Карпенко H.I.
Рельєф морських берегів

Еолові літодинамічні процеси

Еолові літодинамічні процеси

Роль вітру в берегових процесах досить значна і передусім тому, що вітер здебільшого слугує першопричиною морського хвилювання. Окрім того, вітер бере активну участь у формуванні берегової зони, передусім в її наземній частині, а також у літодинамічних процесах. Дефляційно-акумулятивна діяльність вітру на морських берегах зумовлює розвіювання берегових уступів (обривів), навіть складених добре зцементованими породами, згладжує їхній профіль, або ж формує своєрідні ніші та карнизи. Перевіюванням піщаного матеріалу, що акумулюється на пляжах, створюється цілий комплекс різноманітних форм еолового рельєфу, передусім берегових дюн.
Велика роль відводиться вітру як діючому чиннику перенесення теригенного матеріалу в море. Чимало дослідників зазначає, що головною причиною швидкого осушення невеликих обмілілих лагун є накопичення еолових відкладів. Водночас вітер здатний суттєво впливати на баланс відкладів у береговій зоні, зокрема – на його витратну частину. З діяльністю вітру пов’язані згінно-нагінні явища та вітрові течії. Отже, ми з впевненістю можемо сказати, що еоловий чинник відіграє важливу роль у формуванні і розвитку узбережжя Світового океану.
Еолового перенесення зазнають, здебільшого, піщані відклади, характерні для більшості пляжів, зокрема, їхньої надводної частини, яка розміщена вище урізу води. Якщо взяти узбережжя алювіальних, вод но-льодовикових, озерних і алювіально-морських рівнин, де відбувається еолова акумуляція і в межах яких виникають пляжі, то їхня довжина становить приблизно 200 тис. км, і, на думку Г.О. Саф’янова, площа можливого розвитку еолових процесів сягає не менше, ніж 4 тис. км2.
Термічні контрасти суші та океану спричиняють до розвитку в береговій зоні постійних вітрів, здатних переносити піщаний матеріал. Найхарактерніший такий процес для аридних районів, які характеризуються великою сухістю повітря.
Еолові форми рельєфу найпоширеніші на багатьох узбережжях. Широко відомі масиви дюн на деяких ділянках узбережжя Перу, Бразилії, Ізраїлю, Мексики, Мадагаскару тощо.
Досить цікавим явищем руху наносів берегової зони є флотація – плавання піщаного і навіть гравійного матеріалу на поверхні води, яке може відбуватися при відсутності турбулентності води. Головною умовою для розгортання цього процесу є сухість відкладів на поверхні пляжу і повільний підйом рівня води в береговій зоні.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом