Карпенко H.I.
Рельєф морських берегів

Динамічна класифікація берегів Зенковича. Вимоги до наукової класифікації морських берегів

Динамічну класифікацію берегів запропоновано В.П. Зенковичем (1954). Однак вона також не охоплює всієї сукупності берегів, а лише береги, які формуються хвильовими процесами і частково русловими (гирловими). У класифікації зазначені загальні закономірності розвитку, якому підпорядковані всі геоморфологічні типи берегів, а також генетичні зв’язки між цими типами. В основу вихідних типів еволюції берегів покладено такі типи:

  1. рівний глибинний берег;
  2. рівний мілкий, орієнтований по нормалі до рівнодіючої гідродинамічного режиму;
  3. рівний мілкий берег, з напрямом якого рівнодіюча гідродинамічного режиму утворює гострий кут;
  4. бухтовий інгресійний берег;
  5. рівні і бухтові береги, які виділяються надходженням з суші великих мас алювію.

Кожен тип берега, сформований під впливом різноманітних чинників, розвивається за своїми особливими законами. Детально розроблена і побудована на генетичній основі класифікація берегів дає змогу спро- гнозувати динаміку берегових процесів і подальший розвиток берега загалом. Генетичні принципи, які можуть і повинні бути покладені в основу такої класифікації, різноманітні. Загальні вимоги до наукової класифікації морських берегів були обґрунтовані В.П. Зенковичем:

  1. має охоплювати усі типи берегів;
  2. бути генетичною, тобто охоплювати процеси і чинники, які визначають тип розвитку берега, відображати зв’язки між різними типами;
  3. бути динамічною, тобто по-можливості найповніше відображати сучасну динаміку берега.

На думку І.С. Щукіна, найголовнішими вимогами до генетичної класификації є:

  1. характер роботи моря у формуванні берегів – руйнування чи акумуляція;
  2. неотектонічні рухи земної кори узбережжя;
  3. евстатичні коливання рівнів океану;
  4. структурні особливості суші;
  5. вплив космічного чинника – припливів;
  6. вплив клімату як безпосередній (наприклад, утворення дюн), так і опосередкований через інші компоненти природного ландшафту: через рослинність (мангрові береги), через тваринний світ (коралові береги) і через гідросферу (інтенсивність хвилювання, переважаючий напрям накочування на берег хвиль, утворення дрейфових вздовжберегових течій);
  7. фактор часу, що визначає стадію розвитку певного типу берега.
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом