Карпенко H.I.
Рельєф морських берегів

Інгресія та інгресійні береги

7.1. Інгресійні береги

Танення льодовиків під час останнього материкового зледеніння спричинило до повернення цих мас води у світовий вологообіг. Відповідно, відбулося підвищення рівня океану. Таке підвищення рівня Світового океану в літературі називають післяльодовиковою, голоценовою або фландрською трансгресією. Під час цієї трансгресії рівень Світового океану досягнув найвищої позначки та приблизно 6 тис. років тому встановився на рівні сучасної. Водами океану затоплювалися передусім пониження рельєфу, куди проникала вода. Цей вид трансгресії називають інгресією.
Інгресія (ingression від лат.ingressio – входження, вступання) – повільне проникнення морських вод у зниження рельєфу прибережної смуги при підвищенні рівня моря або зануренні берега.
Оскільки поверхня суші завжди тією чи іншою мірою розчленована під дією ерозії чи інших екзогенних чинників або ж диференційована вертикальними рухами земної кори, то береги, які виникли при цьому, успадкували в своїх обрисах вихідний характер розчленування. Такі звивисті, порізані береги, що утворилися під час затоплення за інгресії моря, називають інгресійними. Залежно від основної причини, що обумовлює вихідне розчленування берегової лінії, найчастіше розрізняють такі типи вихідного розчленування берегів, як ерозійно-флювіальний, гляціальний, еоловий, геолого-структурний, вулканогенний. Однак у природних умовах не дуже часто трапляються розчленування берегів суто одного типу. Здебільшого в процесах розчленування беруть участь декілька чинників і процесів, але майже завжди за переважанням одного-двох, які і дають назву тому чи іншому типу берега. Характер похилів схилів і вертикального розчленування рельєфу прибережної зони багато в чому залежатиме від геологічної будови прибережної зони материків та островів, від інтенсивності денудації та акумуляції, напряму дії та швидкості тектонічних рухів земної кори тощо.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом