Костів Л. Я.
Фізична географія материків і океанів. Африка

Особливості географічного положення Африки

Африка є другим за величиною материком після Євразії. Її площа становить 29,2 млн км2, а разом з нечисленними островами, що лежать поблизу узбережжя, – 30 млн км2.

Африканський материк тісно пов’язаний з Євразією. Північна його частина відокремлена від Європи неширокою Гібралтарською протокою та Середземним морем. На північному сході Червоне море і Баб-ель-Мандебська протока відділяють Африку від Азії, а з’єднані вони вузьким (112 км) Суецьким перешийком (Суецький канал був прокопаний у 1869 р.). Від інших материків Африка відділена величезними акваторіями Атлантичного та Індійського океанів. В Індійському океані поблизу берегів Африки проходять холодна Сомалійська, теплі Мадагаскарська та мису Голкового, в Атлантичному – холодні Бенгельська і Канарська течії та тепла Гвінейська течія.

Берегова лінія розчленована слабко. Найбільшими затоками є Аденська в Середземному морі та Гвінейська, яка широко відкрита у бік Атлантичного океану. На сході в Індійський океан виступає єдиний великий півострів Сомалі.

Найбільший острів Мадагаскар від материка відділений Мозамбіцькою протокою. Поблизу нього лежать архіпелаги островів Коморських, Сейшельських, Амірантських, Маскаренських вулканічного та коралового походження. В Атлантичному океані неподалік від Африки розміщені острови Мадейра, Канарські, Зеленого Мису, а також Біоко, Сан-Томе і Прінсіпі в Гвінейській затоці.

Берегову лінію Африки формують здебільшого хвильові процеси, тому переважаючими типами берегів є абразійно-акумулятивні, абразійні, акумулятивно-лагунні та акумулятивно-пляжеві. Акумулятивно-пляжеві характерні для узбережжя півострова Сомалі, низинного узбережжя Середземного моря, де чергуються з абразійно-акумулятивними. У місцях впадіння таких великих рік, як Нігер, Замбезі та ін. формуються потамогенні береги дельтового типу. На узбережжі Червоного моря переважають коралові та скидові (шермові) типи берегів. Скидові сформовані за переважанні тектонічних процесів. Береги, сформовані субаеральними і тектонічними процесами та мало змінені морем, характерні для узбережжя східної Африки – район Східноафриканського рифту, узбережжя Гвінейського нагір’я, Атласу, Капських і Драконових гір, де переважають абразійно-акумулятивно-бухтові береги.

Особливістю географічного розміщення материка є його симетричність щодо екватора. Африка майже повністю лежить між тропіками і тільки північною та південною окраїнами заходить у субтропічні широти. Північна частина материка на вісім тисяч кілометрів простягнулася з заходу на схід, у південному напрямку материк звужується майже у два рази, тому більша частина Африки розміщена у Північній півкулі. Гринвіцький меридіан перетинає материк у західній частині.

Африці характерне незначне вертикальне розчленування: у рельєфі переважають високі цокольні й пластові рівнини та плоскогір’я з висотами від 200 до 1 000 м, менше 10 % площі займають низовини. Окраїнні частини материка зазвичай припідняті щодо внутрішніх районів.

Положення більшої частини материка в тропічних широтах та рівнинність його рельєфу, спричинили яскраво виражену широтнозональну зміну ландшафтів, незначно ускладнену на сході та півдні. Секторна диференціація проявляється в екваторіальних широтах (вологий захід і сухий схід) і в Південній Африці (вологий схід, сухий захід).

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом