Бершадська Т.
Економічна та соціальна географія світу

Світове господарство

§11. Географія транспорту та міжнародні економічні зв'язки

1. Транспорт. Транспорт — одна з найважливіших галузей господарства, яка забезпечує зв'язки між виробниками й споживачами, становить матеріальну основу географічного поділу праці. Залежно від рівня розвитку різних видів транспорту виділяють чотири основні типи транспортних систем.

Перших два типи — північноамериканський (США, Канада, Австралія) і західноєвропейський — характерні для високорозвинутих країн. Тут пропорційно розвинуті всі види транспорту, але в першому в пасажирських перевезеннях переважають повітряний і автомобільний, а в другому переважає залізничний, у вантажних — автомобільний транспорт. Країни, де переважає залізничний транспорт, — Індія, Пакистан, Алжир, Туніс, Марокко, Замбія Уругвай, Аргентина тощо відносять до третього типу. До четвертого зараховують країни, в яких переважає автомобільний транспорт (Афганістан, Ємен, Ефіопія, Саудівська Аравія та ін.) або річковий (Судан, Конго, Парагвай тощо).

Густота транспортної мережі в розвинутих країнах 50 км/100 км кв., у країнах, що розвиваються, — близько 9 км/100 км кв.

Основний вид сухопутного транспорту — залізничний, але роль його в епоху НТР дедалі знижується. Загальна протяжність залізничних шляхів становить 1180 тис. км, якими провозиться 5 млрд. т вантажів. За протяжністю залізниць на першому місці стоять США, за густотою залізничної мережі — Бельгія та ФРН. Рівень електрифікації залізниць у країнах світу різний. Так, у Швейцарії залізниці електрифіковані майже повністю, в Італії — на половину, у Франції, Бельгії, Іспанії, Росії — на третину. Створюються швидкісні лінії в Японії, Франції, ФРН, Італії, Великобританії, США, де швидкість поїздів доведена до 160-200 км/год і більше Залізницями перевозять головним чином масові вантажі (зерно, вугілля, сталь, залізну руду тощо).

На автошляхи припадає 2/3 загальної протяжності світових шляхів сполучення. Світовий автопарк на початку XXI ст. налічує 141,7 млн. вантажних машин та 462,1 млн. легкових машин та автобусів, з них 3/4 припадає на країни Західної Європи та Північної Америки. У світовому пасажирообігу частка автотранспорту становить 4/5. Найвищого рівня розвитку цей вид транспорту набув у розвинутих країнах (США, Франція, ФРН, Великобританія та ін.). Автомобільний транспорт відіграє провідну роль у перевезеннях пасажирів та вантажів на короткі відстані. Збудовані окремі трансконтинентальні магістралі, у тому числі від Тихого до Атлантичного океану в США та Канаді, через Сахару в Африці, трансамазонська магістраль тощо.

Табл. 11. Протяжність залізничних та автомобільних шляхів (включаючи дороги без твердого покриття) (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Швидкими темпами розвивається трубопровідний транспорт (основні райони – Північна Америка, Європа, Південно-Західна Азія). Загальна протяжність магістральних нафтопроводів перевищує 440 тис. км. Через них щороку прокачується 2 млрд. т нафти й нафтопродуктів. Найкрупнішими власниками трубопроводів є США та Росія.

Рис.27. Газопровід на Алясці (США) (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Морський транспорт відіграє значну роль у світовому вантажообігу, обслуговуючи міжнародну торгівлю. Близько 1/2 всього тоннажу припадає на нафту та нафтопродукти. Зростає частка перевезень сухогрузами — залізної руди, вугілля, зерна, лісу. Основні судноплавні шляхи проходять через Атлантичний океан. На його узбережжі розташовані найбільші порти світу: Роттердам, Антверпен, Нью-Йорк, Філадельфія, Марсель, Гамбург, Лондон. Основна частина тоннажу суден належить Японії, Великобританії, Греції, Норвегії, США, Франції, Італії.

Рис. 28. Використання контейнеровозів значно покращує умови перевезення вантажів, спрощує їхнє перевантаження (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Річковий транспорт особливо велике значення має у США, Росії, Канаді, ФРН, Нідерландах, Китаї. Значними водними артеріями служать Міссісіпі з Міссурі, Рейн, Дунай, Парана, Меконг тощо.

Провідна роль у міжконтинентальних перевезеннях пасажирів (щорічно до 800 млн.) належить повітряному транспорту. Найбільші пасажирообіги мають США, ФРН, Японія, Великобританія, Канада, Австралія. Найбільші аеропорти світу — Чикаго, Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майні, Лондон, Париж, Сінгапур.

2. Міжнародні економічні зв'язки. До числа найважливіших форм міжнародних економічних зв'язків належать зовнішня торгівля, кредитно-фінансові відносини, обмін науково-технічною інформацією, надання різноманітних послуг, міжнародний туризм.

Рис. 29. Структура міжнародних економічних зв'язків (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

У рамках світового господарства сформувалося кілька основних центрів зовнішньоторгових зв'язків. Майже 3/4 обороту зовнішньої торгівлі світу припадає на розвинуті країни, у тому числі 1/3 — на США, ФРН і Японію. НТР істотно вплинула на товарну структуру зовнішньої торгівлі. Продукція обробної промисловості зайняла чільну позицію — понад 4/5. Особливо важливе місце посіла продукція машинобудування. Структура експорту країн, що розвиваються, теж змінилася. Зменшилася залежність країн від вивозу одного-двох видів сировини, за винятком країн — експортерів нафти. Однак країни що розвиваються, досі залишаються основними постачальниками нафти, міді, бавовни, природного каучуку, а також продовольчих товарів — кави, какао, цукру, бананів тощо. Найбільші зміни у зовнішній торгівлі відбувся в нових індустріальних країнах — Республіці Корея, Бразилії, Мексиці, Аргентині, Тайвані, Сінгапурі, які донедавна були головними експортерами сировини, споживчих товарів, а зараз значно збільшили у своєму експорті частку промислових товарів.

Прискореними темпами розвиваються обмін інформацією, будівельно-монтажними послугами, обслуговуванням придбаних машин, автомобілів тощо. Кредитно-фінансові відносини виявляються в наданні позик і кредитів, а в розвинутих країнах — також у вивезенні капіталу. За існуючими оцінками, річний обсяг міжнародних фінансових операцій у 10-20 разів перевищує масштаби світової торгівлі, сягаючи 150 трлн доларів США. Майже 30% цієї суми припадає на США, по 15% — на Японію та Великобританію. Потужними інвесторами є також ФРН, Франція, Італія. У 70-ті роки намітилася нова тенденція — значні інвестування країн-експортерів нафти (Саудівської Аравії, Кувейту, ОАЕ) в економіку європейських країн і США. Останнім часом до них приєдналися Республіка Корея, Тайвань.

У наш час все більшу роль у зв'язках між країнами відіграє міжнародний туризм. Головним його регіоном була і залишається Європа. Прибутки від туризму доволі вагомі для розвитку економіки ряду європейських країн (Іспанія, Італія, Швейцарія тощо). Ще більшою мірою це стосується деяких країн, що розвиваються, для яких туризм став головною галуззю міжнародної спеціалізації.

Запитання і завдання

1. За діаграмами атласу визначте протяжність основних транспортних шляхів світу та частку окремих видів транспорту у світовому вантажообігу та пасажирообігу.
2. За картою атласу розгляньте основні вантажопотоки морського транспорту. Чому вони найпожвавленіші в Атлантичному океані?
3. Яка відмінність у розвитку транспортної мережі між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються?
4. Які зміни відбулися в зовнішній торгівлі останнім часом? Чим вони викликані?
5. Яку роль відіграють у світі кредитно-фінансові відносини? Які країни є найбільшими інвесторами?

Це цікаво

За останні 25 років процес субурбанізації привів до зменшення кількості поїздок до великих міст з приміських зон США від 35% до 10%. У середньому в країнах ЄС 50% переміщень людей у містах здійснюється легковими автомобілями, 20% — автобусами, трамваями, метрополітеном, 15% — велосипедами та мопедами, 3% — міською залізницею, 12% — пішки.

За підрахунками вчених, розвиток засобів інформації та зв'язку зменшує потребу у ділових поїздках на 20-25%, а в побутових — майже на 50%.

Через зростання частки внутрішніх корпоративних перевезень морський транспорт усе більшою мірою стає «виробничим» транспортом ТНК. Через свої суднохідні філії ТНК контролюють 60% перевезень нафти, 42% нафтопродуктів, 50% бокситів, 43% глинозему, 55% залізної руди. Найкрупнішими судновласниками є нафтові корпорації «Ексон», «Сокайл», «Голфостл», «Мобіл Ойл», «Брітіш петролеум», металургійні корпорації «Юнайтед Стейл», «Бетлехем стіл корпорейшен» тощо.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом