Лозинський В.
Топографічна карта. Методичні вказівки і завдання з курсу «Топографія»

Побудова графіка закладень. Визначення абсолютних висот точок і перевищень між ними

Задачі, які розв’язують за топографічною картою

Задача 13. Побудувати графік закладень

Крутизною схилу називають вертикальний кут v, утворений напрямом схилу і рівневою поверхнею (горизонтальною площиною). Напрямом схилу називають лінію, проведену через точку перпендикулярно до горизонталей, що визначає найбільшу крутизну схилу в даному місці.

Крутизну лінії схилу або похил місцевості визначають за формулами:

Формула (доступно при скачуванні повної версії книжки)

де і – похил лінії місцевості; v – кут нахилу лінії до горизонту; v° – кут нахилу лінії до горизонту, виражений в градусах; h – висота перерізу рельєфу; d – виміряна за картою відстань між сусідніми горизонталями або закладення схилу (див. рис. 6).

Щоб спростити визначення крутизни схилів і похилів місцевості використовують спеціальний графік, який називають графіком закладень.
Для побудови графіка закладень горизонтальну лінію ділять на однакові відрізки довільної довжини і на кінцях відрізків підписують значення кутів нахилу, починаючи від 0°30' і далі 1°, 2°, ... до 20°. Потім обчислюють закладення, які відповідають кожному значенню кута нахилу для прийнятої висоти перерізу рельєфу, за формулою d = h ctg v.
Одержані величини закладень, виражені у масштабі карти, відкладають на перпендикулярах до горизонтальної лінії проти відповідних кутів нахилу. Через верхні кінці перпендикулярів проводять плавну криву за допомогою лекала.
Щоб визначити крутизну схилу за графіком закладень, циркулем-вимірником беруть на схилі відстань АВ між двома сусідніми горизонталями (рис. 12) і прикладають до графіка закладень так, щоб одна ніжка циркуля знаходилась на горизонтальній лінії, а друга – на кривій.

Рис. 12. Визначення крутизни схилу за графіком закладень (доступно при скачуванні повної версії книжки)

На горизонтальній лінії графіка читають крутизну схилу в градусах. У нашому випадку (див. рис. 12) крутизна схилу за напрямком АВ v = 1°30'.
При виконанні задачі на креслярському папері за допомогою чорної туші будують графік закладень для кутів нахилу 0°30', 1°, 2°, 3°, 4°, 5°, 10°, 20° і висоті перерізу рельєфу для даної топографічної карти. Обчислені значення закладень показують в зошиті у вигляді таблиці.

Задача 14. Визначити абсолютні висоти (позначки) точок А, Б, В і перевищення між цими точками

Визначення абсолютних висот точок починають із встановлення позначок висоти для непідписаних горизонталей. При цьому слід пам'ятати, що позначки висоти горизонталей завжди кратні висоті перерізу на карті даного масштабу.
Якщо точка лежить на горизонталі, то її висота дорівнює позначці даної горизонталі. На рис. 13 асолютна висота точки А дорівнює 200 м.

Рис. 13. Визначення висот точок (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Якщо точка лежить в проміжку між двома горизонталями, то знаходять позначку меншої горизонталі і обчислюють перевищення точки над меншою горизонталлю.
Для цього на карті (кресленні) через точку проводять лінію найбільшої крутості схилу ab і вимірюють відрізки ab і Bb. Потім, складають пропорцію і обчислюють: Dh : Bb = h : ab, Dh = (h : ab) Bb, де h – висота перерізу рельєфу для даної карти.
До позначки меншої горизонталі додають обчислене перевищення. Перевищення точки можна розрахувати і відносно більшої горизонталі, але тоді його потрібно відняти від позначки цієї горизонталі.
Якщо точка знаходиться між горизонталями з однаковими позначками висоти (точка С на рис. 13) або .всередині фігури, утвореної замкнутою горизонталлю (точка D), то її позначку можна визначити лише приблизно, вважаючи, що її абсолютна висота більша або менша висоти цієї горизонталі на 0,5 h. На рис. 13 при h = 5 м абсолютні висоти точок С і D дорівнюють: НC = 207,5 м, HD = 212,5 м.
Визначення перевищення або відносної висоти зводиться до вирахування різниці між висотою двох заданих точок.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом