Байрак Г.
Методи геоморфологічних досліджень

Вивчення надзаплавних терас. Будова і типи терас

Послідовність вивчення надзаплавних терас

  1. Виконують поперечне морфологічне профілювання терас
  2. На підставі розрізів описують геологічну будову
  3. Будують геолого-геоморфологічні профілі терас
  4. Досліджують ложе (цоколь) терас
  5. Виконують поздовжнє профілювання долин
  6. З’ясовують вік терас
  7. Описують фази ерозійної й акумулятивної діяльності ріки, а також механізм утворення терас у цьому регіоні

Поперечне профілювання терас

Виконують поперечне морфологічне профілювання терас і з’ясовують присутність таких елементів:

  • поверхонь або майданчиків,
  • уступу до поверхні, яка лежить нижче,
  • брівок,
  • тилового шва (рис. 3.1.12).
Морфологічні елементи тераси (р. Яломан, Алтай)
Рис. 3.1.12. Морфологічні елементи тераси (р. Яломан, Алтай)

Визначають:

  1. морфологічну вираженість елементів: чіткі чи слабовиражені, як чергується вираженість вздовж ріки. Чим ліпше виражені, тим менше зруйновані екзогенними процесами і повніше представлений геологічний розріз;
  2. ширину терасових майданчиків. Якщо майданчики існують з обох берегів ріки, то визначають загальну ширину тераси, якщо тільки з одного боку – ширину терасової ступені;
  3. абсолютну висоту тераси: за даними GPS-приймача або обчислюють за значенням горизонталей. Абсолютні висоти потрібні для віднесення локальних майданчиків на межиріччях до певного рівня терасового комплексу;
  4. відносну висоту уступу тераси. Зазначають градієнти тектонічних рухів та інтенсивність ерозійно-акумулятивної діяльності рік;
  5. крутість уступу.

Геологічна будова тераси

На підставі розрізів описують геологічну будову. Виділяють сучасні (голоценові) та давні (плейстоценові) фації алювію. На високих долинних гіпсометричних рівнях відчленовують пліоценовий алювій. Описують літологічний, гранулометричний склад, обкатаність, умови залягання, потужність. Для різних фацій спостерігають також контакти між ними – налягаючі, розмиті, прислонені. Шукають палеонтологічні рештки, які допомагають розчленувати товщу за віком.

Геолого-геоморфологічні профілі терас. Типи терас

Будують геолого-геоморфологічні профілі терас. За ним визначають генезис терас – ерозійний, ерозійно-акумулятивний, акумулятивний. У терас ерозійного походження алювій великоуламковий здебільшого руслової фації, ерозійно-акумулятивні мають сумірну кількість заплавного та руслового алювію з лінзами старичного, в акумулятивних – велика потужність (іноді десятки метрів) руслового середньорозмірного алювію з незначним заплавним і старичним.

За будовою тераси поділяють на: ерозійні, акумулятивні та цокольні. Ерозійні тераси прорізають корінні породи і майже не мають алювію; акумулятивні повністю представлені алювієм цієї тераси з різними його фаціями (рис. 3.1.13); цокольні мають зверху малопотужний шар алювію, а в основі – корінні породи [36].

Акумулятивна тераса річки Опір у селі Дубина 
а
Цокольна тераса річки Прут у селищі Ворохта
б
Рис. 3.1.13. Тераси за будовою:
а) акумулятивна (р. Опір у с. Дубина);
б) цокольна (р. Прут у смт Ворохта)

За співвідношенням терас між собою у поперечному профілі добре розрізняються такі їхні типи:

  • накладені,
  • вкладені,
  • прислонені,
  • врізані.

Їх ще називають динамічними типами терас [1].

Накладені тераси складаються з залягаючих один на одному шарів алювію – зверху сучасний, знизу давній; більш давні тераси поховані, не виходять на денну поверхню; а > е (акумуляція ріки значно переважає ерозію); панують тектонічні опускання; генезис – акумулятивний.

Накладені тераси
Накладені тераси

Врізані тераси – алювій залягає на ложі давнішої тераси; е > а; формуються під час тривалих тектонічних піднять; генезис – ерозійний.

Врізані тераси
Врізані тераси

Прислонені тераси – складаються з алювію, молодші шари якого прихилені до давніших; річка кожного разу врізається в алювій попередньої тераси до корінних порід; е ≥ а ≥ е (фаза ерозії на початку циклу розвитку долини більша або дорівнює подальшій фазі акумуляції, яка більша за наступний вріз ріки до спільного корінного ложа, потім цикл повторюється заново); епохи тектонічних піднять з розмивом алювію чергуються з опусканнями і його акумуляцією. Генезис акумулятивно-ерозійний.

Прислонені тераси
Прислонені тераси

Вкладені тераси – молодші шари алювію прихилені та накладені своїм ложем на давніші, кожна молодша (низька) тераса менша за розмірами і вкладена у давнішу (високу); е < а < е (кожна наступна фаза ерозії/акумуляції слабша за попередню, ріка не перепилює алювій до корінних порід); чергування піднять та опускань території, градієнт новіших тектонічних рухів порівняно менший за давніші. Генезис ерозійно-акумулятивний.

Вкладені тераси
Вкладені тераси

Ложе (цоколь) терас

Досліджують ложе (цоколь) терас:

  • склад,
  • вік порід,
  • нахил в сторону брівки (в ерозійних терасах) чи горизонтальний,
  • виходить на поверхню (у випадку ерозійних і цокольних терас) чи похований (у випадку акумулятивних),
  • глибина залягання цоколя.

Поздовжнє профілювання долин

Виконують поздовжнє профілювання долин, внаслідок чого виділяють циклові (регіональні) та місцеві тераси (локальні). Циклові – одновисотні, витримані вздовж долини на значній відстані, мають значну потужність одновікового алювію, чіткі тилові шви тощо. Місцеві тераси утворились під впливом місцевих ендочи екзогенних чинників, мають незначну протяжність, непостійну висоту і ширину, змінну потужність і фаціальний склад [1]. Зіставляють терасові ряди у долині за їхніми морфологічними характеристиками, геологічною будовою, особливостями виклинювання чи зчленування. Для цього накладають поперечні профілі вертикальних терасових рядів і відстежують відміни між ними. Далі накладають поздовжні профілі з колонками геологічних розрізів та аналізують чинники формування терас, визначають головні причини їхнього утворення.

Вік терас

З’ясовують вік терас. Абсолютний вік визначають за знайденими в розрізах палеонтологічними рештками, споро-пилковим аналізом, термолюмінісцентним, методом синхронних форм, морфометричним. Відносний вік беруть за їхнім положенням над рівнем меженного русла – чим вище розташована тераса, тим вона давніша за віком. Молоді низькі тераси – І-ІІ зазвичай голоценові; давні високі тераси – VI-VII пліоценові. Це пояснюють формуванням долин “зверху вниз”: спочатку йде прорізування текучими водами вершинної поверхні, далі розробляння долини в глибину та ширину.

Фази розвитку терас

На підставі аналізу динамічних типів терас і їхньої будови описують фази ерозійної й акумулятивної діяльності ріки, а також механізм утворення терас у цьому регіоні. Фази розвитку визначають за кількістю терасових рівнів, їхньою шириною та висотою, розміщенням і потужністю пачок алювіальних відкладів. Кількість терасових рівнів (заплави і надзаплавних терас) свідчить про кількість фаз врізання ріки. Висота тераси відображає глибину її врізання.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом