Байрак Г.
Методи геоморфологічних досліджень

Вивчення структури гірських порід. Типи порід за структурою

Структура породи – це сукупність елементарних частинок, з яких складається порода, їхня форма, величина та взаємовідношення. У кристалічних породах такими елементарними частинками є кристали, а в пухких відкладах – уламки.

Елементи структури порід формуються протягом усіх етапів, починаючи зі стадії утворення осадового матеріалу і закінчуючи тими змінами, які пов’язані з процесами метагенезу. Від структури залежать фізичні властивості порід. Вона значною мірою визначає опір породи механічному, фізичному чи хімічному впливу (дрібнозернистої структури вапняки сильніше розчиняються, ніж органогенної), її стійкість щодо процесів вивітрювання, здатність породи акумулювати воду, нафту і газ, віддавати їх у процесі розробки родовищ і т.п.

За ступенем кристалічності структура порід може бути:

  • повнокристалічна (порода повністю складається з кристалічних зерен);
  • неповнокристалічна (в породі є кристали, вкраплення і скло);
  • приховано-кристалічна (кристали виявляють лише за допомогою мікроскопа);
  • скловидна або афанітова (переважає некристалізована маса або скло, наприклад, у кремнію, яшми, фосфоритів);
  • порфірова (в масу скловати занурені великі кристалічні зерна – фенокрісти або порфірові вкраплення);
  • порфіроподібна (великі кристалічні зерна вкраплені в дрібнозернисту кристалічну масу);
  • уламкова (порода складається з будь-яких уламків).

Існує велика кількість різних назв структур для ефузивних, інтрузивних, жильних, метаморфічних та осадових порід. Їх можна знайти на сайті Вікіпедії [39]. Серед них найбільше поширені:

  • рівномірнозерниста та нерівномірнозерниста залежно від співвідношення зерен за розмірами. Більш-менш однакові розміри зерен породи свідчать про рівномірнозернисті структури, в іншому випадку – про нерівномірнозернисті;
  • оолітова, в якій зерна мають форму дрібних кулястих стяжень різного розміру;
  • волокниста або голчаста, відповідно до форми та величини мінералів, які становлять породу (рис. 4.1.1);
  • брекчієвидна, за якої порода складається з міцно спаяних між собою гострокутних уламків менших 2 мм;
  • листкувата, за якої породи мають листкувато-шарувату будову;
  • органогенна (форма складових частин породи обумовлена характером організмів. Наприклад, коралові, мшанкові, форамініферові, раковинні, водоростеві та інші структури) [10].
Волокниста структура гірської породи
а
 Брекчієвидна структура гірської породи
б
 Лискувата структура гірської породи
в
Рис. 4.1.1. Волокниста (а), брекчієвидна (б) та листкувата (в) структури [10]

Кристалічну структуру поділяють також за величиною зерен:

  • великозерниста, з діаметром зерен понад 5 мм;
  • середньозерниста зі зернами від 5 до 2 мм в поперечнику;
  • дрібнозерниста з діаметром зерен менше 2 мм.
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом