Карпенко H.I.
Рельєф морських берегів

Морська абразія. Загальні риси абразійного процесу

Загальні риси абразійного процесу

Загальні риси абразійного процесу об’єднують усі типи абразії і характеризують наслідок єдиного механізму передачі енергії води, що рухається (передусім прибійного потоку), породам, які утворюють берег і підводний береговий схил. Загальна причина виникнення абразійних форм рельєфу відображається в їхньому спільному морфологічному вигляді, хоча природні процеси їхнього формування різні.
Спільність типів механічного абразійного процесу підтверджується найпоширенішою надводною абразійною формою – хвилеприбійною нішею, яка формується в породах різного складу і різноманітних текстурних особливостей. Аналогом хвилеприбійної ніші на березі, який зазнає хімічної абразії, є ніша вилуговування, а на термоабразійному – термоабразійна ніша (ніша витаювання).
Хвилеприбійна ніша є формою рельєфу, що найбільше відповідає структурі прибійного потоку. Це тимчасова форма динамічної рівноваги між активним водним середовищем і пасивним середовищем літосфери.
Підводний схил абразійного берега переважно представляє собою випуклу догори поверхню, що відповідає відносно рівномірному розподілу хвильової енергії за профілем схилу. Похил підводного схилу абразійного берега повною мірою залежить від міцності порід, що його формують. Чим піддатливіша порода до абразії, тим пологіший похил підводного схилу і тим ширша берегова зона. Загальна випукла форма кривої підводного схилу часто ускладнюється поблизу урізу ділянкою ввігнутої форми. Найхарактерніша така форма підводного схилу для берегів, де внаслідок тих чи інших причин сповільнюється абразія в горизонтальному напрямі та пришвидшується її заглибнення. Збільшення похилу підводного схилу з наближенням до урізу і створенням увігнутої ділянки профілю поблизу урізу відбувається на абразійному березі, складеному пухкими відкладами, які надходять у верхню частину профілю в результаті абразії кліфу та виносу наносів річковими і тимчасовими потоками.
У процесі механічної абразії відбувається взаємопроникнення двох середовищ: твердого (літосфери) і рідкого (гідросфери). Розширюється активна поверхня поділу цих середовищ; розширення поверхні взаємодії проявляється не тільки в розширенні підводного схилу, але й у подрібненні речовин літосфери, що забезпечує збільшення поверхні обміну. В процесі хімічної абразії здійснюється вирівнювання градієнтів концентрації цієї речовини в розчині. Із ділянки літосфери з високою концентрацією вона переходить у гідросферу, де концентрація її порівняно мала. Під час термічної абразії відбувається надходження тепла із гідросфери, де його більше, в літосферу, де його менше. Внаслідок цього процесу простежується зменшення градієнтів температур – зниження температури води в береговій зоні і підвищення температури мерзлих ґрунтів берегової зони. Отже, в усіх типах абразії відбувається вирівнювання градієнтів концентрації маси речовин і тепла. Абразія берегів, складених пухкими відкладами, завжди супроводжується вирівнюванням схилу.
Основним механізмом передачі енергії води в берегову зону слугує хвильовий рух води. Цей єдиний механізм передачі енергії в берегову зону зумовлює одноманітність багатьох форм рельєфу, що формуються в процесі абразії, а також подібну форму основного елементу рельєфу берегової зони – підводного схилу в її граничній стадії – стадії динамічної рівноваги хвилювання.
Абразійний процес налічує, безумовно, нерозкриті екологічні функції, оскільки під час руйнування берегів і під час абразійного вирівнювання дна формуються ювенільні поверхні, що характеризуються особливими механохімічними і біохімічними властивостями.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом