Світличний О.О., Чорний С.Г.
Основи ерозієзнавства

Словник основних термінів з ерозієзнаства

Авторегуляція флювіального рельєфу (синонім – саморегуляція рельєфу)
регулювання інтенсивності і характеру ерозійного розвитку схилу формуванням хвилястого подовжнього профілю внаслідок чергування зон ерозії на випуклих ділянках схилу та зон акумуляції наносів – на увігнутих. Авторегуляція флювіального рельєфу приводить до динамічної рівноваги та певної самоорганізації в процесі розвитку флювіального рельєфу, але може спричиняти формування досить складних за рисунком ерозійних структур грунтового покриву.
Агрегат водотривкий
грунтовий агрегат, який повністю або частково зберігається в нерухомій або проточній воді.
Базис ерозії
горизонтальна поверхня, на рівні якої припиняється ерозія: для яру базисом ерозії є меженний рівень ріки або її заплави; для дрібних річок – рівень ріки, у яку вони впадають. Загальний базис ерозії – рівень Світового океану.
Вали протиерозійні
земляні споруди, що будуються на схилах для припинення процесів ерозії та зростання ярів. За цільовим призначенням поділяються на водозатримувальні та водовідвідні.
Вали-тераси (синоніми – вали з широкою основою, гребенеподібні тераси)
земляні споруди, які призначені для регулювання поверхневого стоку талих та зливових вод шляхом зміни профілю схилу. Висота валів, як правило, 0,3-0,6 м, ширина основи – у 8-12 разів більше висоти. Вали-тераси поділяються на: горизонтальні (розташовувані по горизонталях місцевості в умовах нестійкого зволоження) і похилі (застосовувані в умовах надлишкового зволоження для перехоплення і часткового відведення поверхневих вод).
Вимоїна
лінійний розмив, який не можна зарівняти (заорати) землеробськими знаряддями. Глибина вимоїн становить 0,5-3,0 м.
Грунти еродовані (змиті)
грунти з укороченим гумусним профілем; еродовані грунти є результатом інтенсивного процесу ерозії.
Дефляція (вітрова ерозія) (від лат. deflatio – видування, здування)
руйнування і знесення грунту вітром.
Дистанційні методи
методи вивчення еродованих грунтів без входження у фізичний контакт з грунтом; дистанційні методи здійснюються за допомогою літальних апаратів (літаків, гелікоптерів, штучних супутників, пілотованих космічних апаратів тощо) або наземних платформ шляхом систематичної реєстрації електромагнітних випромінювань з поверхні грунту.
Дощування штучне
фізичне моделювання процесу ерозії, поверхневого стоку, процесів краплинної ерозії, протиерозійних властивостей грунтів тощо за допомогою штучного дощувального пристрою.
Дощ змивоутворюючий
дощ, здатний сформувати схиловий стік, який викликає ерозійне руйнування грунту (за Г.І. Швебсом – з інтенсивністю випадання не менше 0,08 мм/хв, у США – з шаром за дощ більше 12,6 мм (півдюйма)).
Ергодичності теорія
теорія, на основі якої формулюється вихідна гіпотеза, згідно з якою існує можливість об'єднання коротких рядів кліматичного фактора ерозії по окремих метеостанціях в один довгий просторово-часовий ряд, що характеризує зливову ерозію визначеної території, де склалися однакові умови формування опадів у вигляді злив.
Еродуємість
загальне позначення податливості грунту ерозійному руйнуванню; існують різні кількісні показники і методи визначення еродуємості.
Ерозієзнавство
наукова дисципліна, яка розглядає водну ерозію як процес, наслідки цього процесу для навколишнього середовища та господарської діяльності, а також засоби боротьби з ерозією.
Ерозія антропогенна
ерозія грунту, яка є результатом діяльності людини.
Ерозія (водна ерозія)
частина процесу денудації, яка складається з руйнування, переміщення і відкладення частинок грунту і порід під дією дощу та поверхневого стоку і визначається законами падіння крапель і руху водних потоків.
Ерозія геологічна
ерозія як складова процесу денудації, що відбувається під впливом тільки природних чинників.
Ерозія грунту
змив і розмив грунту, а іноді й грунтоутворюючих порід, поверхневим стоком тимчасових водних потоків.
Ерозія зливова
ерозія, обумовлена дією зливових вод.
Ерозія іригаційна
у широкому трактуванні терміну застосовується при визначенні ерозійних процесів на зрошуваних землях. У вузькому розумінні термін іригаційна ерозія часто використовують на позначення тільки ерозії при поливах і є синонімом поливної ерозії.
Ерозія лінійна
процес інтенсивного розмиву в глибину природного або штучного поглиблення на схилі. Результатом лінійної ерозії є лінійні розмиви – витягнуті ерозійні форми різних розмірів – вимоїни і яри.
Ерозія нормальна
ерозія грунту, за якої інтенсивність ерозійного руйнування не перевищує швидкості грунтоутворення і яка не призводить до деградації грунтового покриву.
Ерозія поверхнева (площинна)
змив і розмив грунту в тимчасовій струмковій мережі, а також на міжструмковях ділянках. Поділяється на поверхнево-дрібноструминний і зливовий поверхневий змиви.
Ерозія поливна
ерозійне руйнування грунту, обумовлене безпосередньою дією зрошуваних (поливних) вод.
Ерозія прискорена
ерозія грунту, за якої інтенсивність ерозійного руйнування перевищує швидкість грунтоутворення і йде деградація грунтового покриву.
Ерозія розбризкування (крапельна ерозія)
руйнування і переміщення вниз по схилу грунту під дією крапель дощу при їх падінні на зволожену поверхню.
Ерозія струминна
ерозія, яка проявляється в струменях (струмках, водомиях) поверхневого стоку.
Ерозія яружна
ерозія грунту і грунтоутворюючих порід у лінійних поглибленнях з подовжнім профілем, відмінним від профілю поверхні, що розмивається (ярах); проявляється під дією концентрованих водних потоків.
Залуження
посів багаторічних трав на ерозійно-небезпечних та еродованих грунтах з метою, зменшення та розпилення поверхневого стоку і послаблення ерозії внаслідок утворення щільної дернини, створення водостійкої структури, підвищення водопроникності грунту і захисту поверхні грунту від ударів дощових крапель.
Землі (або грунти) ерозійно-небезпечні
землі (або грунти), на яких можливе ерозійне руйнування земель при гіпотетичному суцільному використанні території під ріллю без проведення будь-яких протиерозійних заходів.
Злива
короткочасні атмосферні опади у вигляді дощу, що відрізняються великою інтенсивністю (до 100 мм/год); випадають на обмеженій території і виникають у вертикально нестійких повітряних масах; Злива викликає, як правило, формування поверхневого стоку та ерозію.
Зливовий поверхневий змив
змив грунту, який відбувається в тих же умовах, що й поверхнево-дрібноструминний, але при додатковій енергетичній дії крапель дощу.
Змив грунту
втрати грунту внаслідок водної ерозії; виражається в тоннах з гектара площі (т/га) або міліметрах шару (мм) за деякий період часу (найчастіше всього – за рік).
Змив весняний
втрати грунту, спричинені ерозійною дією вод при сніготаненні.
Змив зливовий
втрати грунту, які обумовлені ерозійною дією крапель зливових дощів та поверхневого стоку, що формується зливовими опадами.
Змиваємість
у загальному розумінні синонім терміну еродуємість; у вузькому – параметр логіко-математичної моделі поверхневого змиву грунту Г.І. Швебса.
Ізоероденти
ізолінії, які з'єднують на картах точки з однаковим значенням еродуючої здатності опадів.
Індекс ерозійний опадів
добуток сумарної кінетичної енергії дощу на його максимальну 30-хвилинну інтенсивність; індекс ерозійних опадів – кліматичний фактор математичних моделей ерозії USLE та RUSLE; норма індексу ерозійних опадів картується у вигляді ізоеродент.
Каламутність
концентрація наносів в одиниці об'єму води, кг/м3 .(хоча може бути і безрозмірною – у вигляді так званої об'ємній каламутності).
Класифікація земель ерозійна
розподіл орних земель за однотипністю і інтенсивністю прояву ерозійної деградації грунтів; найчастіше виділяються три типи земель («ерозійних фондів», «еколого-технологічних груп» і т.п.) – з ухилом до 3°, 3-7 (9)°, > 7 (9)°.
Коефіцієнт протиерозійної ефективності
відношення величини змиву грунту на варіанті досліду з оцінюваним грунтозахисним заходом до змиву грунту на контролі.
Коефіцієнт шорсткості (синоніми – коефіцієнт гідравлічної шорсткості, коефіцієнт гідравлічного тертя)
кількісний показник, який характеризує нерівностями поверхні, по якій відбувається стікання води.
Контурний обробіток грунту
проводиться на складних схилах у напрямку, близькому до горизонталей місцевості. Запобігає змиву грунту, сприяє затримці талих та дощових вод, покращує їх використання сільськогосподарськими рослинами. Контурний обробіток грунту здійснюється з одночасним утворенням гребенів, лунок, мікролиманів, щілюванням тощо.
Крупність гідравлічна
швидкість рівномірного падіння часток наносів у спокійній воді.
Ламінарний режим
режим течії рідин і газів, при якому швидкість у кожній точці потоку або постійна, або змінюється поволі за певним законом. Швидкість потоку при ламінарному режимі течії пропорційний величині ухилу поверхні, по якій відбувається стікання.
Лісосмуги прияружні
лісові насадження у вигляді стрічок уздовж великих ярів, створені для запобігання подальшого розвитку ерозійних процесів; скріплюють грунт, перешкоджають його розмиву, переводять поверхневий стік у внутрішньогрунтовий, поліпшують мікроклімат, сприяють раціональному використанню малопродуктивних земель.
Лісосмуги стокорегулювальні
лісові насадження у вигляді стрічок на схилах, які створюються для захисту грунту від ерозії; один із видів захисних лісових насаджень; стокорегулювальні лісосмуги сприяють рівномірному розподілу снігу, затримці і регулюванню поверхневого стоку; стокорегулювальні лісосмуги зменшують змив і розмив грунту, підвищують його вологість, збільшують урожайність сільськогосподарських, культур; стокорегулювальні лісосмуги на схилах більш 2°, а в районах сильного прояву ерозії і менше, закладають упоперек схилу; на водозборах з різноманітним падінням схилів – у напрямку горизонталей з випрямленням по балках; стокорегулюючі лісосмуги, як правило, поєднують з гідротехнічними спорудами.
Логіко-математична модель поверхневого змиву грунту
емпірична фізико-статистична модель змиву грунту, розроблена Г.І. Швебсом і в повному вигляді опублікована в 1974 р. У 80-90-ті роки минулого сторіччя була модифікована. Сучасний модифікований варіант логіко-математичної моделі поверхневого змиву грунту (1995) являє собою емпіричну фізико-статистичну модель змиву-акумуляції грунту.
Майданчик стоковий
частина природного водозбору або штучно обмежений майданчик, пристосований для детального спостереження за ерозією та стоком талих, дощових та (або) поливних вод; вивчення впливу на стік та ерозію агротехнічних заходів, культурної і природної рослинності тощо.
Метод стаціонарних досліджень
спостереження будь-якого грунтового процесу на «типових для даної місцевості грунтах, у тому числі й еродованих з визначеним сполученням грунтоутворюючих факторів; стаціонарні методи досліджень застосовуються в вигляді польових досліджень, які, у свою чергу, розпадаються на метод траншей, ключових ділянок, грунтово-екологічних профілів, полігонів-трансект, катен тощо.
Метод струминних розмивів (водомиїв)
метод оцінки ерозійних втрат грунту, який полягає в тому, що вздовж схилу закладаються профілі, на яких визначаються перетини водомиїв, обраховується їх обсяг, який потім перераховується в м3 або в тонни на гектар.
Модель
образ (у тому числі умовне або уявне зображення, опис, схема, креслення, графік, план, карта тощо) або прообраз (зразок) якого-небудь об'єкту, явища або системи об'єктів («оригіналу» даної моделі), що використовується за певних умов як їх «замінник».
Модель ерозії теоретична
математична модель водної ерозії, що спирається на опис основних складових ерозійно-акумулятивного процесу з використанням диференціальних рівнянь нерозривності (балансу маси) і руху (балансу енергії). Як субмоделі у складі теоретичної моделі ерозії, як правило, використовуються емпіричні формули інтерполяційного типу.
Модель змиву логіко-математична
Модель змиву фізико-статистична
емпірична математична модель ерозійних втрат грунту, отримується в результаті обробки емпіричних даних з широким застосуванням теоретичних знань про процес ерозії. Деякі з моделей другої групи в ерозієзнавстві називають ще логіко-математичними.
Модель змиву формально-статистична
емпірична математична модель ерозійних втрат грунту, отримується в результаті обробки емпіричних даних на основі формально-статистичного підходу з використанням апарату множинної регресії.
Моделювання
дослідження будь-яких явищ, процесів або систем об'єктів шляхом побудови і вивчення їхніх моделей. Моделювання включає: визначення, попередній аналіз досліджуваного об'єкта (формалізацію об'єкта), побудову моделі і її вивчення; отримання інформації щодо явища, яке моделюється, процесу, об'єкта і зіставлення її з реальною інформацією про явище, процес, об'єкт; корегування моделі до одержання задовільних результатів при порівнянні зазначеної інформації.
Моделювання імітаційне
побудова моделей реальних систем, які створюються спочатку концептуально, а потім із залученням відомих методів формалізації і математичного опису, включаючи методи інформатики, системного аналізу; при імітаційному моделюванні строге математичне описання об'єкту (процесу) необов'язкове: значне місце в цій процедурі посідають діалоги людини і комп'ютера, методи системного аналізу тощо; поступаючись за точністю математичного опису традиційним математичним моделям реального об'єкта (процесу) імітаційна модель, як правило, має перевагу при розв'язанні практичних завдань.
Моделювання математичне
опис будь-якого класу явищ зовнішнього світу за допомогою математичної символіки; в ерозієзнавстві широко застосуються моделі ерозії USLE; RUSLE; логіко-математична тощо.
Моделювання фізичне
вид моделювання, який реалізується через процедуру заміни при вивчення деякого об'єкта або явища експериментальним дослідженням його моделі, що має ту саму фізичну природу; в ерозіезнавстві прикладом фізичного моделювання є штучне дощування.
Мульчування
покриття поверхні грунту різними матеріалами (мульчею) з метою зниження ерозійних втрат грунту, а також зменшення випаровування вологи з його поверхні, регулювання температури грунту, запобігання руйнування грунтової структури тощо; для М. застосовуються картон, торф'яна крихта, дрібний гній, солома тощо.
Наносоутворення
процес формування схилових наносів – надходження в потік частинок грунту або грунтоутворюючих порід під дією крапель дощу або води, що тече.
Небезпека ерозійна потенційна (син. – небезпека ерозійна)
можливість ерозійного руйнування земель при гіпотетичному суцільному використанні території під ріллю без проведення будь-яких протиерозійних заходів.
Нерозмиваюча швидкість потоку
найбільша швидкість потоку, при якій ще не відбувається переміщення частинок.
Норма ерозії припустима
максимальні ерозійні втрати грунту (т/га/ рік, м3/га/рік або мм/рік), що не призводять до деградації грунтового покриву, а в більш широкому розумінні – агрояандшафта в цілому.
Обробіток грунту протиерозійний
безполицевий обробіток грунту, прийом розпушування грунту знаряддями, які не обертають верхній шар грунту; застосовується під час осіннього основного глибокого і дрібного обробітку, при обробітку пару та весняній передпосівній підготовці грунту; протиерозійний обробіток грунту забезпечує розпушування грунту, але при цьому найбільш родюча її частина залишається на своєму місці, забезпечує збереження на поверхні ріллі до 50-80% стерні і рослинних решток; протиерозійний обробіток грунту – невід'ємна частина грунтозахисної системи землеробства.
Період активного наносоутворення
період всередині зливи з найбільшими інтенсивностями випадання, впродовж якого формується головна частина схилових наносів; для умов України П.а.н. дорівнює 10-15 хвилинам.
Питома потужність дощу
величина роботи крапель дощу на 1 м- поверхні за 1 с, Вт/м2.
Підхід балапсовий
урахування всіх статей надходження та витрат речовини і енергії в еродованому грунті, за яким ведуться спостереження; П.б. передбачає урахування всіх міграційних та трансформаційних процесів на різних рівнях, починаючи з мікропереміщень.
Покриття проективне
відношення площі вертикальної проекції надземної частини рослинного покриву в межах розглянутої площі до величини цієї площі; П.п. визначається або в безрозмірних показниках (частках одиниці), або у відсотках.
Потенційний змив грунту
можливі в даних кліматичних і грунтово- геоморфологічних умовах щорічні втрати грунту (т/га/рік, м3/га/ рік, мм/рік) при використанні території під ріллю і відсутності протиерозійних заходів.
«Пояс максимальної ерозії»
найбільш ерозійно небезпечна територія рівнинної України; П.м.е. знаходиться на півдні Лісостепу – півночі Степу, у межах Подільської, Придніпровської і Донецької височин, де максимальна розораність сільськогосподарських угідь поєднується з максимальною зливовою діяльністю та найбільш ерозійно небезпечним характером рельєфу.
Прийоми фітомеліоративні
комплекс протиерозійних заходів, які використовують грунтозахисні властивості дерев та польових сільськогосподарських культур; П.ф. включають грунтозахисні сівозміни, смугове розміщення культур, лісосмуги, залуження, буферні смуги на парах та полях з просапними культурами тощо.
Протиерозійна стійкість грунту
здатність грунту протистояти руйнуючій дії поверхневого стоку та крапель дощу. Характеристика, протилежна змиваємості.
Розмиваюча швидкість потоку
найменша швидкість (м/с), при якій настає безперервний відрив грунтових частинок, що призводить до помітної ерозії грунтів.
Розпилювачі стоку
найпростіші протиерозійні гідромеліоративні земляні споруди, які призначаються для розосередження і відведення поверхневого стоку, який концентрується вздовж природних і штучних рубежів місцевості в безпечні щодо розмиву грунту місця.
Система землеробства грунтозахисна
забезпечує надійний захист грунту від ерозії; С.з.г. розробляється для кожної грунтово-кліма- тичної зони і є основою стійкого високопродуктивного землеробства; С.з.г. містить грунтозахисні сівозміни зі смуговим розміщенням зернових та кормових культур, безполицевим та плоскорізним обробітком грунту упоперек схилу або контурно з залишенням на її поверхні стерні та інших рослинних рештків для затримки стоку і захисту грунту від ерозії; у С.з.г. для підвищення врожайності зернових культур застосовують мінеральні добрива, особливо фосфорні (азотні – в обмеженій кількості); застосовують сівозміни без чистих пар, з багаторічними травами і з обмеженою площею просапних культур.
Сівозміни грунтозахисні
сівозміни з великою часткою багаторічні та однорічних трав, а також густопокривних культур.
Смугове розміщення культур
фітомеліоративний захід по боротьбі ерозією, пов'язаний з чергування упоперек схилу або по горизонт лям смуг, зайнятих культурами різною грунтозахисною ефекти) ністю.
Струменеві розмиви (водомиї)
лінійні ерозійні форми, які ще можуї бути зарівняні землеробськими знаряддями. їх максимальна глі бина не перевищує 0,5 м, часто обмежуючись плуговою підошво: (20-22 см). Ширина С.р. може досягати 2-3 м і більше.
Тангенційне напруження (рушійна сила) потоку
сила, з якою поті діє на частинки грунту на його дні, ГІа/м-'.
Теорія подібності
вчення про умови подібності фізичних явищ; Тл спирається на вчення про розмірності фізичних величин і є осново] фізичного моделювання. Предметом Т.п. є встановлення критерії подібності різних фізичних явищ і вивчення за допомогою цих крї теріїв властивостей самих явищ; в ерозієзнавстві Т.п. застосовуєті ся при використанні як пасивних (зокрема, досліджень на стоковс ерозійних майданчиках), так і активних (штучного дощування гощс експериментів.
Терасування
штучна зміна поверхні схилів для боротьби з ерозією т кращого використання їх під сільськогосподарські та лісові культу ри; утворення терас – земляних споруд, обмежених валами майда нчиків, виступів; розрізняють тераси гребенеподібні, східчасті (лаво подібні), траншейні та тераси-канави.
Транспортувальна здатність потоку
гранична при даному гідравлічне му режимі потоку витрата наносів. Т.з. схилових потоків звичайні виражається у вигляді витрати наносів на одиницю ширини схил; (кг/(с-м)). Як характеристику Т.з.п. також використовують каламу тність потоку, що відповідає його транспортувальнії! здатності.
Турбулентний режим
режим течії рідин і газів, який характеризу ється безперервними змінами швидкості (пульсаціями швидкості у кожній точці потоку як за величиною, так і за напрямком; середні швидкість потоку при цьому пропорційна кореню квадратному ; . величини ухилу.
УкрНДІЗГЕ
Український науково-дослідницький інститут захисту грунтів від ерозії.
УкрНДГМІ
Український науково-дослідницький гідрометеорологічний інститут.
Рівняння Уїшмейєра – Сміта
Універсальне рівняння втрат грунту
Revised Universal Soil Loss Equation
RUSLE
Universal Soil Loss Equation
USLE
фізико-статистична-математична модель змиву (або – ерозійних втрат) грунту, перша редакція якої розроблена в США у 1958 p., друга – у 1978 p., остання (під назвок Revised Universal Soil Loss Equation, скорочено – RUSLE) – у 198E p. У.p.в.г. називають також на ім'я основних розробників перших версій У.Х. Уїшмейєра (W.H. Wischmeier) і Д.Д. Сміта (D.D. Smith) рівнянням Уїшмейєра – Сміта.
Формула Шезі
формула середньої в живому перетині швидкості потоку.
Формула Маннінга
формула розрахунку швидкісного коефіцієнта С у формулі Шезі, який характеризує, головним чином, опір, який створюється потоку нерівностями поверхні, по якій відбувається стікання.
Число Рейнольдса (Re)
критерій переходу ламінарного режиму течії в турбулентний, характеризує також ступень турбулентності потоку. Ч.р. є безрозмірним відношенням добутку швидкості і глибини потоку та коефіцієнту кінематичної в'язкості.
Числа Фруда (Fr)
критерій «бурхливості» потоку, що є відношенням сил інерції до сил тяжіння в потоці.
Швидкість грунтоутворення
швидкість утворення грунту (у тому числі еродованого) з материнської гірської породи під впливом дії на неї живих організмів, продуктів їх метаболізму і розкладання; ІП.г. залежить від властивостей гірських порід, клімату, рослинного покриву; основне джерело енергії грунтоутворення – сонячна енергія; великий вплив на Ш.г. у сучасну епоху робить людина.
Щілювання
прийом обробітку грунту; прорізання в ньому поперек схилу щілин, як правило, глибиною 40-60 см на відстані 100-150 см одна від одної, використовується для регулювання поверхневого стоку і більш повного поглинання грунтом талих, зливових та поливних вод.
Яр
лінійна ерозійна форма, що виробила подовжній профіль, відмінний від профілю схилу.
Яри берегові
схилові яри, які розташовані на крутих схилах балок і річкових долин, нижче за їх брівку.
Яри вершинні
схилові яри, розміщені у верхів'ях балок, лощин і малих річкових долин.
Яри донні
лінійні розмиви, що розміщуються по днищах стародавніх ерозійних форм – улоговин, лощин, балок. Характеризуються великою водозбірною площею (від десятків до тисяч гектарів і більше) і значною глибиною.
Яри схилові
яри, що утворюються на схилах лощин, балок і річкових терас. Залежно від розташування схилові яри можуть бути береговими, типово схиловими і вершинними. Я.с., як правило, є одноступінчатими ярами, що розвиваються однією вершиною.
Яри типово схилові
схилові яри, вершини яких вийшли за брівку стародавніх ерозійних форм (балок, річкових долин) на пологі при- вододільні схили.
Яружна система
єдина сукупність основного русла і густої мережі ярів менших порядків.
EUROSEM (European Soil Erosion Model – Європейська модель грунтової ерозії)
динамічна математична модель ерозії-акумуляції, розроблена європейськими фахівцями під керівництвом профес.ора Р.П.С. Моргана (перша версія – у 1994 p.).
LISEM (Limburg Soil Erosion Model – Лимбурзька модель грунтової ерозії)
динамічна математична модель змиву-акумуляції, розроблена в університеті м. Утрехта, Нідерланди (перша версія – у 1994 p.).
WEPP (Water Erosion Prediction Project)
Проект прогнозу водної ерозії – науково-дослідницький проект, що розробляється у СІЛА з 1985 р. Мета проекту – розробка методичної бази протиерозійного проектування нового покоління.
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом