Бершадська Т.
Економічна та соціальна географія світу

Світове господарство

Узагальнююче повторення до теми 4

Основні висновки

У кінці XX ст. в результаті поглиблення міжнародного географічного поділу праці, зміцнення зв'язків між національними господарствами виникла світова господарська система. В основі спеціалізації країн у межах світового господарства на початку XXI ст. лежать не стільки кількісні (зробити більше за нижчою ціною), скільки якісні характеристики (наукомісткість, надійність, екологічна чистота тощо).

Для світового господарства характерна різностадійність: країни світу одночасно перебувають на всіх стадіях розвитку — від постіндустріальної до аграрної. Глобалізація світового господарства свідчить про універсальну тенденцію наближення більшості країн до постіндустріальної стадії, коли основні матеріальні потреби людей задоволені і на перший план виступають духовні потреби та обслуговуючі їх сфери економіки.

Глобалізація на межі ХХ-ХХІ ст. охопила всі основні сфери діяльності людини — економіку, політику, культуру, спосіб життя, а також самі умови існування людства. Передумовами розвитку процесів глобалізації стали: 1) інформаційна революція, яка забезпечила технічну базу для створення інформаційних мереж; 2) інтернаціоналізація капіталу; 3) утворення ТНК, які діють у світовому просторі; 4) посилення конкурентної боротьби, особливо в умовах дефіциту природних ресурсів та загострення боротьби за контроль над ними.

Під впливом НТР відбуваються значні зрушення в галузевій структурі світового господарства. Провідними галузями промисловості стали наукомісткі галузі — електроніка, лазерна техніка, тонка хімія, а також біотехнології. Розвиток країн все більше залежить від витрат на НДДКР, наука перетворилася у продуктивну силу. Із поширенням автоматизації не тільки у виробництві, а й у сфері розумової праці та сфері послуг винник новий вид ресурсів — інформаційних. Усе більшого значення набуває сфера послуг, у складі якої, крім традиційних галузей, з'явилися нові – інформаційні, фінансово-кредитні, програмне забезпечення тощо.

У кінці XX — на початку XXI ст. під впливом НТР змінилися й чинники розміщення виробництва. Провідним став чинник «наукомісткості», пов’язаний з різким посиленням ролі науки. Змінилася й дія чинника трудових ресурсів. Зміни у виробництві вимагають все більшого залучення до нього висококваліфікованих кадрів. Усе вагомішим стає екологічний чинник.

На початку XXI ст. продовжує формуватися світова агропродовольча система. Незважаючи на зменшення працюючих у цій сфері, у розвинутих країнах сільське господарство відіграє важливу роль як за обсягом виробництва, так і за їх питомою вагою на ринках продовольства. Водночас у більшості країн, що розвиваються, сільське господарство залишається основою економіки.

У кінці XX ст. склалася світова транспортна система, налагоджено взаємодію міжнародного й національних видів транспорту і зв'язку. Під впливом НТР поступово зменшується роль залізничного транспорту й зростає роль автомобільного та трубопровідного транспорту. За допомогою супутників зв'язку й найновіших кабелів став можливим зв'язок з будь-яким місцем на планеті.

В умовах глобалізації світового господарства все більшу роль відіграють міжнародні економічні зв'язки. Прискореними темпами розвиваються обмін інформацією та кредитно-фінансові зв'язки. Крім розвинутих країн, значними інвесторами стали Республіка Корея, Тайвань, а також Саудівська Аравія, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати.

Перевірте себе

1. Які етапи можна виділити у формуванні міжнародного географічного поділу праці?
2. Яку роль відіграє світовий ринок у розвитку світового господарства? Чому ТНК часто називають «мотором світової економіки»?
3. Які завдання розв'язують країни різних типів за рівнем економічного розвитку, беручи участь у світовому господарстві?
4. Чи погоджуєтеся ви, що у наш час людство переживає інформаційну революцію? Свою думку обґрунтуйте.
5. Чому частка вугілля й природного газу у структурі паливно-енергетичного балансу зростає, а нафти — зменшується?
6. Чому у наш час зростає роль кольорової металургії?
7. Який вплив мають ТНК на розвиток світової агропродовольчої системи? Чому глобалізація сприяє посиленню нерівномірності розвитку національних сільськогосподарських систем?
8. Які зміни відбуваються в розвитку транспортної системи під впливом НТР?
9. Яке значення мають міжнародні економічні зв'язки в умовах глобалізації світового господарства?

Вивчивши цю тему, ви повинні вміти:

називати:
- етапи формування світового господарства;
- основні напрями та риси НТР;
- чинники розміщення господарства в умовах НТР.

характеризувати поняття:
- міжнародний географічний поділ праці;
- світове господарство та його структура;
- науково-технічна революція;
- паливно-енергетичний баланс.

характеризувати та аналізувати за допомогою текстових, картографічних та статистичних джерел інформації:
- розвиток провідних галузей промисловості, сільського господарства та транспорту;
- стан міжнародних економічних зв'язків.

визначати:
- типи країн за галузевою структурою господарства;
- вплив НТР на галузеву структуру та територіальну організацію виробництва;
- типи транспортних систем світу.

показувати на карті;
- країни та регіони з найбільшим розвитком провідних галузей промисловості;
- головні сільськогосподарські райони світу;
- регіони з найбільшим розвитком залізничного, автомобільного, одного, трубопровідного транспорту;
- найбільші морські порти та аеропорти світу;
- основні центри міжнародного туризму.

робити висновки про тенденції розвитку міжнародних економічних зв'язків.

Поглиблюємо знання

Для сучасної світової економіки характерний стрімкий розвиток глобалізації, рушійною силою якого є ТНК. На межі XX - XXI століть вони визначають динаміку й структуру, рівень конкурентноздатності на світовому ринку товарів та послуг, а також міжнародний рух капіталу та технологій. Головним чинником ефективної діяльності ТНК є міжнародне виробництво товарів та послуг. Удосконалення інформаційних технологій, засобів зв'язку і транспорту призвело до збільшення кількості товарів та послуг з такими ж самими або схожими споживчими якостями, які користуються попитом у багатьох країнах, це — модний одяг, побутова електроніка, продукти харчування, ресторанні та готельні послуги. Тому, використовуючи феномен єдності смаків споживачів багато ТНК (наприклад, «Кока-Кола», «Мак Дональдс», «Нестле», «Проктор енд Гембл») користуються єдиними для всіх своїх закордонних філій складниками продукції та товарними знаками.

Майже всі великі ТНК за національною ознакою належать до трьох економічних центрів планети: США, ЄС та Японії, хоча в останні роки активно розширюють свою діяльність на світовому ринку ТНК нових індустріальних країн. У виробництві (насамперед у електроніці, автомобілебудуванні, хімічній і фармацевтичній промисловості) зайняті 60% міжнародних компаній, у сфері послуг — 37%, у добувній промисловості й сільському господарстві — 3%.

З кінця XX ст. пришвидшився процес створення стратегічних об'єднань між ТНК різних країн. На початку XXI ст. таких об'єднань нараховується вже декілька тисяч. Навіть така могутня ТНК, як американський гігант «Ай-Бі-Ем», вважає за необхідне об'єднання зусиль з іншими ТНК у сфері НДДКР капітало- та наукомісткої продукції. Наприклад, для розробки нової мікросхеми, яка оцінювалась в 1 ;млрд дол., у дослідницькому центрі «Ай-Бі-Ем» у 90-х роках XX ст. Опрацювало 200 фахівців з «ІБМ» (США), «Тошиба» (Японія), «Томпсон» (Франція) і «Сіменс» (ФРН). А до ТНК «Гласко» (Великобританія), яка є однією із провідних фармацевтичних компаній світу, входить понад 60 таких об'єднань лише з метою спільного проведення НДДКР через різке подорожчання в останні роки дослідницьких робіт у галузі біотехнології.

Запрошуємо до дискусії

Глобалізація — це інтернаціоналізація економіки чи посилення панівної ролі розвинутих країн у світовому господарстві?

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом