Костів Л. Я.
Фізична географія материків і океанів. Африка

Внутрішні води Африки. Льодовики, болота, грунтові та підземні води

Ґрунтові та підземні води

Ґрунтові води Африки мають лінійне поширення як підруслові потоки епізодичних рік. Великі артезіанські басейни з прісними або слабозасоленими водами приурочені до нижньокрейдових пісковиків і піщано-глинистих континентальних відкладів (Великий Сахарський, площею 600 тис. км2 та Східно-Сахарський, площею 3,5 млн. км2), зон екзогенної тріщинуватості корінних порід (Нігерійський та Кару), закарстованих вапняків (Трансвааль). Живлення підземних вод басейнів здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, поглинання вод рік і нерегулярних потоків.

Льодовики

Льодова шапка Кіліманджаро, яку колись було добре видно, тепер обмежена тільки вершиною Кібо та складається з декількох льодовиків. Вони спускаються з великого кратера язиками по ущелинах і заглибинах до висоти 4700-4900 м, а по південній стінці – 4550 метрів Льодовики перебувають у процесі швидкого танення: у 1912 р. їхня площа становила 12,1 км2; у 1953 р. – 6,7 км2; у 1996 р. – 3,3 км2; у 2003 р. – 2 км2, тобто протягом ХХ ст. вони втратили 82% площі та 17 м товщини.

Сучасне зледеніння вулкана Кенія становить півтора десятка маленьких льодовиків за площею значно менших від льодовиків Кіліманджаро.

Снігова лінія в горах Рувензорі проходить на висоті 4750 м (західні схили) та 4570 м (східні схили), а сучасне зледеніння є тільки на шести найвищих вершинах. З усіх льодовиків Рувензорі найнижче (до висоти 4200 м) спускається льодовик Мура на південному схилі г. Бейкер.

Болота

Болота поширені у найвологіших районах Африки: середній частині басейну Конго, також в улоговині Білого Нілу, де названі Судд (Седди). Болота Судд сформувалося внаслідок затоплення водами Білого Нілу плоских слабонахилених територій зі сезонним зволоженням, тому їхня площа дуже мінлива – від 30 до 150 тис. км2. Ще одне велике болото, але зі значними засоленими ділянками наявне в дельті р. Окованґо, його площа змінюється від 11 до 28 тис. кму дощові періоди.

Запитання для контролю і самоконтролю

  1. Назвати головні кліматоформуючі чинники Африки та наслідки їхнього впливу.
  2. Охарактеризувати розподіл радіаційного балансу по території Африки.
  3. Охарактеризувати хід січневих і липневих температур по території Африки, пояснити відмінності.
  4. Розкрити вплив баричних центрів на атмосферне циркулювання Африки у літній та зимовий періоди.
  5. Охарактеризувати особливості циркулювання атмосфери над Африкою за сезонами, пояснити відмінності.
  6. Охарактеризувати розподіл опадів по території Африки, пояснити причини відмінностей.
  7. Розкрити вплив на клімат Африки океанічних течій.
  8. Охарактеризувати кліматичні відмінності гірських і рівнинних територій Африки.
  9. Розкрити відмінності субекваторіального клімату північної та південної Африки.
  10. Назвати чинники диференціації тропічного кліматичного поясу Африки на кліматичні області та порівняти їх між собою.
  11. Розкрити відмінності субтропічного клімату південно-східної та південно-західної окраїн Африки.
  12. Охарактеризувати гідромережу Африки та пояснити причину відмінностей у різних її частинах.
  13. Перелічити басейни стоку Африки та назвати головні ріки кожного з них.
  14. Проаналізувати розподіл шару стоку у Африці. Вказати основні чинники його формування.
  15. Проаналізувати річний стік рік Африки.
  16. Проаналізувати джерела живлення рік Африки.
  17. Проаналізувати водний режим рік Африки.
  18. Охарактеризувати озерну мережу Африки та пояснити причини нерівномірного її розподілу.
  19. Назвати регіони Африки з найбільшим поширенням артезіанських басейнів, пояснити причини їхнього утворення.
  20. Охарактеризувати сучасне гірське зледеніння Африки.

Практична робота

Завдання 1. На контурну карту нанесіть постійні та сезонні баричні центри, атмосферні фронти та океанічні течії, що впливають на формування клімату Африки. Усно поясніть вплив баричних центрів на утворення вітрів у різні сезони року, встановіть типи повітряних мас та доведіть їхній вплив на формування клімату. Розкажіть про роль океанічних течій у формуванні клімату.

Завдання 2. На контурну карту нанесіть межі кліматичних поясів та областей Африки. Усно з’ясуйте закономірності простягання кліматичних поясів, а в їхніх межах – кліматичних областей. Встановіть причини виявленої територіальної кліматичної диференціації.

Завдання 3. За допомогою таблиць Додатка Д побудуйте графіки річного розподілу температур і опадів двох запропонованих пунктів. Визначте, до яких типів кліматів вони належать, порівняйте їх між собою та назвіть причини відмінностей.

Завдання 4. На фізико-географічному профілі вище гіпсометричної лінії на додаткових вертикальних осях побудуйте криві розподілу середніх температур і тиску січня й липня та кількості опадів. Позначте межі кліматичних поясів та областей, підпишіть їх.

Завдання 5. Для кожної кліматичної області, виокремленої по лінії профілю, встановіть кліматичні показники та оформіть їх у вигляді таблиці.

Кліматична область (тип клімату)Кліматичні показники
Радіаційний балансСередні значення тиску у січні та липніТипи повітряних мас влітку і взимку та їхні характеристикиСередні температури січня та липняРічна кількість опадівСезонність випадання опадівТривалість вологого періодуРічне випаровуванняКоефіцієнт зволоження
Назва кліматичного поясу
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
 

Завдання 6. На контурну карту нанесіть межі океанічних басейнів. Позначте райони внутрішнього стоку і безстічні області. Усно з’ясуйте головні відмінності розвитку річкової мережі у різних частинах Африки та встановіть їхні причини. Підпишіть головні ріки та озера.

Завдання 7. Опишіть за планом один із річкових басейнів (на вибір), який перетинає лінія фізико-географічного профілю:

  1. Географічне розміщення річкового басейну (межі материка, географічний і кліматичний пояси, океанічний басейн).
  2. Чинники формування річкового басейну та річкової мережі: рельєф, тип клімату, річні й сезонні температури повітря, опади (річні суми і режим їхнього випадання, випаровуваність, коефіцієнт зволоження), ґрунт, рослинний покрив (типи рослинного покриву, його роль у формуванні стоку).
  3. Загальна характеристика басейну (лінія і характер вододілу, площа).
  4. Гідрографічна мережа (довжина головної річки, її витоки, характер гирла, головні притоки).
  5. Напрямок течії, тектонічні та орографічні елементи, характер течії у верхів’ї, середній течії та низів’ї, наявність порогів, водоспадів та водосховищ.
  6. Гідрологічний режим річки (джерела живлення у верхів’ї, середній течії та низів’ї, величини стоку, п сезонний характер стоку, максимальні та мінімальні витрати води).
  7. Зональні структури в межах річкового басейну.
  8. Господарське освоєння басейну і використання ріки.

Завдання 8. З’ясуйте головні відмінності розвитку озерної мережі у різних частинах Африки та встановіть їхні причини (геологічна будова, орографія, річна кількість опадів, випаровування та ін.).

Список рекомендованої літератури

Основна література

  1. Власова Т. В. Физическая география материков (с прилегающими частями океанов) : в 2 ч. / Т. В. Власова. – Москва: Просвещение, 1986. – Ч. 2. – С. 87-172.
  2. Власова Т. В. Физическая география материков и океанов : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Т. В. Власова, М. А. Аршинова, Т. А. Ковалева. – Москва: Academіа, 2005. – 640 с.
  3. Галай И. П. Физическая география материков и океанов : учеб. пособие: в 3 ч. / И. П. Галай, В. А. Жучкевич, Г. Я. Рылюк. – Минск: Университетское, 1988. – Ч. 2. – 366 с.
  4. Географический атлас для учителей средней школы. – Москва, 1980. – 238 с.
  5. Географический энциклопедический словарь. Понятия и термины. – Москва: Сов. энциклопедия, 1988. – 432 с.
  6. Довідковий атлас світу. – Київ: Картографія, 2010. – 328 с.
  7. Физическая география материков и океанов / [под общ. ред. А. М. Рябчикова]. – Москва: Высш. шк., 1988. – С. 362-425.
  8. Физическая география материков и океанов: в 2 т.: Т. 2 / [Т. И. Кондратьєва, Б. А. Алексеев, Т. А. Ковалева и др.]. – Москва: Academіа, 2014. – 417 с.

Додаткова література

  1. Витвицкий Г. Н. Циркуляция атмосферы в тропиках / Г. Н. Витвицкий. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1971. – 144 с.
  2. Водохранилища мира / [А. Б. Авакян, В. А. Шарапов, В. П. Салианкин и др.]. – Москва: Наука, 1979. – 287 c.
  3. Географический энциклопедический словарь. – Москва: Сов. энциклопедия, 1983. – 528 с.
  4. Гидрогеология Африки / [под ред. Н. А. Маринова]. – Москва: Недра, 1978. – 372 с.
  5. Гляциологический словарь / [под ред. В. М. Котлякова]. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1984. – 528 с.
  6. Дмитревский Ю. Д. Великие африканские озера / Ю. Д. Дмитревский, И. Н. Олейников. – Ленинград : Гидрометеоиздат, 1969. – 216 с.
  7. Долгушин Л. Д. Природа мира. Ледники / Л. Д. Долгушин, Г. Б. Осипова. – Москва: Мысль, 1989. – 447 с.
  8. Забродская М. П. Факторы пространственной дифференциации материков (на примере Африки) : лекции / М. П. Забродская. – Воронеж, 1983. – 52 с.
  9. Климаты Африки / [под ред. А. Н. Лебедева и О. Г. Сорочан]. – Ленингад: Гидрометеоиздат, 1967. – 488 с.
  10. Ковалишин Д. І. Практикум з фізичної географії материків і океанів (для студентів географічних спеціальностей вузів) / Д. І. Ковалишин. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. – 88 с.
  11. Мировой водный баланс и водные ресурсы Земли / [ред. коллегия: В. И. Корзун (пред.) и др.]. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1974. – 638 с.
  12. Притула Т. Ю. Физическая география материков и океанов : учеб. пособие [для студ. высш. учеб. заведений] / Т. Ю. Притула, В. А. Еремина, А. Н. Спрялин. – Москва : Владос, 2004. – С. 464-568, 608-649.
  13. Сахара: пер. с англ. / [Клаудсли-Томпсон Дж. Л. и др.]. – Москва: Прогресс, 1990. – 424 с.
  14. Энциклопедический справочник Африка : в 2 т./[глав. ред. А .А. Громыко]. – Москва: Сов. энциклопедия, 1986-1987. – Т. 1. – 762 с., Т. 2. – 761 с.
  15. World survey of climatology . – Climates of Africa, Amst. – 1972. – Vol. 10.
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом