Байрак Г.
Методи геоморфологічних досліджень

Вивчення річкових долин. Морфологічні типи річкових долин. Типи малюнків річкової мережі

  1. Макроформи рельєфу, вздовж яких течуть ріки: низовини, рівнини, височини, гори тощо; у центральній частині, на периферії чи є межею двох (і більше) макроформ.
  2. Визначають загальну довжину ріки і зачисляють до типу: до 100 км і площею водозбору менше 2 тис. км2 – малі ріки; до 300 км і площею водозбору 2-50 тис. км2 – середні; понад 50 тис. км2 – великі ріки (Водний кодекс України).
  3. Номер долини за порядком водотоків (за А. Стралером).
  4. Обчислюють ширину долини вздовж брівки і вздовж днища, глибину врізу.
  5. З’ясовують морфологічний тип долини (рис. 3.1.14).
    Морфологічні типи долинРис. 3.1.14. Морфологічні типи долин
  6. Визначають симетричність чи асиметричність долини. Асиметричність виражається у різній висоті та крутості схилів, а також різній кількості терас з лівого і правого берега ріки [5]. З’ясовують причини асиметричності.
  7. Виконують поперечне профілювання. Досліджують зміну поперечного профілю в повздовжньому напрямі: поступова чи різка, причини різкої зміни.
  8. З’ясовують густоту долинної мережі.
  9. Тип малюнка долинної мережі в плані (рис. 3.1.15).
    image
    image
    Рис. 3.1.15. Типи малюнка річкової мережі в плані [3]
  10. У плані звертають увагу на круті повороти рік, різку зміну профілю, різкі зміщення терас, наявність “висячих” долин, інші аномалії, які можуть ідентифікувати тектонічні дислокації.
  11. Досліджують можливі річкові перехоплення, ознаки перебудови долинної мережі; трасування долинних улоговин, невідповідності у ширині долини та величині водотоку в ній, які можуть бути ознаками існування давніх прадолин.
  12. Виконують поздовжнє профілювання, вивчають ухили та кути падіння днища, з’ясовують причини зміни кута падіння і ступенеподібних перепадів; місця сходження і розходження циклових терас, які означають тектонічні деформації [1].
  13. Тектонічні структури, вздовж яких проходять долини: синклінальні западини, прогини, антиклінальні підняття, горсти, грабени тощо.
  14. Типи гірських порід, які прорізають долини.
  15. У підсумку долину зачисляють до однієї з класифікаційних одиниць:
    • типом рельєфу, який прорізає: гірська, рівнинна, змішана;
    • величиною: мала, середня чи велика; 
    • морфологічним типом: тіснина, каньйон, V-подібна, U-подібна, ящикоподіна, терасована, слабовиражена;
    • стадією розвитку: молода нерозвинена (домінує ерозія); така, що розвивається (наявна заплава); зріла (з терасами);
    • фазою розвитку: ерозійна, ерозійно-акумулятивна, акумулятивна;
    • характером і кількістю терас: з однією надзаплавною терасою, з двома, з багатьма;
    • співвідношенням терас між собою: вкладені, прислонені, накладені, врізані;
    • симетричністю берегів: симетрична, асиметрична з односторонньо розвиненими терасами, асиметрична з крутими берегами.
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом