та середні річні суми опадів по метеостанціях Закарпатської області, мм

Зимові місяці за кількістю опадів мало відрізняються один від одного. У січні випадає 42-96 мм, мінімум (40-60 мм) у рівнинних районах області. З квітня кількість опадів починає зростати. За травень — липень вони досягають максимуму, випадаючи найчастіше у вигляді злив, що зумовлено інтенсивним приходом вологих повітряних мас з заходу та північного заходу. Проте в окремі роки максимум припадає й на інші місяці. Наприклад, 29 грудня 1947 р. у Рахові випало 133 мм опадів, а 14 грудня 1957 р. спостерігалася злива, внаслідок якої у Нижніх Воротах було зафіксовано 98 мм опадів.

Кількість днів з опадами за рік більш-менш рівномірно розподілена по всій території. У середньому за рік з опадами понад 0,1 мм буває 140-160 днів, а з опадами 5 мм — 50 днів.

Розподіл опадів зумовлюється впливом висоти та форм рельєфу.

Південно-західні схили Карпат затримують більше опадів і в холодний, і в теплий періоди. За М.С.Андріановим, вертикальний градієнт річних сум опадів для південно-західних схилів дорівнює 129 мм, а для північно-східних 69 мм на кожні 100 м.

Утворення першого снігового покриву розтягується по території в середньому на 28 днів. Середня дата появи снігового покриву в гірській частині області 12 листопада, рівнинній 4-9 грудня, але утворення стійкого снігового покриву відбувається у кінці грудня (Нижній Стулений — 20 грудня) — на початку січня (Берегове — 4 січня). Найбільша тривалість снігового покриву в горах (Нижній Студений — 110 днів), найменша у рівнинній частині області (Берегове — 51 день). Повторюваність зим з відсутністю стійкого снігового покриву зростає в напрямку від гір до рівнинних районів. Наприклад, у Нижньому Студеному ймовірність таких зим становить менше, ніж 6%, тобто тут майже щорічно утворюється стійкий сніговий покрив, а в районі міст Ужгорода, Берегове повторюваність зим без стійкого покриву досягає 44-50%. Середня висота снігового покриву по території коливається від 48 см (Руська Мокра) до 12 см (Берегове), а максимальна від 92 см (Руська Мокра) до 32 см (Берегове).

Період весняного сніготанення триває від 25 у горах до 10 днів на рівнині. На початку березня (у горах — квітня) сніговий покрив сходить.

Коефіцієнт зволоження території (розрахунки за формулою Н.Н.Іванова, 1948) становить 0,96-1,43.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом