Бершадська Т.
Економічна та соціальна географія світу

Світове господарство

§ 9. Географія промисловості світу

1. Паливно-енергетична промисловість.

З курсу географії 9 класу пригадайте, що називається паливно-енергетичним балансом. Що таке умовне паливо?

Від розвитку енергетики залежить рівень економічного розвитку країни, тому протягом XX ст. людство спожило значно більше палива та енергії, ніж за свою попередню історію. Змінюється в часі і структура паливно-енергетичного балансу.

Деяке зменшення використання нафти як палива пояснюється тим, що вона є ще й цінною сировиною для хімічної промисловості. Частка ж вугілля й природного газу зростає, оскільки запаси вугілля дуже великі, а запаси газу, по-перше, більші, ніж нафти, а по-друге, він є найбільш екологічним з усіх традиційних видів палива. Правда, частка нафти в енергоспоживанні залежить від цін на світовому ринку — при низьких цінах вона збільшується і навпаки. Але загальні тенденції у структурі паливно-енергетичного балансу зберігаються (див. рис. 20).

Рис. 20. Зрушення у структурі паливно-енергетичного балансу (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

За прогнозами вчених, у XXI ст. відбудеться поступовий перехід до енергетики, що базується на відновних, невичерпних (альтернативних) ресурсах: геотермальна енергія, енергія Сонця, вітру, припливів і відпливів тощо.

Паливна промисловість. Нафтова промисловість. У 2000 р. у світі було видобуто 3894 млн. м куб нафти (див. табл. 5 у додатку). Головні райони видобутку нафти — країни Південно-Західної (Саудівська Аравія, Іран, Ірак, ОАЕ, Кувейт), Південно-Східної (Індонезія) та Східної Азії (Китай), Північної Америки (Мексика, США, Канада), Африка (Нігерія, Алжир, Лівія, Єгипет) (див. рис. 21). Дещо зменшилося добування нафти в Південній Америці (Венесуела) та Росії.

У країнах ОПЕК розміщується 79 % світових запасів нафти, на розвинуті країни припадає всього 4,5% запасів нафти.

Рис. 21. Географічний розподіл найбільших запасів нафти станом на 2001 p., (%). (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Основні райони споживання нафти — країни Європи (крім Великобританії та Норвегії, які ведуть видобуток нафти з шельфу Північного моря), США, Японія та Республіка Корея.

Нафтопереробні підприємства розташовані, в основному, у провідних розвинутих країнах світу (70%), хоча їх потужності останнім часом зменшуються через зростання імпорту готових нафтопродуктів із країн, що розвивала Виділяються райони зосередження нафтопереробної промисловості — узбережжя Мексиканської затоки, район Нью-Йорка (США), Роттердам (Нідерланди), Південна Італія, узбережжя Токійської затоки (Японія) та Перської затоки, північ Венесуели, Поволжя (Росія), Румунія та ін.

Видобуток природного газу у світі в 1999 р. досяг 2310 млрд. м куб (див. табл. 6 у додатку). Основна частка видобутку зосереджена в розвинутих країнах, хоча 1/3 необхідного їм газу ввозиться. Основними експортерами природного газу є Нідерланди, Росія, Норвегія, Канада, Алжир, Бруней, Індонезія. Найбільші споживачі газу — США, Росія, Франція, Німеччина, Великобританія, Україна.

Рис. 22. Географічний розподіл найбільших запасів газу станом на 2001 р. (%) (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Вугільна промисловість — найстаріша серед паливних галузей і базується на величезних запасах (див. рис. 23). При сучасному рівні видобутку (3296 млн. т у 1999 р.) його може вистачити більше, ніж на тисячу років. Майже 1/3 світового видобутку дає Китай, 1/4 — США, 1/6 — країни Східної Європи, Північної та Центральної Азії (в основному Росія, Україна, Казахстан), крім того, видобувають вугілля Індія, Австралія, ПАР, Польща (див. табл. 7 у додатку). Найбільші країни, виробники вугілля, є його основними споживачами, тому на світовий ринок надходить тільки до 10% загального видобутку. У світі утворилися своєрідні вугільні мости: США – Західна Європа, Австралія – Японія, ПАР – Західна Європа, Канада – Японія.

Рис. 23. Географічний розподіл запасів вугілля наприкінці XX ст., (у 1010 т) (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Електроенергетика. Розвиток електроенергетики залежить від наявності енергоресурсів, їх розміщення та способу видобутку, доставки і, найголовніше, від рівня економічного розвитку країни.

Виробництво електроенергії у світі в 1999 р. становило близько 15000 млрд. кВт год. Більшість її виробляється на ТЕС (2/3), ще по 1/6 виробництва припадає на ГЕС та АЕС. Найбільшими виробниками електроенергії на атомних електростанціях є Франція, США, Японія, Німеччина та Росія.

Чотири країни світу (США, Японія, Китай, Росія) виробляють 40% електроенергії світу. США займає перше місце у світі, виробляючи майже 21% електроенергії. Велика різниця у виробництві електроенергії між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються. Виробництво електроенергії у країнах Африки становить близько 15 кВт год на душу населення протягом року, у деяких країнах Південної Азії – 40-50 кВт год на душу населення в рік, у той час, як у Франції на душу населення виробляється близько 8000 кВт год, а у США – 13000 кВт год.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом