Карпенко H.I.
Рельєф морських берегів

Типи дельт річок: лопатеві, пальцеподібні, одно- і багаторукавні

Якщо дзьобоподібна дельта формується на ділянці, до якої хвилі накочуються під гострим кутом, твердий стік річки не дуже великий, а прибережна частина характеризується значними глибинами, то така дельта починає формуватися як блокована дельта (рис. 7.10, б). Утворення блокованої дельти відбувається під впливом значного морського хвилювання. Хвилі з великою силою впливають на підвітряну пригирлову косу і, притискаючи її до берега, тим самим відхиляють русло річки в бік навітряної прируслової коси. Річка починає підмивати цю косу, яка відхиляється в бік корінного берега. Відповідно, може трапитися так, що навітряну косу буде повністю розмито, тоді річка почне розмивати корінний берег, до якого її «притискає» підвітряна коса. Приклади таких кіс описані на берегах Охотського моря. Типовим прикладом блокованої дельти є дельта р. Сенегал на північно-західному узбережжі Африки. Однак блокування гирла річки може відбуватися і за накочування хвиль на берег під прямим кутом. У цьому випадку гирло блокується береговими валами, які формуються із алювіального матеріалу, що відкладається на дні, а потім поступово насувається на берег вгору по схилу за поперечного переміщення наносів. Таку картину блокування ми можемо спостерігати в гирлі річки Камчатки, коли береговим баром блокується гирло річки.
Подальший розвиток дзьобоподібної дельти спричиняє до поділу річки на рукави та утворення багаторукавної дельти (рис. 7.10, г). Біля гирла кожного рукава утворюються пригирлові коси, а морфологія та обриси берега набувають дещо складнішого характеру. Поділ на рукави русла річки можливий також на приморській рівнині як результат біфуркації потоку під впливом особливостей рельєфу. Наприклад, за обтікання виступу поверхні приморської або дельтової рівнини.
Лопатева дельта, як різновид багаторукавної дельти, формується в тому випадку, коли з кожного із багаточисельних рукавів скидується така кількість наносів, яку хвилі і течії не здатні рознести вздовж берега (рис. 7.10, в). Навпроти кожного рукава починає формуватися самостійний широкий виступ або лопать. Між лопатями відбувається повільне заповнення або відокремлення береговими барами заток – так званих культуків. За надто інтенсивного висування рукавів формується дельта типу пташиної лапи, прикладом якої є дельта р. Міссісіпі.
Пальцеподібна дельта – різновид лопатевої дельти. Вирізняється за своєрідною видовженою формою окремих лопатей. Формується в умовах значного винесення порівняно крупнозернистого алювіального матеріалу і послабленого впливу хвиль. Пригирлові лінійні витягнуті коси, що утворюються у цьому випадку вздовж річкового рукава, можуть простягатися в море на десятки кілометрів.

Класифікацію дельт за кількістю рукавів запропонував І.В. Самойлов (1952). Дельта однорукавна формується, коли річка впадає в море одним руслом. Видовженість однорукавної дельти в море залежить від об’єму і складу алювію, а також від інтенсивності хвилювання. За мілкого узмор’я, послабленого хвилювання і відсутності вздовжберегового потоку наносів дельта однорукавна висувається перпендикулярно до берега, утворюючи пальцеподібну або дзьобоподібну дельту. Потужний потік наносів виштовхує дельту в один бік. По обидва боки від русла утворюються коси, так звані флангові бари. В процесі розвитку однорукавної дельти, що пов’язане з накопиченням алювію, русло річки може розділитися на декілька рукавів, і така дельта вже розвиватиметься як інший тип дельти.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом