Геренчук К.І.
Природа Волинської області

Природні комплекси і ландшафтні райони Волинської області

Природні комплекси і ландшафтні райони

У попередніх розділах були охарактеризовані окремі компоненти природного середовища Волинської області: геологічна будова, рельєф, підземні і поверхневі води, клімат і рослинність, тваринний світ і грунти. Проте усі ці компоненти природи існують не ізольовано один від одного, а утворюють, як встановлено географами, закономірно побудовані системи, або природні територіальні комплекси (ПТК), певні природні єдності, які існують і розвиваються як одне ціле. У практиці дуже важливо і необхідно знати ці комплекси, їх будову і динаміку та географічне поширення, тому що господарська діяльність (обробка земель і меліорація, видобування корисних копалин і лісівництво, будівництво доріг і електростанцій тощо) впливає не на окремий компонент природи, а на весь природний комплекс, який під впливом господарської діяльності змінюється не завжди позитивно, тому що відсутні знання особливостей природних комплексів. Ось чому необхідно мати певні наукові уявлення про природні комплекси кожної території, на якій ведеться господарство.
Розрізняють декілька ступенів ладшафтних природних комплексів. Найменший за площею і найпростіший за своєю будовою називають географічною, або ландшафтною фацією. Це такий природно-територіальний комплекс, який зберігає однакову літологію поверхневих порід, однаковий елемент рельєфу, однаковий мікроклімат, одну ґрунтову відміну та один біоценоз. Прикладами фацій є дно невеликого потічка або балки, нижня і верхня частина схилу балки тощо.
Складніший за будовою і більший за площею природний комплекс називають урочищем, яке являє собою територіальне сполучення фацій, що утворилися на єдиній за генезисом і віком опуклій або увігнутій формі рельєфу і мають однотипний режим тепла і зволоження, грунтові відміни і біоценози. Прикладами ландшафтних урочищ можуть бути балки, яри, окремі горби, плоскі опуклі або увігнуті міжрічкові ділянки тощо.
Ще складнішими природно-територіальними комплексами є ландшафтні (географічні) місцевості, які являють собою поєднану систему урочищ, що утворилися на спільному за походженням комплексі форм рельєфу з однаковою літологічною основою. Це заплави більшості річок та їх надзаплавні тераси, хвилясті межиріччя з близьким заляганням крейдяних порід, плоскі заболочені межиріччя з глибоким заляганням крейдяних порід, системи піщаних дюн тощо.
Перераховані природні територіальні комплекси – фації, урочища і місцевості повторюються на певній території, створюючи певний загальний вигляд її і надаючи їй помітних рис оригінальності, відмінності. Наприклад, моренні горби та невеликі, але глибокі, озера в районі Ковеля утворюють природний територіальний комплекс цілком іншого вигляду і будови, ніж природний комплекс в районі Ратне, І в першому, і в другому районах є болота, горби, озера, ліси, проте ці райони виразно відрізняються поміж собою тим, що у них різні співвідношення площ боліт, горбів, інший характер озер, різне співвідношення фацій, урочищ і місцевостей. У сучасній фізичній географії прийнято називати такі природні територіальні комплекси, які відрізняються, за своєю будовою, мають свій індивідуальний вигляд, географічними, або природними ландшафтами. Кожний природний ландшафт складається з багатьох фацій, урочищ і місцевостей і називається морфологічними частинами ландшафту, які, по-різному поєднуючись на даній території, надають йому певного індивідуального вигляду.

Рис. 15. Схематична карта природних комплексів і природних районів (ландшафтів) Волинської області (за К. І. Геренчуком): 1 – заболочені заплави; 2 – лучні заплави; 3 – борові (піщані) місцевості з сосновими лісами на дерново-слабопідзолистих грунтах; 4 – надзаплавні тераси Прип'яті з перевагою суходільних лук і соснових та березових лісів; 5 – денудаційні місцевості з перевагою перегнійно-карбонатних грунтів і орних земель; 6 – місцевості кінцево-моренних горбів, вкритих мішаними лісами; 7 – місцевості слабодренованих межиріч з перевагою чорновільхових і дубово-соснових лісів і орних земель на дернових, лучних і дерново-середньопідзолистих грунтах; 8 – місцевості першої лесової тераси з перевагою орних земель на звичайних чорноземах; 9 – місцевості другої лесової тераси з перевагою орних земель на звичайних і опідзолених чорноземах; 10 – місцевості лесових межиріч з пануванням орних земель і рештками дубово-грабових лісів на сірих і темно-сірих опідзолених грунтах; 11 – границі природних районів. (доступно при скачуванні повної версії підручника)

З огляду на обсяг цієї роботи ми не маємо можливості характеризувати окремі фації і урочища, поширені на території області, і головну увагу зосередимо на описі географічних місцевостей і ландшафтів, тобто тих природних комплексів, які займають значні площі і відзначаються досить однотиповим характером господарського використання. При цьому не будемо намагатися охарактеризувати кожну окрему географічну місцевість, а згрупуємо їх за спеціальними ознаками в певні види або типи. Поширення описуваних географічних місцевостей і деяких найбільш характерних урочищ на території Волинської області показане на карті (рис. 15).

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом