Байрак Г.
Методи геоморфологічних досліджень

Камеральні методи досліджень сучасної динаміки рельєфу. Картографічні методи і аналіз літературних і фондових джерел

Суть методів полягає у вивченні динаміки рельєфу, на підставі існуючих картографічних, літературних матеріалів, даних дистанційного зондування Землі та лабораторних експериментів.

Аналіз літературних і фондових джерел

Літературні та фондові джерела слугують носіями інформації про сучасну динаміку рельєфу досліджуваного регіону. Серед літературних джерел використовують публікації з загальної географії, геодинаміки, педології, гідрології тощо, які часто містять цінний матеріал про явища природи чи чинники розвитку процесів. Використовують видання, які стосуються окремого району досліджень, та регіону в цілому. Цікавлять також статті та замітки з загальних та окремих аспектів розвитку морфодинамічних процесів, які можуть дати поштовх до пояснення певних явищ або чинників.

Фондові джерела – спеціалізовані звіти геологічних експедицій чи партій, які зберігають у їхніх фондах. У звітах висвітлюють результати геологічних досліджень, аналізують стан і розвиток небезпечних морфодинамічних процесів у зв’язку з інженерним проектуванням території, пошуками корисних копалин, господарським будівництвом тощо. З них отримують інформацію про процеси в досліджуваних геолого-геоморфологічних умовах. Послуговуються також спеціальними звітами про стан і розвиток сучасних екзогенних процесів в регіоні [15].

Картографічні методи

Охоплюють такі складові частини досліджень: аналіз тематичних і різночасових карт, вимірювання проявів процесів у рельєфі (картометричні методи), картографування поширення морфодинамічних процесів.

Аналіз картографічного матеріалу дає просторове уявлення про поширення проявів морфодинамічних процесів, визначення їхньої приуроченості до форм чи елементів рельєфу й об’єктів природокористування. Метод передбачає ознайомлення з топографічними, геоморфологічними, геологічними та картами четвертинних відкладів на цю територію. Деяку інформацію дають також ґрунтові, тектонічні, гідрогеологічні та інші види спеціальних карт. На підставі аналізу різних тематичних карт визначають фактори активізації процесів, головні чинники і наслідки їхнього поширення, можливості подальшого розвитку. Наприклад, аналізують карти сейсмічних зон, неотектонічних рухів і визначають чи можуть вони бути чинником розвитку зсувів, ерозії, лавин та інших процесів у регіоні.

Порівняння різночасових топографічних (іноді тематичних) карт чи планів місцевості дає змогу отримати наочне уявлення про динаміку рельєфу в період фіксації її на картах. Кількісні показники динаміки рельєфу виявляються у змінах конфігурації об’єктів, їхньої довжини, площі, об’єму, які просторово відображені і їх можна обчислити. Наприклад, порівняння ґрунтових і ґрунтово-ерозійних карт початку 1950 років з картами кінця 1980 років допомагає оцінити еродованість ґрунтового покриву, співвідношення площ, зайнятих ґрунтами різного ступеня змитості, а також виявити тенденції зміни цих показників під впливом діяльності людини та розвитку ерозійно-акумулятивних процесів [20]. За різночасовими картами визначають деякі антропогенні чинники розвитку морфодинамічних процесів: зростання селитебних і промислових територій, зменшення лісів, зростання меліорованості земель, поява нових інженерних об’єктів. Карти давніх періодів отримують у секторах картографічних видань наукових бібліотек, фондах ґрунтових і геологічних експедицій, зі спеціальних картографічних сайтів, зокрема, www.vlasenko.net та ін.

Картометричні методи – це отримання морфометричних показників рельєфотвірних процесів за допомогою топографічних карт. Використовують сучасні карти для визначення величини проявів процесів на певній території у теперішній час, і різночасові – для обчислення показників розвитку процесів.

Під час вимірювання параметрів проявів процесів на різночасових картах для зменшення похибок в обчисленнях дотримуються таких принципів:

  1. масштаб карт має бути одного рівня генералізації;
  2. точки початку та закінчення вимірів мають бути точно визначені. Для цього їх беруть на перетині прямих, зокрема, двох колісних доріг, колісної та залізничної магістралей, дороги і річки тощо;
  3. вимірювання на різних картах треба проводити єдиним інструментом.

Всі карти варто прив’язати в ГІС і користуватись інструментом “Measure”, або інструментами інтернет-переглядачів, або всі карти перевести в паперовий варіант і вимірювати традиційним способом за допомогою циркуля-вимірника, курвіметра, планіметра чи палетки. За різночасовими картами визначають горизонтальні деформації русел річок (рис. 2.3.16), динаміку меандр, бокового розмиву річок, а також зміни ярів, перезволожених ділянок, площ поширення карстових та антропогенних форм рельєфу.

Динаміка русла Дністра за різночасовими матеріалами
Рис. 2.3.16. Динаміка русла Дністра за різночасовими матеріалами

Картометричні методи широко використовують для оцінки енергетичного потенціалу рельєфу в цілому, басейнових систем, оцінки змін річкових систем, з’ясування параметрів і динаміки карстових, еолових, гравітаційних процесів, а також процесів техногенезу.

Картографування морфодинамічних процесів – нанесення на карту проявів процесів. Прояви процесів позначають на картах способом позамасштабних умовних знаків і способом якісного фону. Позамасштабними точковими та лінійними знаками картують окремі прояви процесів на цій місцевості, а кольором в цьому випадку відображають генетичні типи рельєфу. Так відзначають яркові врізи, зсувні тіла, карстові лійки, солончакові блюдця, річкові підмиви, конуси виносу селевих і тимчасових потоків, лотки сходу лавин, вогнища землетрусів тощо. В іншому випадку, якісним фоном зображають щільність форм морфодинамічних процесів (низька, середня, висока) (рис. 2.3.17) або інтенсивність їхнього розвитку (активні, стабілізовані). Зображають також площі поширення тих чи інших процесів, наприклад, делювіальних змивів, процесів опустелювання, розвіювання ґрунтів, сельотвірних басейнів тощо.

Щільність вершин ярів Бібрсько-Миколаївського Опілля
Рис. 2.3.17. Щільність вершин ярів Бібрсько-Миколаївського Опілля (в од/км2 за рік) [20].

Густіше штрихування свідчить про більшу щільність

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом