Карпенко H.I.
Рельєф морських берегів

Еволюція берегової зони

Розділ 8. Еволюція берегової зони

Формування узбережжів Світового океану відбувається разом з розвитком самих океанічних басейнів, обриси та будову яких визначають потужні тектонічні процеси планетарного характеру. Загальні контури океанічних басейнів і розподіл крупних структурних елементів, що виникли в дочетвертинні часи, були первинними умовами формування рельєфу і в прибережній зоні. Виникнення та розвиток акумулятивних форм рельєфу берегової зони, абразія берегів, переміщення та акумуляція наносів утворюють єдиний нерозривний процес еволюції контуру берега, який постійно ускладнюється такими чинниками, як робота рік, діяльність організмів тощо. Процес утворення берегових форм рельєфу довготривалий, отож під час характеристики їхнього розвитку необхідно врахувати досить тривалий період часу. Інколи цей період перевищує декілька тисячоліть. У цьому випадку необхідно враховувати зміни рівня моря, які є важливим чинником еволюції берегової зони.
Сучасні узбережжя утворилися впродовж плейстоцену (приблизно за останні мільйон років) унаслідок різнонапрямлених багаторазових переміщень берегових ліній. Під час зледенінь рівень океану опускався нижче від сучасного на 100-130 м. До берега з материка надходив уламковий матеріал, створюючи у верхній частині сучасного шельфу запаси наносів, які під час трансгресій перероблялися хвилями у своєрідні наноси берегової зони. У міжльодовиковий період рівень океану підіймався до сучасних позначок або навіть вище. Неодноразовість міграції берегової лінії вплинула на сучасні узбережжя, створивши на різних гіпсометричних рівнях комплекси берегових форм – берегові тераси і давні берегові лінії.
Історією розвитку сучасних морських і океанічних узбережжів займається палеогеографія узбережжів – галузь палеогеографії. Зміни палеогеографічних умов тут досліджують шляхом аналізу берегових форм рельєфу та відкладів, що їх формують. За цими даними визначають швидкість і тривалість трансгресій і регресій, характер тектонічних рухів за тривалий період часу. Один із найважливіших показників палеогеографічних подій на узбережжях – берегові тераси. Палеогеографічні умови в плейстоцені вивчаються також за допомогою аналізу товщ відкладів на підводному береговому схилі, акумулятивних форм, акваторій лагун.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом