Геренчук К.І.
Природа Волинської області

Фауна Волині. Зооценоз орних земель та суходільних лук

Зооценози орних земель та суходільних лук

Цей типовий, особливо для Волинської височини, комплекс виник внаслідок господарської діяльності людини; у наш час є домінуючим і займає площу близько 700 тис. га. З року в рік у Волинській області збільшуються посівні площі за рахунок розкорчовування малоцінних чагарникоих заростей та осушення заболочених угідь. Таким чином, площа орних земель розширюється, а на суходільних луках проводиться загінна система випасу сільськогосподарських тварин. Отже, територія цього окультуреного ценозу невпинно зростає, що є закономірним явищем у зв'язку з технічним прогресом і ростом народонаселення. Цю обставину слід враховувати, аналізуючи тваринний світ зооценозу, який представлений синантропним комплексом хребетних та видами відкритої експозиції, численність яких майже скрізь досить висока, особливо у теплий період року.
З амфібій до складу фауни агроценозів Волинської області входять звичайні часничниці, які в основному заселюють посіви картоплі та інших просапних культур, зелена та звичайна ропухи, які поширені не лише на посівах, а й на суходільних луках, садах і винищують безліч шкідливих комах. На луках майже скрізь зареєстровані трав'яна та гостроморда жаби, проте їх кількість в цьому зооценозі значно нижча, ніж у мішаних різновікових лісах.
Рептилії агроценозів тепер дуже нечисленні і подекуди представлені живородящою та прудкою ящірками, веретінницею, звичайним вужем і звичайною гадюкою. Усі перелічені види плазунів поширені на суходільних луках. Рідко серед посівів зернових (жита) доводиться спостерігати звичайних вужів та прудких ящірок. Катастрофічне зникнення плазунів у зазначеному зооценозі вимагає їх ретельної охорони, бо усі вони – корисні істоти.
Авіфауна оброблюваних земель та суходільних лук змінюється за порами року (особливо у весняно-літній період). Найчисленнішими пернатими орних площ є граки, які протягом року досягають великої біомаси. Весною та восени часом спостерігаються зграї, в яких буває їх більше 1000. Роль граків у знищенні шкідливих комах, зокрема бурякового довгоносика та личинок травневого хруща, величезна. Позитивне значення у агроценозах Волинської області мають польові горобці та звичайні вівсянки, які побутують тут цілий рік, тому кількість їх дуже висока. До фонових видів весняно-літнього аспекту волинської авіфауни полів та лук належить польовий жайворонок, біла та жовта плиски, місцями луговий чекан, польовий щеврик, шпак. Масовими видами літньо-осіннього періоду в цьому зооценозі (крім вже зазначених) є звичайна горлиця, сиворакша, міська та сільська ластівки, щиглик. В цей період подекуди спостерігаються перепели, сірі куріпки, чубаті жайворонки, жулани. Зимовий аспект орнітофауни характеризують: сіра ворона, сорока, посмітюха, щиглик, коноплянки, звичайна чечітка, сірий сорокопуд, сіра куріпка, а інколи і такі прилітні з півночі та зимуючі у Волинській області птахи, як рюм (рогатий жайворонок), пуночка, зимняк.
Роль пернатих в агроценозі позитивна – вони є природним пресом, який контролює кількість комах та інших безхребетних. Крім того, птахи поїдають безліч насіння бур'янів, зерно-падалицю, мишовидних гризунів. Сіра куріпка та перепел є потенціальними мисливсько-промисловими пернатими.
На оброблюваних (орних) площах та суходільних луках постійно перебувають різноманітні ссавці, зокрема: кріт, мала та білочерева білозубки, ласка, горностай, лисиця, заєць-русак, південна мишівка, хатня, польова та мала миші, звичайна полівка, звичайний хом'як. У теплий період року над культурними посівами, сухими сінокісними луками та пасовищами в сутінках і вночі полюють летючі миші – малий нетопир, пізній кажан, вухань та ін.
Щоб зберегти сучасний видовий склад хребетних Волинської області, слід створити абсолютні зональні заповідники та резервати, регулювати промисел мисливських тварин та здійснювати комплекс біотехнічних заходів.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом