Карпенко H.I.
Рельєф морських берегів

Теригенні, біогенні та хемогенні наноси. Халімедові піски

Залежно від того, які за генезисом частини переважають у складі наносів, вони бувають теригенні, біогенні, хемогенні, вулканогенні, антропогенні.
Різні види теригенних наносів вирізняються первинним складом і генезисом тих порід, із яких вони утворилися. Текстура порід визначає і форму уламків, коли вони досить крупні.
Органогенні частинки наносів формуються із більш або менш перероблених скелетних або покривних частин різних морських організмів. Найбільшу роль в утворенні органогенної частини наносів відіграють безумовно молюски. Накопичення цілих або лише частково битих черепашок різних відмерлих молюсків утворюють характерний тип наносів – черепашник (мушлі), який найпоширеніший серед біогенних відкладів. Биті черепашки утворюють черепашниковий детрит, а наноси, сформовані з обкатаних дрібних уламків черепашок – черепашниковий пісок. Накопичення з чистого черепашнику та черепашникового детриту і піску простежуються на пляжах значної частини узбережжя Чорного та Азовського морів.
Із нижчих типів тваринних організмів найбільше поширення мають моховатки, які в результаті відмирання утворюють так звані моховаткові піски. Досить поширеними в складі біогенної частини відкладів є спікули вапнякових і кремнієвих губок, залишки форамініфер, уламки голок і пластинок морських їжаків, вапнякові ядра морських зірок; нерідко відклади налічують уламки вапнякових трубок морських кільчастих черв’яків, шкарлупи різноманітних балянусів.
Із наносоутворюючих представників рослинного світу найвідоміші літотамнії – вапнякові водорості, які утворюють тверді накопичення на скалах і уламках гірських порід або ж трапляються у вигляді гіллястих утворень, що можуть сягати декількох метрів у висоту. Ділянки із чистих літотамнієвих наносів здебільшого мають обмежене поширення, проте уламки вапнякових голок розповсюджуються хвилями як в межах підводного схилу, так і в зоні прибою.
На багатьох берегах тропічних морів наносоутворюючими організмами є корали, які тут утворюють різноманітні коралові відклади – починаючи від коралових вапняків до продуктів їхнього руйнування і дроблення (коралова галька, гравій, пісок). У південних морях в лагунах коралових атолів надто поширені вапнякові водорості халімеди, зі скелетних залишків якої утворюється особливий тип відкладів – халімедові піски.
Біогенні наноси, зазвичай, погано відсортовані. Внаслідок слабкої стійкості до механічного впливу карбонату кальцію, який переважає в їхньому складі, вони швидко стираються до розмірів піщаних частинок, зазнаючи водночас часткового розчинення. Хоч біогенні наноси відіграють підпорядковану роль у прибережно-морських відкладах, проте загалом, за даними досліджень, приблизно 6% поверхні дна берегової зони покрито скелетними залишками коралів і близько 4% – черепашником.
Участь хімічних процесів у морському осадоутворенні досить складна і багатогранна, а в умовах берегової зони вона нівелюється більш простими процесами механічного переміщення, стирання і подрібнення уламкових частин. Із хемогенних відкладів у береговій зоні найпоширенішими є карбонатні – оолітові піски або дрібний вапняковий мул. Під час хімічного виділення вапна із розчину вони утворюють концентричні шкарлупуваті кульки розміром до 1,5-2 мм. Щодо цього вапнякова речовина відкладається навколо певного центру – бульбашок повітря, дрібних мінеральних зерен чи уламкових частин органічного походження. Ооліти, зазвичай, утворюються переважно на мілководді, оскільки коливання в балансі вуглекислоти охоплюють тут усю товщу води. Трапляються також глауконітові піски, сформовані із глауконіту – мінералу, що утворився в результаті складних хімічних реакцій, які протікають у морській воді. Значно рідше в береговій зоні простежуються різноманітні конкреції, типові передусім для значно глибших частин морів і океанів. Хемогенні частинки в складі прибережно-морських наносів, здебільшого, відіграють підпорядковану роль, утворюючи домішки до основної теригенної частини.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом